Іванова В.М., Кілімова О.А., Ярошенко Я.С.
Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Актуальні проблеми, пріоритетні напрямки та стратегії
розвитку України» (м. Київ, 13 жовтня 2021 р.)
К.: ІТТА, 2021. 1463 с. C.143-147.

Краєзнавчий принцип навчання в шкільному курсі географії

В даний час суспільний розвиток країни вимагає від педагогів виховання соціально активних, самостійних, творчих особистостей, адаптованих до умов сучасного життя. Освітні установи приділяють основну увагу навчанню, а не вихованню і розвитку особистості (розуміючи під вихованням організацію діяльності учнів, яка забезпечує розвиток особистісних якостей вихованців, створення умов і ситуацій, що дають можливість проявити себе в різноманітних ролях і якостях); не вчать приймати життєво важливі рішення і нести за них реальну відповідальність. Відсутність єдності освіти, виховання і розвитку протистоїть вирішенню стратегічних завдань освіти. Комплексний характер впливу інтегративної краєзнавчої діяльності на її суб’єктів дозволяє вирішити дану проблему.

Краєзнавча діяльність може бути змістовною й організаційною основою освітнього процесу, в тому числі, загальноосвітньої школи. Практика показує, що для вирішення освітніх і виховних завдань освітніми установами недостатньо повно використовуються соціокультурні та рекреаційні ресурси регіону, вчителі нехтують краєзнавчим принципом викладання. Знижується кількість освітніх установ, що ведуть краєзнавчу роботу. Навіть в тих освітніх установах, де діють краєзнавчі об’єднання учнів, як правило, спостерігається відсутність системи роботи, зв’язків з іншими краєзнавчими об’єднаннями, матеріали роботи практично не використовуються в освітньому процесі школи.

Все це свідчить про наявність суперечності між потребами освітніх установ, наявними освітніми та виховними ресурсами краєзнавчої діяльності та недостатнім рівнем його використання, рішення якого можливо при визначенні змісту та організації краєзнавчої діяльності як системоутворюючого компоненту педагогічної системи освітніх установ.

Шкільне краєзнавство має ряд специфічних особливостей, які вирізняють їх серед інших напрямків освітньої діяльності:

• пріоритет виховних завдань;
• можливості реалізації принципів адаптивної педагогіки;
• інтеграційний характер змісту (багатопрофільність змістовної сторони досліджуваної території: природа, господарство, екологія, культура, історія, сучасність та ін.);
• застосування загально-навчальних навичок пізнання і способів діяльності для формування цілісного погляду на регіон;
• найширші можливості використання освітніх і виховних ресурсів соціокультурного простору мікросередовища, субрегіону;
• реалізація особистісного, діяльнісного, дослідницького підходів у процесі діяльності;
• зовнішня привабливість діяльності для учнів, що викликає безпосередній інтерес, що формує пізнавальну мотивацію учнів;
• практично необмежений спектр можливостей використання і поєднання всіх форм освітньої діяльності [6, с.114].

Специфічним є краєзнавчий принцип викладання географії. Він означає вивчення школярами природи населення, господарства своєї місцевості, краю і використання краєзнавчих знань для систематичного вивчення географії як навчального предмету.

Шкільне географічне краєзнавство має велике освітнє і виховне значення. Воно допомагає здійснювати зв’язок навчання з життям, формувати емпіричні і теоретичні знання шляхом вивчення місцевих географічних об’єктів. Заняття краєзнавством сприяє виробленню практичних умінь і навичок, розвиває спостережливість, знайомить з методами наукового пізнання, дає можливість здійснювати на практиці такі дидактичні принципи, як від близького до далекого, від знайомого до незнайомого, реалізувати на практиці наочність навчання, так як реальна дійсність - вища ступінь наочності. Заняття краєзнавством створюють умови для розумного відпочинку дітей, сприяють вихованню патріотизму [4, с.122]. При вивченні географії свого краю учні знайомляться з трудовою діяльністю, життям населення, з різноманітними професіями, що дає можливість здійснювати профорієнтаційну роботу, з екологічними проблемами свого краю [7, с.208].

