Гуменюк В.В.
Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасні проблеми обліку, аналізу, аудиту й оподаткування
суб’єктів господарської діяльності: теоретичні, практичні
та освітянські аспекти" (м. Дніпро, 28-29 березня 2019 р.).
Ч.1. Дніпро: НМетАУ, 2019. 652 с. C.375-378.

Кореспонденція міжнародного туризму у платіжному балансі

Дослідження структури та динаміки фінансових потоків у сфері міжнародного туризму має важливе значення для оцінки ефективності державного регулювання ринку туристичних послуг, аналізу державної політики щодо гарантування безпеки туризму, збереження культурної спадщини, розвитку курортної інфраструктури, цивільної авіації тощо. Лише прямий вклад курортно-рекреаційного туризму у формування ВВП у різних європейських країнах диференціюється в діапазоні від 0,4% до 9,5%, водночас в нашій державі він не перевищує 1,0%, хоча за оптимістичним сценарієм до 2026 р. в сукупності з непрямим (1,8%) та індукованим (0,7%) внесками складатиме 3,8% ВВП [1; 2].

Інформаційну базу для аналізу фінансових потоків у сфері міжнародного туризму становить платіжний баланс країни, який відповідно до своєї методологічної будови містить статистичні показники, що відображають обсяги експорту та імпорту за розділом «Послуги», підрозділом «Подорожі» із деталізацією даних в розрізі окремих статей «Особисті» та «Ділові». В кореспонденції платіжного балансу беруть участь активні рахунки, що відображають обсяги надходжень від в'їзного туризму «Дебет» - і пасивні рахунки «Кредит» , які призначені для ідентифікації обсягів витрат туристів за кордоном (табл. 1).

Таблиця 1. Кореспонденція статті «Подорожі» у платіжному балансі України

Джерело: Динаміка платіжного балансу України: стандартна форма представлення (відповідно до КПБ6). URL: https://old.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=19208301.

Повноваження щодо складання платіжного балансу в нашій державі на законодавчому рівні покладено на Національний банк України, який забезпечує складання та публікацію статистики зовнішнього сектору відповідно до вимог 6-го видання "Керівництва з платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції" (МВФ, 2009) та "Керівництва для укладачів і користувачів статистики зовнішнього боргу" (МВФ, 2013). Періодичність та терміни складання статистики зовнішнього сектору відповідають вимогам Спеціального стандарту розповсюдження даних: платіжний баланс - щоквартально на 75-80-й день після закінчення кварталу; для оперативного аналізу та прийняття рішень з економічної політики публікується оцінка місячних даних платіжного балансу (на 27-31-й день після закінчення звітного місяця) [3].

Обсяги експорту та імпорту за статтею "Подорожі" базуються на квартальних даних щодо кількості іноземців, які в’їхали в Україну та громадян України, що виїхали за кордон (у розрізі країн світу та мети поїздки), середніх витрат одного подорожуючого та середньої тривалості поїздки. Джерелом інформації щодо чисельності осіб, які виїжджають або в’їжджають, є дані статистичних спостережень Адміністрації Державної прикордонної служби України, щодо середніх витрат та тривалості - законодавчі акти Кабінету Міністрів України про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон, дані державних статистичних спостережень Державної служби статистики України, дані Департаменту туризму та курортів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, дані засобів масової інформації та мережі Internet [3]. Однак для оцінки економічної та соціальної ефективності туризму, як у національному, так і в міжнародному масштабах, необхідна наявність достатнього інформаційного забезпечення [4, c.42].

З проведених досліджень випливає, що незважаючи на те, що фінансовий аналіз платіжного балансу країни забезпечує методологічну основу дослідження фінансових потоків у сфері міжнародного туризму, залишаються проблеми неповного виявлення показників експорту та імпорту туристичного капіталу країни, що спричиняють недооцінювання значення туризму в міжнародній торгівлі товарами та послугами. Досліджуючи формування фінансових потоків у сфері міжнародного туризму, крім платіжного балансу, доцільно застосовувати методичні підходи, що сприяють лібералізації економічної статистики міжнародного туризму. До перспективних напрямів подальших досліджень слід віднести питання розвитку методології обліку та аналізу туристичної ренти, обсягів транскордонного надання туристичних послуг, туристичного споживання за кордоном; інтелектуалізації міжнародного туризму.

Список використаної літератури

1. Гуменюк В.В. Державне регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг: Автореферат дис... д.е.н.: 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. К.: Київський національний торговельно-економічний університет, 2017. 40 с.
2. Гуменюк В.В. Фінансове забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі: Автореферат дис... к.е.н.: 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і і кредит. Тернопіль: Тернопільський державний економічний університет, 2006. 20 с.
3. Методологічний коментар до статистики зовнішнього сектору України (відповідно до 6-го видання «Керівництва з платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції»). URL: https://old.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=19138166.
4. Гуменюк В.В. Фінансово-економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання туристичної галузі: Навчальний посібник. Івано-Франківськ: Плай, 2009. 260 с.