Кабаці Б.І., Химич Т.В.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. C.63-67.

Розвиток екологічного туризму на території Закарпатської області

Екологічний туризм або зелений туризм - це відносно новий для України тип відпочинку в сільській місцевості, під час якого відпочиваючі мають змогу пізнавати природу, культуру та історію краю, займатися активним відпочинком. Екотуризм дає змогу відпочити від проблем великих міст, забути про свої щоденні клопоти і насолоджуватися природою в екологічно чистих краях.

Проблеми розвитку туристично-рекреаційного комплексу, його складових та факторів, вирішення питань щодо використання туристичного потенціалу, природних туристичних ресурсів останнім часом постійно розглядаються, обговорюються в наукових та спеціалізованих виданнях. Вагомий внесок в дослідження розвитку туризму як виду діяльності і як виду відпочинку, вивчення та аналізу рекреаційно-природних ресурсів зробили такі вчені, як М. Долішній, Р. Крамченко, І. Рожко, Я. Бондаренко та ін. Дослідження щодо вивчення та аналізу природно-рекреаційних ресурсів краю були здійснені Долішнім М.І., Мацолою В.І. та інші.

Отже, предметом нашого дослідження є екотуризм, а об’єктом - Закарпатська область.

Виходячи з мети дослідження, поставлені такі завдання:

• визначити основні причини, що зумовлюють розвиток екологічного туризму;
• здійснити дослідження статистичних даних зростання попиту на екотури;
• запропонувати перспективу «зелених екомаршрутів» на території Закарпаття для студентів коледжу.

Екотуризм Закарпаття - науково-пізнавальний вид сільського зеленого туризму, характерний для сільських місцевостей і сіл, розташованих у межах територій національних парків, заповідних зон, природних парків тощо, де передбачено відповідні обмеження щодо навантажень на територію та регламентовано види розважального відпочинку. Реалізовується цей вид туризму подорожами. Туристи які відвідують Закарпаття, подорожують переважно на територіях, що мають природничу цінність (переважно національні та ландшафтні парки). Екотуризм спрямований на охорону природної й культурної спадщини нашого регіонів. Він сприяє формуванню екологічної свідомості туриста.

Виділяються такі форми екотуризму як активний екотуризм (піший, велосипедний, водний, кінний, гірський, екстремальний, пригодницький, рибальство), фауністичні та флористичні поїздки (орнітологічні поїздки, полювання, тематичні поїздки), культурологічні й етнографічні поїздки (сакральний, історико-архітектурний, етнографічний, гастрономічний туризм тощо) [1].

За статистичними даними управління туризму та курортів ДЕРТ Закарпатської ОДА, туристично-рекреаційна галузь області відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку краю. За останні роки дана галузь на Закарпатті має позитивну динаміку. У зв’язку з бойовими діями в Україні та анексією Кримського півострова громадяни, вибираючи відпочинок, все частіше звертають увагу на Західну Україну. Достатньо зауважити, що за результатами моніторингу спостерігається значне збільшення кількості відпочиваючих у порівнянні з попереднім роком.

За словами експертів, відбувається збільшення надходжень від туристичної галузі в місцевий бюджет. Так, за 2017 рік Закарпаття відвідало близько 2 млн. туристів, обсяг наданих туристичних послуг за 2017 рік склав 54 млн. грн.

Не меншим попитом користуються туристично-рекреаційні та готельно-ресторанні комплекси, які крім основних послуг (проживання, харчування, екскурсії) мають широкий спектр додаткових послуг: сауни, лазні, басейни, масажні кабінети, тренажерні зали, фіто-бари, винні фонтани, джакузі, прокатні пункти лижного спорядження, гірських велосипедів та квадроциклів; прогулянки на конях, сплав по гірських річках, ловля риби.

За даними Закарпатської ОДА за декілька останніх років розроблено та створено новий конкурентоспроможний туристичний продукт - екологічно-тематичні маршрути: «Закарпатський туристичний шлях» (пішохідні туристичні шляхи загальною протяжністю близько 380 км), «Закарпатський туристичний гастрономічний шлях» (представляє кулінарну майстерність та смакову гаму 9 національних кухонь населення, що проживає на Закарпатті), «Закарпатський туристичний винний шлях» (представляє традиції закарпатського домашнього виноградарства та виноробства), військовий шлях «Карпатська Україна» (приурочений до 70-річчя проголошення Карпатської України) та військовий туристичний маршрут «Лінія Арпада», туристичний маршрут «Гуцульськими стежками» (гора Костилівка - гора Піп Іван Мараморошський) [2].

83% населених пунктів краю - це сільські поселення, в яких проживає 63% населення області (по Україні - 32%). Це посприяло розвитку екотуризму. Власники сільських садиб почали об’єднуватись у асоціації, створювати комунальні підприємства та центри розвитку сільського туризму, що дало можливість більш активно, зі знанням справи, розвивати сільський екологічний туризм [2].

