Кантоін К.О.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку
туризму та готельно-ресторанного господарства»
(м. Запоріжжя, 25 листопада 2022 р.). Запоріжжя:
НУ «Запорізька політехніка», 2022. 770 с. С.179-182.

Управління ризиками туристичного підприємства

Для сучасного бізнес-середовища в умовах військового стану на території України характерним є підвищення рівня фінансово-економічних, виробничих, ринкових та інших супутніх ризиків, значущість яких з кожним днем зростає та впливає на функціонування туристичних підприємств, їх виробничу, фінансову та ринкову потужність. Тому, актуальним є визначення ризиків функціонування туристичних підприємств в Україні, розробка сценаріїв їх мінімізації, попередження або ліквідації.

Такі вчені, як В.В. Вітлінський і П.І. Верченко запропонували найбільш повне та змістовне пояснення поняття «економічний ризик»: економічний ризик - це економічна категорія, що пов’язана з подоланням невизначеності й конфліктності в ситуації неминучого вибору у ході виробничо-господарської діяльності. Він відображає ступінь відхилення від мети, бажаний (очікуваний) результат і ступінь невдачі, а також враховує контрольовані та неконтрольовані фактори, прямі та зворотні ефекти, пов’язані з тим, що контролюється [1].

Ефективність функціонування кожного туристичного підприємства залежить також від того, відповідають чи не відповідають управлінські рішення реальному стану ринкового середовища господарювання (з урахуванням власного потенціалу підприємства). Базою для обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень має бути ефективно організована аналітична робота та діагностика діяльності туристичного підприємства [2].

Для туристичних підприємств набагато важливіше знати про ті обставини, які стимулюють виникнення ризику, ніж мати справу із вже реалізованим фактором ризику.

Необхідною умовою ефективної системи управління ризиками в діяльності туристичного підприємства є дотримання певних принципів. Найважливіші з них:

• усвідомлення ризику;
• персональна відповідальність кожного учасника управління ризиками;
• співпраця та демократія в професійних групах, що займаються питаннями ризику;
• здатність правильно визначати цілі управління ризиками та впливати на характеристики ризиків, які сприяють досягненню цих цілей;
• об’єктивність, достовірність, повнота і вірогідність інформації;
• ступінь управління ризиками на всіх рівнях компанії, як горизонтальних, так і вертикальних;
• органічний зв’язок усіх елементів управління підприємницьким ризиком (системний підхід);
• незалежність індивідуального управління ризиками;
• рівень прийнятого ризику порівнянний з прибутковістю та фінансовими можливостями компанії;
• звести до мінімуму обсяг і вплив потенційних ризиків;
• швидке реагування компанії на внутрішні та зовнішні зміни відображається в реалізації ризиків;
• врахування часу в управлінні ризиками;
• мінімізування витрат на організацію та впровадження управління ризиками;
• інноваційний підхід до управління ризиками [3].

Процес управління ризиками в діяльності туристичних підприємств включає наступні етапи: планування управління ризиками, оцінка ризиків; якісна оцінка ризику; кількісна оцінка; планування реагування на ризики та моніторинг ризиків.

Управління туристичним підприємством є складним з точки зору як технічної так і організаційної діяльності. В значній мірі це випливає із тих умов, я в яких потрібно здійснювати заходи, приймати рішення, реагувати на зміни. Основна передумова при управлінні ризиками полягає в тому, що кожна організація існує щоб створювати вартість для сторін, які зацікавлені в її діяльності.

Отже, управління ризиками туристичного підприємства зазвичай характеризується невизначеністю або нездатністю в повному обсязі захистити підприємство від потенційних внутрішніх чи зовнішніх загроз. Невизначеність, з однієї сторони, приховує в собі ризик, а з іншої, відкриває можливості, тому вона може привести як до зниження, так і до збільшення вартості [4]. Особливо гостро це стосується питань в умовах воєнного стану, тому для ефективної та налагодженої роботи підприємства необхідно розробити обліково-аналітичне забезпечення з урахуванням всіх наявних факторів, яка буде налагоджувати всі процеси господарської діяльності та дасть змогу бути конкурентоспроможним на ринку.

Література

1. Вітлінський В.В. Ризикологія в економіці та підприємництві. К.: КНЕУ, 2004. 480 с.
2. Мазур В.А., Томчук О.Ф., Браніцький Ю.Ю. Методика аналізу фінансового стану підприємства відповідно до вимог внутрішніх і зовнішніх користувачів // Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2017. №3(19). С.7-20.
3. Горова К.О. Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків. Харків. 2011. 82 с.
4. Гуріна Н., Томша А. Аспекти обліково-аналітичного забезпечення управління ризиками підприємства. Економіка та суспільство. 2022. №43.