Комлєва Маріанна
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сакральне та туризм» (м. Київ, 28 квітня 2023 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2023. 325 с. С.94-96.
«Сакральне» в об’єктах геотуризму України
Сакральне (священне) проявляється як метафізичне, трансцендентне, містичне, ірраціональне, релігійне, божественне, магічне, духовне. Сакральне означає святість. Це сам Бог і призначені йому служники - священники, жриці. Сакральними називають людей, щиро відданих своїй мирській справі, угідній Богу, які відкривають і прославляють Бога (не згадуючи ім’я його всує). В китайській філософії є поняття «жень», яке в широкому сенсі означає любов і гуманне відношення до людей. Усі люди наділені жень і розкривають його усе життя. У християн, Бог - це любов. Сакральне - це абсолют, вічний закон для людини. До сакральних відносяться матеріальні артефакти і священні істоти (тварини), які пов’язані з земними втіленнями Бога. Сакральними є явища релігійного культу (зокрема церковні таїнства). Існують сакральні: мистецтво (символів, українське ін.), геометрія (Єгипту, Тантри, християнства ін.), архітектура (церкви, костели, собори, мечеті). До особливої категорії відносяться сакральні ландшафти - природні або природно-антропогенні геосистеми, які виконують духовну (релігійну) функцію. Такі ландшафти до їх сакралізації могли виконувати інші функції - пейзажні, ресурсні, лікувальні. З розвитком цивілізації, релігійних систем, комунікацій, об’єктами сакралізації стали крупні природні об’єкти - гори і гірські системи (Олімп, Фудзіяма, Гімалаї), ландшафти великих річок (Ніл, Ганг), сакралізація яких почала ув’язуватися з культом предків, засновниками релігій, пророків, святих. З часом, територія проживання етносу, культ предків, рідні ландшафти, сакралізована історія перетворюється в Святу Землю (у древніх єгиптян, євреїв, японців). Тому, при обґрунтуванні геотуристичних дестинацій природна складова (ландшафти) відіграє досить важливе значення. Філософи називають нинішню епоху постмодерном, яка охоплює багато сфер сучасного життя. В науці все частіше присутній номогенетичний (телеологічний) аспект і задається питання чому (?). Згідно концепції номогенезу, біосфера і людина існують тільки у певному природно-географічному середовищі, де базовими елементами є геологія, рельєф і клімат. Корелюючи ці елементи і пошарово ускладнюючи цей каркас все новими природними компонентами, можна відтворити виконання певного метапроекту до появи людини, формування людських суспільств, етносів, держав. Подібна послідовність описана і у Ветхому Завіті. На наш погляд, вона може бути врахована при виборів геотуристичних об’єктів і розробці логістичних маршрутів.
Ми вважаємо, що, в наш час, сакральне має розглядатись разом з поняттям гуманізм. Вочевидь, незважаючи на агресивні тренди, у світі все більше утверджується гуманізм. Він проявляється, зокрема, у міжнародній взаємодії країн перед глобальними і частковими проблемами планети і людства. Це доповнюється незалежними суспільними рухами (зелених тощо), ідеологією яких є гуманізм. Без сумніву, гуманізм це проявлення вищої любові «яка спасе світ». Гуманізм - це захист людства від самознищення себе і усього планетного тіла Землі. Раціональне природокористування, охорона природи, екологічне і біосферне світобачення - все це прояви гуманізму. Сюди можна віднести і стрімкий розвиток туризму.
На території України існують об’єкти, які містять потенціал сакральності і можуть становити інтерес як геотуристичні дестинації. До них відносяться, зокрема, бурштин і кайласоїди.
За останні десятиліття бурштин став одним із символів України. В країні нині існує ціла («бурштинова») галузь економіки. Вона створює в окремих регіонах України проблеми соціально-економічного і екологічного характеру і навіть національної безпеки. Разом з тим, бурштинова формація України - це геологічний об’єкт світового рівня, який має практичне і науково-пізнавальне значення. Але бурштин має і неабиякий потенціал сакрального. Це, зокрема, виготовлення християнських ікон (Польща, Прибалтика, Україна). На наш погляд, бурштин України - це потенційно важливий туристичний ресурс [1; 2].
Кайласоїди - це об’єкти наукового, пізнавального і сакрального туризму. Кайласоїди представляють певний тип геолого-геоморфологічних об’єктів, назва яких походить від гори Кайлас, яка розташована на півночі Гімалаїв на території Китаю.
Легенда Кайласу згадується в Рамаяні. Кайлас - місце поклоніння представників релігій індуїзму, буддизму, джайнізму, Тибету - Бона, які відвідують гору для проведення священного ритуалу кори або парикрами - щорічного обходу гори. Віряни вважають, що гора наділена божественною силою, є «серцем світу», через неї проходить «вісь Землі». Тут живе Будда і знаходиться обитель Шиви. Відзначають, що коли Кайлас закривають хмари, виникають сильні спалахи, а в розривах хмар бачать химери. Кайлас нагадує гігантську піраміду, що збуджує уявлення прибічників паранормальних явищ. Тут шукав легендарну країну Шамбалу Микола Реріх. Кайлас є прикладом як яскравий ландшафтний об’єкт перетворився на сакральний. В наші дні встановлено, що висота Кайласу сильно змінюється упродовж року (до 300 м.). Ці розходження пояснюються розташуванням гори в геодинамічно активній перехідній зоні між альпійським геосинклінальним поясом, Сибірської і Китайської платформами і Індійською субплатформою. Геофізичні дані вказують, що під Гімалаями розвинута потужна астеносфера - в’язко-пластичний шар з розплавлених силікатів. Гірські масиви на кшталт Кайласу мають вагу сотні мільйонів тон. Вони «плавають» в астеносфері і реагують на хвилі, які викликаються космічними і планетарними причинами, і які їх «розкачують». Кайласоїди зустрічаються в геосинклінальних і платформних областях, а особливо в зонах їх переходів. Основна їх ознака - геологічна інверсійність.
Кайласоїди є і в Україні. Вони бувають проявлені і не проявлені в рельєфі. Окремі вершини, пасма, височини, гірські масиви геосинклінальної, платформної і перехідної частини, які відзначаються ландшафтною привабливістю, цілющими водами джерел, стали сакральними - Чернеча гора, Святі гори, Мізоцький кряж, Китаївська пустинь тощо. Ми привели не усі кайласоїди на території України. Для їх виявлення необхідний комплексний аналіз геологічних, геофізичних, даних ЦМР, МАКЗ ін.
Література
1. Комлєв О.О., Бортник С.Ю., Ремезова О.О., Жилкін С.В., Клімчук В.О., Комлєва М.О. Бурштинова формація України - як об’єкт природничого пізнавального туризму // Геотуризм: практика і досвід: Матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. Львів: Каменяр, 2020. С.77-79.
2. Комлєв О.О., Бейдик О.О., Комлєва М.О., Жилкін С.В. Кайласоїди України як об’єкти наукових досліджень і геотуризму // Геотуризм: практика і досвід: Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. Львів: Каменяр, 2022. С.113-114.