Своя місцевість, край вивчаються у всіх курсах шкільної географії. Краєзнавчі знання повинні поповнюватися, збагачуватися, заглиблюватися у відповідності з віком учнів і завданнями окремих курсів географії. Вивчення віддалених географічних об’єктів і явищ здійснюється шляхом їх сприйняття крізь «призму» свого краю. Краєзнавчий матеріал - це база для порівняння віддалених географічних об'єктів. Порівняння зі своїм краєм нагадує «масштабну лінійку».

Своя місцевість, край вивчаються різноманітними методами. Проводяться постійні і тимчасові спостереження за місцевими об’єктами. Організовуються програмні і позапрограмні екскурсії, туристичні походи, вивчається краєзнавча література, місцева періодична преса, проводяться бесіди зі старожилами, збираються дані різних організацій органів влади і управління [1-3].

Нерідко краєзнавчі екскурсії продовжуються кілька днів, але в межах своєї області чи країни. Їх важко віднести до далеких, хоча їхнім учасникам приходиться робити багатокілометрові переїзди і радіальні переходи, зв'язані зі спостереженнями і збором потрібних матеріалів. Такі екскурсії носять характер шкільних географічних експедицій краєзнавчого напрямку. Одно- і багатоденні краєзнавчі екскурсії відбуваються на будь-якому виді транспорту і пішки.

Пішохідні екскурсії часто називають походами. Багатоденні походи дозволяють рух учасників за маршрутом з визначеним навантаженням спорядження і продуктів харчування. У походах, крім навчально-виховних, ставляться і досягаються й спортивно-оздоровчі цілі. Зібраний матеріал обробляється, узагальнюється, систематизується, може бути оформлений у вигляді стендів, вітрин, альбомів [5, с.152].

У географічному кабінеті можуть бути створені краєзнавчі куточки, в школі - краєзнавчі музеї.

Компонентами процесу навчання є зміст, засоби навчання, вчитель і учень. В результаті взаємодії цих компонентів і здійснюється процес навчання, отримання нових знань, виховання і розвиток.

Література

1. Гришко С.В., Непша Я.Ю. Навчальні екскурсії як форма організації навчально-виховного процесу при вивченні географії. Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А.Ю. Кримського: минувшина, сучасність, майбуття: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 80-річчю освітнього закладу (м. Володимир-Волинський, 28 листопада 2019 р.). Луцьк: Вежа-Друк, 2019. С.332-334.
2. Даценко Л.М., Зав’ялова Т.В., Непша О.В. Місце екскурсій і походів у вивченні корисних копалин в шкільному кірсі географії // Географія та екологія: наука і освіта. Умань: СПД Сочінський, 2008. С.44-47.
3. Зав’ялова Т.В., Непша О.В,, Прохорова Л.А. Туристський похід з учнями по вивченню геології рідного краю // Фундаментальні та прикладні дослідження: сучасні науково-практичні рішення та підходи: збірник матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Баку-Ужгород-Дрогобич, 10 березня 2017 р.). Баку-Ужгород- Дрогобич, 2017. С.301-303.
4. Непша О.В. Шкільна геологічна екскурсія як засіб екологічного та національно-патріотичного виховання // Соціальні та екологічні технології: актуальні проблеми теорії і практики: матеріали ХІ Міжнар. Інтернет-конф. Мелітополь: ТОВ «Колор Принт», 2019. С.122-123.
5. Непша О.В., Гришко С.В., Опашко Г.І,, Рішко А.Р. Екскурсії як форма позаурочної роботи з вивчення географії свого краю // Актуальні наукові дослідження в сучасному світі. 2020. Вип.11(67). Ч.8. С.152-157.
6. Непша О.В., Сапун Т.О., Тамбовцев Г.В. Мета та завдання шкільного краєзнавства // Мелітопольські краєзнавчі читання: збірник матеріалів ІV регіональної наук.-практ. конф. (м. Мелітополь, 21 грудня 2018 р.). Мелітополь, 2018. С.114-117.
7. Тамбовцев Г., Іванова В., Сапун Т. Роль і значення екскурсій у природу в екологічному вихованні школярів // Формування стратегій міжкультурної комунікації особистості учня в онтогенезі: від методики до методології: тези Міжнар. наук.-практ. конф. Мелітополь: ФОП Однорог Т.В., 2018. С.208-210.