Копилюк О.І.
Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 27-29 жовтня 2021 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2021. 202 с. С.92-94.

Роль та особливості страхування у туристичній діяльності

Ризики та загрози мега-, макро- та мезорівнів, поширення небезпек пандемії COVID-19 значно скоротили обсяги надання суб’єктами туристичної діяльності послуг внутрішнього і зовнішнього туризму, а відповідно, і знизили рівень страхових надходжень страховиків. Згідно аналітичних даних (WITS) Світового банку сектор подорожей та туризму зазнав у 2019 р. збитків у розмірі 4,5 трлн. дол. США, які досягнули у 2020 р. 4,7 трлн. дол. США, а частка даної галузі у ВВП зменшилася на 49,1% у порівнянні з 2019 р., при загальному зменшенні світового ВВП на 3,7% у 2020 р. [1].

Страхування в туризмі - це особливий вид цивільно-правових відносин, регламентованих договором страхування, пов’язаних із наданням страхового захисту у разі настання страхових випадків в умовах невизначеності та впливу ризиків, які супроводжують діяльність суб’єктів внутрішнього та зовнішнього туризму. В рамках укладених договорів регламентуються страхові надходження, страхові виплати, розмір умовної та безумовної франшизи, відповідальність сторін тощо.

страхування в туризмі

В умовах сьогодення необхідність формування системи страхового захисту в туристичній діяльності обумовлена:

  1. нормативно-правовим оформленням обов’язкового, медичного, від нещасних випадків й інших видів страхування туристів;
  2. пошуком шляхів мінімізації впливу негативних ризиків і загроз, формуванням особистісної та колективної безпеки туристів шляхом укладання угод із страховиками;
  3. розширенням послуг із страхування медичних витрат туристів в умовах пандемії COVID-19 (швидка невідкладна допомога, стаціонарне лікування, оплата вартості експрес-тестування, транспортування та медичний супровід застрахованої особи до місця постійного проживання, репатріація, послуги з поховання тощо);
  4. потребою страхування від нещасних випадків під час зовнішнього та внутрішнього туризму;
  5. побажанням туриста забезпечити уникнення ризику пошкодження багажу, його крадіжки, втрати тощо;
  6. мінімізацією фінансових ризиків, пов’язаних із відміною, перериванням подорожей, неможливістю її здійснення із різних причин, в тому числі хвороби;
  7. розширенням обсягів цивільної відповідальності та страхуванням власників транспортних засобів за системою "повне каско".

Зовнішній та внутрішній туристичний ринок обслуговують страховики, які надають послуги добровільного та обов’язкового страхування. За об’єктом страхування доцільно виокремлювати такі види як: страхування ризиків туристів та страхування ризиків туристичних організацій.

У закордонній практиці, зокрема згідно досліджень та К. Сави та Д.-М. Йордан страхування подорожей запропоновано класифікувати таким чином:

  • страхування туристів (здоров’я) та їх багажів:
  • страхування ризиків для туристичних фірм;
  • страхування туристів на виїзд за кордон;
  • страхування іноземних туристів;
  • страхування цивільної відповідальності (відповідальність, третя особа);
  • страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
  • страхування від непередбачених обставин (на випадок травми, нещасного випадку) та оплата медичних послуг [2, с. 253].

На туристичному ринку страхове обслуговування здійснюється в компенсаційній та сервісній (асистанс) формах.

Компенсаційна форма передбачає, що турист оплачує послуги, а після повернення отримує кошти від страховика.

Сервісне страхування (асистанс) - це надання відповідної підтримки туристу в разі настання страхового випадку та забезпечення зв’язку із відповідним страховиком. Дана форма є переважаючою, використовується в Україні, дозволяє страхувальнику-туристу обирати програму страхування і підходи до здійснення страхового захисту від існуючих ризиків та різновиди страхових полісів. Варто зазначити, що на сьогодні найбільш поширеними є 3 канали реалізації страхових полісів у туризмі:

  1. туристичними фірмами (туроператорами чи турагентами шляхом укладення агентських угод);
  2. банківськими установами;
  3. безпосередньо страховими компаніями.

Отже, страховий поліс - це невід’ємний атрибут туристичної діяльності в умовах посилення ризиків, загроз і небезпек, ймовірності настання страхових випадків, які пов’язані із розвитком міжнародного та внутрішнього туризму.

Список використаних джерел

1. Diakonidze M. Tourism Insurance Market, Risks and Prospects: the Case Study // Journal of Corporate Governance, Insurance, and Risk Management (JCGIRM). 2021. Vol.8. Series 1. pp.75-83.
2. Sava C., Iordan D.-M. How Insurance Works in Tourism // Quaestus Multidisciplinary Research Journal. pp.253-268. URL: https://www.quaestus.ro/en/wp-content/uploads/2012/02/sava-iordan.pdf.