Гурова Д.Д., Шеєнко О.Є.
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.19-20.

Готельна індустрія в період пандемії COVID-19

Готельна індустрія є однією з галузей економіки, на яку найнегативніше вплинула пандемія COVID-19. Відновлення готельної індустрії залежить від спроможності контролювати пандемію та макроекономічної ефективності політики, що проводиться державними установами з метою посилення загального економічного відновлення. У цьому контексті для зацікавлених сторін готельного господарства важливо оцінити економічний вплив, безпосередньо пов‘язаний з розвитком пандемії COVID-19, а також той ефект, який може мати економічна політика для підтримки галузі. Основні результати показують, з одного боку, що готельна індустрія зазнала негативного впливу еволюції COVID-19. З іншого боку, ціни на готельні акції позитивно корелюють з економічною політикою з прямим впливом на державний бюджет, тоді як заходи з непрямим впливом, такі як забезпечення ліквідності чи фінансова допомога, схоже, не підтримують галузь.

Незважаючи на те, що пандемія спричиняє безпрецедентну та серйозну економічну кризу, її вплив може відрізнятися залежно від галузей, оскільки вони мають різну структуру витрат, динаміку конкуренції або еластичність цін та доходів. Наприклад, у таблиці 1 представлено процентну зміну, яку зазнали різні секторні індекси Доу-Джонса на початку пандемії [1].

Таблиця 1. Відсоткова зміна деяких секторних індексів Доу-Джонса [1]

Туристична галузь виділяється як одна з найбільш постраждалих галузей економіки. Зокрема, за цей період індекс подорожей та туризму Доу-Джонса знизився на 32,26%. Подібним чином, для транспортної галузі, із суворими заборонами на поїздки по країнах, значним скороченням міжнародної торгівлі та суворими блокуваннями, що застосовуються багатьма країнами, впав на значні 25,82%. На відміну від туризму та транспорту, індекси для виробників продуктів харчування та напоїв та телекомунікацій впали відповідно на 14,12% та 12,26%, оскільки на ці сектори значно менше впливають обмеження мобільності, і їх можна вважати базовими потребами з меншою еластичністю цін та доходів.

З 1 квітня 2020 р. понад 91% світового населення проживало в країнах, в яких державні адміністрації вводили обмеження на поїздки. Так само 39% проживали в країнах, які повністю закрили свої кордони. Більше того, раптове економічне блокування призвело до того, що відповідний відсоток сімей зменшило свої доходи, а отже, зменшення складової споживання сукупного попиту призвело до зниження витрат на туристичну діяльність, включаючи споживання готелів. У цьому контексті глобальна спроможність контролювати пандемію, а також макроекономічна політика, що проводиться державним сектором, визначають виживання готельного господарства. Зокрема, державні адміністрації відіграють вирішальну роль з точки зору підтримки та прийняття рішення про необхідну економічну політику для подолання економічного та соціального шоку [1].

У цьому контексті для зацікавлених сторін готельного господарства стає принциповим вимірювати економічний вплив, безпосередньо пов‘язаний з пандемією COVID-19 у готельному господарстві, а також той ефект, який може мати економічна політика для підтримки галузі. З одного боку, розуміння пандемічного ефекту для галузі може бути корисним для готельєрів, яким необхідно вирішити та впровадити ефективну систему прийняття рішень, щоб забезпечити швидку реакцію на несподівані події, що кидають виклик платоспроможності їх бізнесу. Крім того, прийняття рішень щодо інвестицій у готелі в основному базується на фінансових, місцевих та економічних факторах як реальних драйверах руху капіталу між фірмами. Отже, інвестори, які управляють портфелем, що включає інвестиційні операції в готелі, можуть оптимізувати процес прийняття рішень, розуміючи вплив галузевого рівня COVID-19. З іншого боку, уряди стикаються з дуже складною кризою охорони здоров‘я, паралельно з безпрецедентним падінням економічної активності, застосовуючи з різним ступенем безліч монетарних та ринкових заходів.

У 2020 році внаслідок пандемії було втрачено понад 670 тисяч робочих місць у готельному господарстві та майже 4 мільйони робочих місць у сфері гостинності. Хоча сектор, як очікується, почне своє відновлення в цьому році, згідно з дослідженнями, щонайменше 2 із 10 працівників готелів, які працювали до пандемії, досі не повернулися на роботу, тоді як багато хто ще не працює повний робочий день. За даними Бюро статистики праці, станом на грудень рівень безробіття в секторі розміщення становить 18,9% [2]. Загалом галузь не досягне до пандемічного рівня робочих місць принаймні до 2023 року.

Список літератури

1. Anguera-Torrell O., Vivez-Perez J. COVID-19: Hotel Industry Response to the Pandemic Evolution and to the Public Sector Economic Measures. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/02508281.2020.1826225.
2. Coronavirus Pandemic Sets Hotel Industry Back 10 Years, Report Finds. URL: https://www.usnews.com/news/national-news/articles/2021-01-27/coronavirus-pandemic-sets-hotel-industry-back-10-years-report-finds.