Започаткування та проведення фестивалів є альтернативним шляхом до економічного розвитку сільської місцевості регіону та, зокрема, віддалених гірських сіл. На сьогодні у краї проводиться понад 200 фестивалів. На одному з них ми також побували.

Статистичні дані від 4 січня 2018 року. Надходження туристичного збору до місцевих бюджетів області у січні-грудні 2017 року становили 2901,6 тис. грн., що на 31,9% більше порівняно з відповідним періодом попереднього року (2199,1 тис. грн.), у тому числі: туристичний збір, сплачений фізичними особами становив 1916,1 тис. грн. і зріс порівняно з відповідним періодом минулого року на 33,1%, а збір, сплачений юридичними особами відповідно - 985,4 тис. грн. та зріс на 29,8%.

Найбільші суми туристичного збору надійшли до місцевих бюджетів: об’єднаної територіальної громади с. Поляна Свалявського району - 555,4 тис. грн. (зростання на 21,1%), Берегівського району - 448,0 тис. грн. (зростання на 97,3%), м. Ужгород 357,4 тис. грн. (зростання на 26,0%), Ужгородського району - 282,7 тис. грн. (зростання на 51,6%), Міжгірського району - 208,6 тис. грн. (зростання на 46,8%).

Зростання відбулося насамперед через розвиток бальнеологічного туризму, використання наявних цілющих вод термальних і мінеральних джерел, розвиток гастрономічних фестивалів та різноманітних фестивалів, які популяризують унікальну самобутність, автентичність та колоритність області [3].

Для популяризації відпочинку на лоні природи який не підвладний модним тенденціям чи туристичним трендам, було розроблено такі екологічні маршрути:

1. Велотур по Закарпаттю (Дерев'яні перлини Закарпаття та унікальна долина крокусів). Красиві гірські схили, ліси, захоплююча природа, водоспади, озеро Синевир, старовинні дерев’яні церкви, різноманітні музеї та неймовірна долина крокусів - ось що принесе цей маршрут. Поринути з головою у культуру та природу Закарпаття! А ще, багато велосипедного драйву, підйоми і стрімкі спуски, шурхіт коліс по асфальту, звивисті польові дороги та свіжий вітер в лице. Чого ще хотіти до повного щастя та активного відпочинку?!
2. Пішохідний маршрут на гору Говерлу. Кожен без винятку українець повинен любити свою Батьківщину, бути гордим за своє славне козацьке минуле та побувати на Говерлі. Гора Говерла є найвищою вершиною Українських Карпат (ВНРМ 2061). Хоч один раз у житті піднятися на Говерлу повинен кожен. Із часто вітряної, часто засніженої вершини Говерли перед нами, як з екрана телевізора, виринають незвичні і захоплюючі краєвиди. Навколо горбляться застиглі вали і піки, далеко внизу видніються зелені долини і яскраві пацьорки хатин, а гори, що видніють навколо вершини, здаються солодко политими молочними кремами-туманами.
3. Геотермальні води Закарпаття. Термальний туризм (геотермальний туризм) - різновид туризму, пов'язаний з відвідування геотермальних вод. Під час цих маршрутів відвідувачі можуть спробувати лікувальний ефект геотермальних ванн, ознайомитися з бальнеологічними можливостями геотермальних вод Закарпаття. Сьогодні все більше людей прагнуть відпочивати не просто як туристи, а з користю для здоров’я.

Висновки. Отже, Закарпатська область, маючи вигідне географічне положення та геополітичне розташування, розвинену транспортну мережу, наявність значних природно-рекреаційних ресурсів та історико-культурних пам'яток, працелюбне і гостинне населення, може забезпечити належну віддачу від цього потужного потенціалу, використати його в інтересах активного відпочинку та оздоровлення.

Таким чином можна зробити висновок, що екологічний туризм характеризується стрімким розвитком в області. Його значення підкреслюється зокрема екопросвітницьким та рекреаційним потенціалом. Завдання перед державою та керівництвом області полягає у тому, щоб якнайбільш раціонально і ефективно використовувати природно-заповідні території у туристичній галузі, за умови дотримання принципових основ розвитку екотуризму, посилити контроль за дотриманням заповідного режиму, підвищувати екологічну культуру відвідувачів заповідників, працювати над розробкою нових туристичних маршрутів та покращити роботу туристичних інформаційних центрів.

Список використаних джерел

1. Лужанська Т.Ю., Махлинець С.С., Тебляшкіна Л.І. Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи: навч. посібн. / за ред. проф. І.М. Волошина. К.: Кондор, 2008. 385 с.
2. Поп С.С. Природні ресурси Закарпаття: навч. посібн. 2-ге вид., зі змін. та доп. Ужгород: Спектраль, 2003. 296 с.
3. Статистична інформація. Туризм. URL: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/turism/.
4. Шпак Ю.І. Природно-ресурсний потенціал Закарпатської області та проблеми його раціонального використання // Механізм регулювання економіки. 2005. №4. С.258-264.