Карпенко Н.М.
Матеріали методологічного міждисциплінарного Інтернет-семінару
«Туристичне господарство у світлі гуманістичних ідей
Г.С. Сковороди (до 300-річчя з дня народження мислителя)»
(м. Полтава, 3 грудня 2022 р.). Полтава: ПУЕТ, 2022. 106 с. С.81-85.

Рекреалогічні та курортологічні знання у структурі компетентнісної підготовки магістрів з туризму

У джерелах науково-педагогічної літератури можна виявити три концепції трактування терміну «освіта». Перша розглядає освіту як процес, друга - як результат, а третя - як процес і результат засвоєння знань, умінь і навичок [2]. Їх існування пояснюється складністю та багатоаспектністю освіти як суспільного феномену. Варто зазначити, що перша й друга концепції відображають процес формування освіченості людини, а в третій концепції простежується компетентнісний підхід до підготовки майбутнього фахівця, здатного вирішувати різноманітні завдання, які пов’язані з функціонуванням окремих сфер людської життєдіяльності, що вимагає не лише оволодіння певним навчальним контентом, але й розвитку таких суспільно важливих якостей, як сила волі, відповідальність за свої дії, долю країни та суспільства. Саме компетентність у професійній справі дає людині впевненість та відчуття своєї суспільної значущості, а, відтак, і справжнього щастя. «Коли твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий» - так свого часу зазначав великий мислитель Григорій Сковорода [1].

Як відомо, основними передумовами ефективного розвитку будь-якої галузі є формування дієвої системи підготовки фахівців. Не виключенням є й туристична галузь, яка стала у 21 столітті вагомим сегментом не лише національних, а й світової економік. Не викликає сумнівів той факт, що на сучасному етапі розвитку суспільства рекреаційно-туристична діяльність перетворилася в один з найважливіших соціально-економічних чинників. Автори статті «Інноваційні методи та технології викладання в процесі підготовки магістрів з туризму» слушно зазначають, що економічний та соціально-культурний потенціал будь-якої країни нерозривно пов’язаний з належним станом індустрії туризму [5]. Таким чином, можна впевнено стверджувати, що якісне кадрове та наукове забезпечення туристичної сфери продиктоване вимогами сьогодення, оскільки постійна диверсифікація рекреаційно-туристичних потреб зумовлює й значну динаміку вимог до фахівців на ринку праці. Сучасність вимагає працівників, які не просто мають фахову освіту, а компетентних особистостей, здатних формувати та реалізовувати професійні рішення, вирішувати типові і нетипові проблеми, тим самим забезпечувати високу якість обслуговування й задоволення потреб споживачів.

Згідно Стандарту вищої освіти України другого (магістерського) рівня за галуззю знань 24 Сфера обслуговування, спеціальність 242 Туризм (затверджено та введено в дію наказом Міністерства освіти і науки України від 21.02.2022 р. № 209) основною метою реалізації освітньої діяльності для магістрів спеціальності 242 Туризм є набуття здатності розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного та/або управлінського характеру у сфері туризму і рекреації [6]. Відповідно до цього стандарту у Полтавському університеті економіки та торгівлі розроблено освітню програму підготовки магістрів з туризму, у змісті якої основний акцент зроблено на здобутті знань та умінь у сфері рекреації і туризму, необхідних для професійної діяльності на туристичних підприємствах в Україні і за кордоном, на профільних посадах в органах державної влади/місцевого самоврядування, відкриття і ведення власної справи в сфері туризму та рекреації або можливості продовження освіти (наукові програми).

Освітні компоненти, що наповнюють програму підготовки магістрів, розділені на дві категорії: обов’язкові та вибіркові (дозволяють кожному магістранту сформувати свою індивідуальну освітню траєкторію). До категорії обов’язкових включено навчальну дисципліну «Рекреалогія та курортологія», мета якої - формування у студентів цілісного уявлення про рекреацію як специфічну сферу соціально-економічної діяльності, що спрямована на відновлення здоров’я людини, її фізичний і духовний розвиток та про курортні чинники, як ресурсну базу розвитку лікувально-оздоровчого туризму й санаторно-курортного обслуговування, що є важливим сегментом рекреаційних комплексів у багатьох країнах світу. У процесі її вивчення у студентів формується комплекс професійно необхідних науково-прикладних знань і вмінь з оцінювання рекреаційного потенціалу території, її курортних чинників й забезпечення ефективного функціонування санаторно-курортних та інших підприємств, які належать до сфери рекреації та туризму.

