Корома Н.С.
Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 27-29 жовтня 2021 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2021. 202 с. С.95-98.
Стратегія сталого розвитку туристичних ресурсів
Сталий розвиток - це глобальне бачення розвитку, який задовольняв би потреби нинішнього покоління без шкоди для здатності майбутнього покоління задовольняти власні потреби. Концепція сталого розвитку вважається результатом зростаючого усвідомлення глобальних зв’язків між наростаючими екологічними проблемами, соціально-економічними проблемами з бідністю та нерівністю. Це не означає менший економічний розвиток, навпаки, здорова економіка, здатна генерувати ресурси для задоволення потреб людей, а нові інвестиції та покращення навколишнього середовища часто «йдуть» назустріч один одному. Хоча економічний розвиток може бути легітимною політичною метою, для його стабільності слід досягти його в контексті скорочення екологічного сліду.
Головну цінність сталого розвитку можна звести до балансу між трьома «Е»: навколишнім середовищем, економікою та справедливістю [1]. Сталий розвиток прагне примирити конфлікти між економічним розвитком, збереженням екології та справедливістю серед поколінь. Існують три конфлікти між цінностями сталого розвитку (рис. 1).
Рис. 1. Конфлікти між цінностями сталого розвитку
Джерело: складено автором за [1].
«Майновий конфлікт» між економічним зростанням та справедливим розподілом можливостей виникає внаслідок конкуруючих претензій щодо використання власності як приватного ресурсу, так і суспільного блага; «конфлікт ресурсів» між економічною та екологічною корисністю виникає внаслідок конкуруючих претензій щодо споживання природних ресурсів та збереження їх здатності до відтворення; «конфлікт розвитку» між соціальною справедливістю та збереженням навколишнього середовища виникає внаслідок конкуруючих потреб покращити багато бідних людей шляхом економічного зростання, одночасно захищаючи довкілля за допомогою управління зростанням.
Зрозуміло, що ресурси є стратегічним чинником у процесі сталого розвитку, а між екологією та економікою існує конфлікт ресурсів. Туристичні ресурси, включаючи природний ландшафт, а також історичні та культурні ресурси, є відновлюваними, і їх можна реконструювати та використовувати, якщо ними добре управляти, підтримувати та розвивати їх. Як третинної галузі економіки, сталий розвиток туристичної галузі вважається надзвичайно важливим для розвитку міських чи сільських територій; його розвиток залежить переважно від сталого використання рекреаційних ресурсів, що є в свою чергу і важливою умовою у реалізації національної стратегії розвитку туристичної галузі та екологічної цивілізації в цілому. Їх раціональне використання, основане на моделі екологічної безпеки ландшафту, формує наукову основу для подолання конфліктів між збереженням ресурсів та їх використанням людиною, сприяючи супутньому економічному розвитку та екологічній цілісності. Управління ресурсами є чи не найголовнішою умовою для функціонування будь-яких складних територіальних систем різного рівня, зокрема і рівня об’єднаних територіальних громад (ОТГ).
Місцеві влади повинні:
- створити особливий імідж для популяризації туризму та розробки специфічного туристичного бренду території;
- паралельно має відбуватися покращення якості надання туристичних послуг відповідно до попиту на ринку, що означає надання високоякісних послуг з дотриманням міжнародних стандартів;
- а в контексті сучасної вимоги сталого розвитку туризму - рекреаційного природокористування - і забезпечити раціональне використання природних багатств для задоволення рекреаційних потреб при всій сукупності безпосередніх впливів людини на середовище.
Нові центри управління територіями і її ресурсами ОТГ, відповідно до чинного законодавства мають у своєму розпорядженні можливість не лише впливати та оптимізувати цей процес, а й мати від цього надходження до бюджету
Туристичні (рекреаційні) ресурси можна поділити на чотири види: природні, історичні, культурні та інші ресурси. Для виконання міською/сільською владою програми сталого розвитку туризму, передбачена охорона всіх ресурсів. Тож необхідно розумно поєднувати міські (або сільські) та рекреаційні ландшафти під час їх використання (управління, підтримування та розвитку). Тут, не слід забувати і про такий важливий туристичний ресурс, як культура, яка може стати найпривабливішою атракцією для туристів.
Туристичні (рекреаційні) ресурси є передумовою та основою розвитку туризму, зокрема міського і сільського. Те, як можна знаходити, створювати, управляти та підтримувати ресурси міського/сільського туризму, визначатиме, чи можуть вони бути використані раціонально.
Список використаних джерел
1. Berke P.R. Does Sustainable Development Offer a New Direction for Planning? Сhallenges for the Twenty-First Century // Journal of Planning Literature. 2002. Vol.17(1). pp.21-36.