Кондратенко Анастасія
Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції розвитку індустрії туризму
та гостинності: глобальні виклики»
(м. Харків, 15 квітня 2024 р.). Харків:
ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2024. 342 с. С.217-218.

Ризики в менеджменті та управлінні готельно-ресторанним бізнесом під час війни

В умовах глобальних конфліктів та війн готельно-ресторанний бізнес стає особливо вразливим перед різноманітними ризиками. Поєднання економічних, соціальних та політичних факторів створює надзвичайно складне середовище для управління, яке вимагає глибокого розуміння та ефективних стратегій. У цьому контексті аналіз ризиків в менеджменті та управлінні готельно-ресторанним бізнесом під час війни набуває надзвичайної важливості. В даній роботі розглянуто основні ризики, з якими зіштовхуються підприємства галузі під час повномаштабного вторгнення російських військ в Україну.

готельно-ресторанний бізнес під час війни

До війни в Україні налічувалося близько 3700 туристичних агенцій: від локальних, які спеціалізувалися на внутрішньому туризмі, до лідерів ринку, що продавали сотні різноманітних турів за кордон. Нині з цієї кількості працюють і надають послуги лише 800 агенцій. Більшість призупинили роботу через відсутність попиту на відпочинок у перший рік повномасштабного вторгнення, загальну кризу та економічну невизначеність, а також постійні ракетні обстріли з боку Росії [1].

Вплив війни на готельно-ресторанний бізнес України дуже великий, основна зміна - це зниження попиту. За даними Державної служби статистики України, у 2022 році кількість туристів, які відвідали Україну, скоротилася на 73% порівняно з 2021 роком. Завантаженість готелів у лютому 2023 року становила лише 10% від довоєнного рівня. Також були переривані ланцюгів постачання та через це зросла вартість на транспортування деяких видів продукції, що постачалися в готелі та ресторани. За даними опитування, проведеного Національною асоціацією готелів та ресторанів України, 80% підприємств галузі відчувають проблеми з постачанням продуктів харчування та напоїв. Окрім того відбулося загальне зростання цін, інфляція в Україні у березні 2023 року становила 20%. Ціни на електроенергію для нежитлових приміщень у 2023 році зросли на 50% порівняно з 2022 роком.

Загалом через відсутність можливості виїхати за кордон громадянам чоловічої статі, збільшилася кількість внутрішніх перевезень та міграцій чоловіків, а також велике збільшення виїзду жінок, дітей та літніх людей за кордон. Порівняно з 2022 роком у липні 2023 Укрзалізниця здійснила на 31% більше рейсів і перевезла майже на 70% більше пасажирів [2]. Кількість рейсів у внутрішньому сполученні збільшилась на 29%, а в міжнародному - на 43% у порівнянні з відповідним періодом 2022-го. Крім того, середня населеність поїздів далекого сполучення Укрзалізниці становила 97%, що означає, що більшість рейсів були заповнені на 100%.

Можна також виокремити основні ризики для готельно-ресторанного бізнесу та його управління в цілому:

  1. Ризики, пов’язані з безпекою:
    • Прямі військові дії: обстріли, пошкодження або руйнування майна, загроза життю та здоров’ю персоналу та клієнтів;
    • Небезпечні умови праці: робота в умовах воєнного стану, комендантської години, ризик виникнення надзвичайних ситуацій;
    • Зниження рівня безпеки туризму: негативний імідж України через війну, відтік туристів, втрата довіри до туристичної галузі.
  2. Економічні ризики:
    • Зниження попиту: падіння ділової активності, скорочення внутрішнього та іноземного туризму, сезонність;
    • Зростання витрат: інфляція, знецінення гривні, збільшення цін на енергоносії, комунальні послуги, оренду приміщень;
    • Втрата персоналу: міграція працівників, мобілізація, зниження мотивації та працездатності.
  3. Юридичні та регуляторні ризики:
    • Зміна законодавства, введення нових правил та обмежень, пов’язаних з воєнним станом, зростання бюрократичного навантаження;
    • Посилення податкового контролю: ризик податкових перевірок, штрафів, пеней;
    • Непередбачувані нормативні зміни: складність адаптації до постійно мінливих умов ведення бізнесу.
  4. Репутаційні ризики:
    • Негативний імідж через війну: відтік клієнтів, втрата довіри до бренду, погіршення ділової репутації;
    • Негативні відгуки та коментарі: шкода іміджу через неякісне обслуговування, небезпечні умови, порушення прав клієнтів;
    • Необхідність чіткої комунікації: важливість постійного інформування про безпечність та надійність закладу.
  5. Ризики, пов’язані з психологічним впливом:
    • Стрес та тривога у персоналу та клієнтів через війну, невизначеність майбутнього, вплив на рівень обслуговування та задоволеності;
    • Зниження мотивації працівників через складні життєві обставини, вплив на продуктивність та працездатність;
    • Необхідність створення сприятливої атмосфери: забезпечення безпеки, комфорту та психологічної підтримки персоналу та клієнтів.

Через ряд вже зазначених причин уряд України запустив кілька програм підтримки підприємств, які постраждали від війни. Ці програми можуть надавати фінансову допомогу, податкові пільги та інші види допомоги. Експерти вважають, що готельно-ресторанний бізнес в Україні почне відновлюватися після закінчення війни. Проте, повне відновлення може зайняти кілька років.

Список літератури

1. Туризм в умовах повномасштабної війни: куди їхати, який напрям обирати та як планувати свої подорожі. URL: https://forbes.ua/lifestyle/turizm-v-umovakh-povnomasshtabnoi-viyni-kudi-ikhati-yakiy-napryam-obirati-ta-yak-planuvati-svoi-podorozhi-20102023-16759.
2. Короленко Т. Туризм в умовах війни: куди їхати та як спланувати подорож. URL: https://dyvys.info/2023/10/21/turyzm-v-umovah-vijny-kudy-yihaty-ta-yak-splanuvaty-podorozh/.