Як відомо рекреалогія (яку часто називають наукою про відпочинок) сформувалася наприкінці ХХ століття. За визначенням О.О. Бейдика «це галузь знань про причини та способи здійснення рекреаційної діяльності як невід’ємної складової життя кожної людини та суспільства, соціально-культурні, економічні, антропоекологічні механізми організації цієї діяльності та її наслідки» [3]. На її формування вплинули наукові дослідження географії, соціології, медицини, валеології, які вивчали окремі аспекти рекреаційної діяльності, що у ХХ ст. стала міждисциплінарним об’єктом пізнання. Проте зростання ролі рекреації в житті сучасної людини та формування її як специфічної сфери людської діяльності, пов’язаної з відновленням фізичних та психофізіологічних сил людини, потребували ґрунтовного наукового осмислення цих процесів, формування дієвого дослідницького інструментарію, який дозволяв би вирішувати важливі практичні завдання, пов’язані з відновленням життєвих сил людини. Це вже виходило за межі вищезазначених наук. Таким чином, можна констатувати, що рекреалогія є міждисциплінарною галуззю знання, що досліджує як теоретичні аспекти (закономірності, чинники, механізми) відновлення життєвих сил людини, так і прикладні питання його організації та забезпечення.

Автори навчального посібника «Основи рекреалогії (економіко-екологічний та маркетинговий аспект)» виокремлюють у рекреалогії три групи концепцій - гуманоцентровану, економоцентровану та натуроцентровану. [4]. У структурі гуманоцентрованої концепції однією з найбільш ранніх і стійко створених виступає підгрупа медико-біологічних концепцій. Найважливішим стимулятором її розвитку стали: виокремлення так званого «третього стану» людського організму, що можна охарактеризувати як «ще й не хвороба, але вже й не здоров’я» та нагальність одного з найважливіших завдань проведення вільного часу, що спрямоване на попередження ослаблення імунітету й переходу «третього стану» у хворобу.

Медико-біологічна концепція знайшла своє найбільше відображення в курортології - науці про природні лікувальні курортні фактори й механізми їх використання та стимулювала появу нових прикладних напрямів - «керування здоров’ям», «виробництва здоров’я», що знайшли своє практичне втілення в широкому спектрі програм лікувально-оздоровчої рекреації й туризму (санаторно-курортне лікування, SPA-програми, welnes-тури, тощо).

Таким чином, навчальна дисципліна «Рекреалогія та курортологія» займає важливе місце в компетентнісній підготовці магістрів з туризму, оскільки у поєднанні з іншими дисциплінами обов’язкового блоку надає спеціалізовані концептуальні знання, які включають сучасні наукові здобутки та забезпечує здатність застосовувати у своїй професійній діяльності увесь концептуально-методичний інструментарій системи наук, що формують науковий базис туризму й рекреації.

Список використаних інформаційних джерел

1. Афоризми Григорія Сковороди. URL: https://osvita.ua/school/literature/s/63970/.
2. Бацуровська І. В. Теоретичні і методичні засади освітньо-наукової підготовки магістрів в умовах масових відкритих дистанційних курсів. Дис... д.пед.н. URL: http://eprints.zu.edu.ua/27974/1/dys_Batsurovska.pdf.
3. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. К.: Палітра, 1997. 130 с.
4. Гродзинська І.О., Нездоймінов С.Г., Гусєва О.В., Замкова А.В. Основи рекреалогії (економіко-екологічний та маркетинговий аспект): навч. посіб. К.: Центр учбової л-ри, 2014. 264 с.
5. Скляр Г.П., Карпенко Ю.В., Миронов Д.А. Інноваційні методи та технології викладання в процесі підготовки магістрів з туризму // Актуальні питання у сучасній науці. Серія «Історія», Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія Економіка», Серія «Державне управління», Серія «Техніка». 2022. Вип.2(2). С.596-606.
6. Стандарт вищої освіти України другого (магістерського) рівня за галуззю знань 24 Сфера обслуговування, спеціальність 242 Туризм (затверджено та введено в дію наказом Міністерства освіти і науки України від 21.02.2022 р. №209). К.: МОН України, 2022. 16 с.