Кобобел А.Є.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
"Туристичний бізнес та екзистенційний пошук особистості"
(м. Харків, 3-4 квітня 2019 р.). Харків: ХДАК, 2019. 58 с. C.12-14.

Дозвіллєво-туристична діяльність в системі інклюзивної позашкільної освіти

Однією з актуальних проблем педагогічної науки і практики України є модернізація сфери освіти у всіх ланках її освітнього простору. Впровадження інклюзивного навчання для дітей з особливими потребами є найбільш ефективним засобом для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку та сприяє поліпшенню соціального та емоційного стану, гарантує солідарність, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особливими потребами і однолітками.

Вирішення вище зазначених завдань покладається на позашкільні навчальні заклади (центри, комплекси, палаци, будинки, станції, студії, школи мистецтв, фізкультурно-оздоровчі клуби інвалідів, дитячо-юнацькі клуби за місцем проживання та інші). Швидке реагування на запити часу вимагає від інституцій позашкільної освіти втілення інклюзивних підходів щодо організації дозвілєвої діяльності дітей з особливими потребами.

Протягом останнього десятиліття в соціальній сфері України об’єкти відвідування (школи, лікарні, міський транспорт та ін.) вже адаптовані для дітей з особливими потребами, однак питання організації дозвіллєвої діяльності та відпочинку поки ще на стадії обговорення. Дозвілля та відпочинок є надзвичайно важливою ланкою в житті всіх дітей без виключення, тому дослідження вище зазначених проблем є актуальним.

Англійське слово дозвілля (leisure) бере свій початок з латинської мови (ligere), що означає «бути вільним». У стародавній Греції слово дозвілля (schole) означало «серйозна діяльність без тиску необхідності». Англійське слово (scool) походить від грецького слова schole (дозвілля), що передбачає остаточне з'єднання між дозвіллям і освітою. Поняття «дозвілля» має багато визначень. Так, у Великому тлумачному словнику української мови поняття дозвілля характеризується як, вільний від праці (занять) час; час відпочинку [1, c.312].

На думку В.Й. Бочелюка і В.В. Бочелюка дозвілля являє собою сукупність різних видів діяльності, якими індивід займається за власною волею: відпочинок, розваги, підвищення майстерності, освіта, участь у житті суспільства [2, с.11]. І.В. Петрова стверджує, що дозвіллєва діяльність відрізняється від інших видів життєдіяльності тим, що здійснюється відповідно до потреб індивіда, з метою отримання задоволення.

З точки зору прибічників діяльнісної концепції, роль дозвілля полягає у відновленні психічних та фізичних сил людини, підвищенні її освітнього та духовного рівня, здійсненні лише тих занять у вільний час, що відповідають потребам та бажанням людини і приносять їй задоволення у процесі самої діяльності [3, с.1]. Заняття у вільний час може бути використане для поглиблення знань, розвитку інтересів, запитів та нахилів, духовного зростання, вдосконалення фізичних якостей та відпочинку.

В сучасних умовах позашкільні навчальні заклади в своєї роботі реалізують інноваційні технології в організації дозвілля та відпочинку дітей. Одним з таких напрямків є використання потенціалу інклюзивного туризму для дітей з особливими потребами. Завдяки залученню дітей, що мають особливі потреби, разом з батьками до активного відпочинку, а саме до туристичних подорожей, відбувається формування почуття щастя, підвищується самооцінка, самоповага, бажання бути корисними для суспільства. Дозвіллєво-туристична діяльність сприяє розвитку у дитини патріотизму, загальнолюдських ідеалів та любові до історії рідного краю.

Інтегративний інструментарій цілісного впливу процесів інклюзивного туризму дає розвиток образному мисленню дітей з особливими освітніми потребами, реалізації їх образотворчих здібностей, сприяє естетизації буденності життя, досягненню конкретних творчих результатів і позитивної оцінки творчою громадськістю. На нашу думку, інклюзивний туризм є важливим і ефективним засобом розвитку особистості дітей з особливими потребами. Основною проблемою сьогодення є відсутність інклюзивних програм в галузі адаптивної дозвіллєво-туристичної діяльності, спеціалістів для роботи в інклюзивних групах з дітьми.

Сьогодні, в епоху трансформацій сучасного суспільства, важливо акцентувати увагу на соціальної адаптації дітей з особливими потребами в освітньому просторі позашкільних навчальних закладів. Безперечно важлива роль в цьому процесі повинна відводитись дозвіллєво-туристичної діяльності, яка позитивно впливає на фізичний і психічний стан дитини з різними вадами здоров’я, дає можливість відчувати свою значимість в суспільстві, дозволяє встановлювати нові контакти з однолітками, зменшує негативне ставлення дитини до себе і оточуючих, сприяє адаптації та інтеграції дітей в житті.

Список використаних джерел

1. Великий тлумачний словник української мови / укл. і гол. ред. В.Т. Бусел. Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. 1440 с.
2. Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство: навч. посіб. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 208 с.
3. Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах: Підручник. К.: Кондор, 2005. 408 с.