Гула І.А.
Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф.
«Економіка, облік, фінанси та право в умовах глобалізації:
тенденції та перспективи» (м. Полтава, 12 вересня 2019 р.).
У 3 ч. Полтава: ЦФЕНД, 2019. Ч.1. 71 с. С.64-65.

Проблеми туристичної індустрії України

Політика багатьох країн спрямовується на збереження усіх культурних пам’яток, які нагадують про минуле і пов’язані з історією інших країн. Сьогодні, в умовах ринкової політики, багато держав роблять з цього досить прибуткову діяльність, пов’язану з наданням туристичних послуг особам, які приїжджають ознайомитися з історичним та культурним надбанням країн усього світу.

Закордонна спільнота складає думку про Україну, лише аналізуючи діяльність політиків та міжнародних організацій, діяльність яких пов’язана з іншими країнами. Зважаючи на те, що мас-медіа та різноманітні публікації спрямовані на залучення людей шляхом подання різної скандальної інформації та резонансів, які привертають увагу читачів, враження про Україну та населення не викликає бажання знайомитися з нашим культурним та духовним життям ближче.

Туристичну сферу України можна назвати ключовою галуззю економіки, яка має базуватися на розширенні демократичності, відкритості економіки та створенні євроінтеграційного курсу. Візитну картку у туристичний бізнес Україна отримала після проведення у 2012 році чемпіонату Європи з футболу. Однак загальнонаціональні проблеми, які виникли після 2012 року стримують розвиток туристичної сфери й не роблять його пристосованим до європейських стандартів у веденні цього бізнесу в нашій країні.

Вплив туризму на соціально-економічний розвиток держави повинен базуватися на збалансованому розвитку, який через впровадження політики туризму має враховувати створення нових робочих місць, збереження навколишнього середовища, охорону пам’яток культури та охорону природи. Основними критеріями для збалансованого розвитку туристичної сфери є такі: історико-культурна спадщина, наявність краєвидів; якість послуг, які надаються [1, с.55].

На сьогодні створення інститутів та організаційних принципів функціонування туризму в нашій країні знаходиться на етапі постійного реформування. Нестабільність та постійні зміни стає причиною проблем у проведенні туристичної політики та, як наслідок, непривабливості для вливання іноземного капіталу.

Наступною, і досить важливою проблемою, є відсутність державної підтримки. Через це в Україні переважають комерційні форми та види туризму. Через недостатню підтримку соціального туризму з боку держави, люди не можуть задовольнити своє право на відпочинок. Усе це спричиняє інші проблеми, які пов’язані зі збереженням здоров’я людей, задоволення запитів у сфері освіти та культурного відпочинку, активності населення і навіть взаємостосунків між людьми [2].

Слабка інфраструктура не дає змоги задовольнити усі бажання потенційних туристів. В Україні малими темпами будуються відпочинкові комплекси, готелі та заклади відпочинку через інвестиційну непривабливість великої кількості туристичних проектів.

Надмірна конкуренція внутрішнього туризму - це також значна проблема, яка не дає повно розвиватися українському туризму. Через наявність значної кількості туристичних агентств інших країн, таких як: Єгипет, Росія, Туреччина, ситуація все далі загострюється. Фірми, які мають іноземний капітал, користуються різними дотаціями їхніх країн. Україна не може похизуватися такою практикою.

Історико-культурна спадщина, яка є одним з головним критерієм збалансованого розвитку туристичної сфери знаходиться у досить занедбаному стані, а тому й непридатна для туристичної діяльності. Через непослідовність політичних законів, неорганізованість політичної діяльності, темпи, з якими замки Україні руйнуються, є вищими, а ніж ті, які реставрують. В Україні близько трьохсот фортифікаційних споруд. З них близько 22 знаходяться у задовільному стані. Саме вони використовуються для туристичних та наукових потреб. Сьогодні близько 44% усіх замків та фортець поступово стають руїнами.

Розвиток індустрії туризму України має надзвичайно велику кількість проблем, серед яких можна виділити такі:

- недосконалість нормативно-правового регулювання;
- невідповідність законів реальним потребам суспільства та економіки держави;
- недостатній рівень розвитку інфраструктури туристичної індустрії;
- політична нестабільність України;
- низька якість туристичних послуг;
- відсутність інноваційних проектів, які могли б залучити велику кількість потенційних туристів та інвесторів;
- низький рівень життя українського населення;
- дефіцит фінансових ресурсів.

Отож, туристична індустрія, яка приносить значний дохід та підвищує економіки багатьох розвинених країн, має значні проблеми для розвитку в Україні. Ресурсний потенціал, яким володіє наша країна, не використовується повною мірою, а тому й не має великого ефекту та впливу на економіку. Однак наявні проблеми дають змогу проаналізувати шляхи розвитку та виокремити найбільш вигідні для країни. Завданням політичної влади є знищення усіх проблем, які заважають Україні стати передовою у сфері туризму та створення усіх необхідних умов для налагодження туристичного співробітництва для орієнтації на світові стандарти надання туристичних послуг, які змогли б конкурувати на світовому ринку.

Список літератури

1. Jalinik M. Uwaronkowanie i czynniki rozwoju uslug turystycznych na obszarach wiejskich / М. Jalinik. Bialystok: Oficyna Wydawnicza Politechniki Bialystockiej, 2009. 260 s.
2. Козловський Є.В. Державне регулювання в галузі туризму: становлення та розвиток в Україні: автореф. дис... к.держ.упр.: 25.00.02. К., 2008. 18 с.