Корома Н.С.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 23-24 листопада 2023 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.78-81.

Пріоритетні напрями рекреаційної діяльності в сільській місцевості як потреба часу

В умовах війни, коли культурна та соціальна ідентичність можуть бути під загрозою, розвиток сільського туризму створює потенціал на майбутнє задля збереження культурних та історичних ресурсів, а моніторинг впливу конфлікту на місцеве населення та шляхи його підтримки сприятимуть розвитку соціокультурного середовища. Тому дослідження сільського туризму в Україні в умовах війни є необхідним для глибокого розуміння географічних, економічних та соціокультурних факторів, що впливають на цей сектор. Воно наддасть ключові точки опори для розробки стратегій, політик та програм, спрямованих на підтримку та розвиток сільського туризму, а головне місцевих громад в цілому, в цей складний період.

Багато країн успішно розвивають сільський туризм після воєнних конфліктів. Важливою складовою розвитку сільського туризму є сприяння з боку держави, створення відповідних інфраструктурних умов та маркетингової підтримки даного виду туризму як цікавої та вигідної інвестиції.

Після війни сільський туризм може стати однією з перспективних галузей розвитку туризму, оскільки він надає унікальні можливості для відновлення соціального, економічного середовища через створення нових робочих місць та залучення інвестицій у сільські регіони.

Війна несе дуже багато фізичних та психологічних травм як військовослужбовцям так і цивільному населенню. Сільський туризм та можливі варіанти рекреаційної діяльності в сільській місцевості можуть бути надзвичайно корисними у процесі реабілітації як для військовослужбовців так і для людей, які пережили окупацію, обстріли, фільтраційні табори, втрату близьких. Він допоможе повернутися до звичного життя та відновити фізичну та психологічну стійкість. Для військових, які повертаються із зони бойових дій, важливо отримати можливість спілкування зі звичайними людьми в спокійній атмосфері та відновлювати соціальні зв’язки.

Є декілька нових пріоритетних на сьогодні напрямів рекреаційної діяльності в сільській місцевості.

Створення реабілітаційних центрів на базі сільських садиб може бути привабливим для туристів і водночас сприяти розвитку сільського туризму. Задля успішної роботи центрів важливим кроком буде встановлення співпраці з лікарями, фахівцями з реабілітації та іншими медичними установами, залучення професіоналів, забезпечення якісного надання послуг реабілітації та довіру з боку туристів.

Пет-терапія також є перспективним напрямком розвитку сільського туризму. Вона є особливо корисною для дітей при реабілітації з різними фізичними та психічними потребами. Взаємодія з тваринами створює спокійну атмосферу, яка сприяє зниженню стресу, тривоги та покращенню настрою дітей. Участь у пет-терапії може вимагати фізичної активності, наприклад, годування та догляд за тваринами або прогулянки з ними, що сприяє покращенню моторики та фізичного стану дітей, а також стимулює координацію рухів та силу м’язів. Також даний вид терапії сприяє соціальній взаємодії дітей, особливо тих, хто має проблеми зі спілкуванням або ізоляцією. Тварини можуть стати посередниками у взаєминах, стимулюючи дітей до комунікації, встановлення контакту та розвитку навичок спілкування.

Гончарство в Україні має глибокі історичні та культурні корені. Воно виступає доповненням до сільського туризму і сприяє привабливості сільських місцевостей для відвідувачів. В Україні існують різні регіони, де гончарство займає особливе місце. Наприклад, Гуцульщина, Полісся, Поділля та інші області відомі своїми гончарними центрами, де майстри передають свої навички з покоління в покоління. Воно може бути ефективним засобом реабілітації для військових з різними фізичними та психічними потребами. Робота з глиною вимагає точних рухів та дрібної моторики тому військові з порушеннями рухової системи або координації можуть вдосконалювати свої навички руху та розвивати м’язову силу та контроль, працюючи з глиною та гончарними інструментами.

Важливу роль у розвитку громад та стимулюванні соціально-економічного зростання у сільському туризмі відіграє соціальне підприємництво. Воно сприяє залученню та мобілізації різноманітних ресурсів для досягнення соціальних цілей і розв’язання проблем, що існують у сільських регіонах. Багато людей, які переїхали до Західного регіону через активні бойові дії, залишаться жити на цій території й далі завдяки такому виду підприємництва зможуть отримати роботу на постійній основі. Соціальне підприємництво може бути в форматі роботи в сільських садибах та допомагати власникам з господарством та прийманням туристів. Сільські садиби та кластери своєю чергою можуть об’єднуватись іншими організаціями та установами для створення соціального підприємництва.

Взаємодія громадських організацій і місцевих органів самоврядування є важливим механізмом активізації громадянської діяльності. У цьому контексті, розвиток жіночого соціального підприємництва та сільського крафтового виробництва є найбільш важливими ініціативами для відродження та розвитку цієї громади після війни. В Україні спостерігається загальна тенденція до посилення інклюзивного підприємництва та його соціальної спрямованості, що може бути шляхом розв’язання соціальних проблем, таких як зайнятість жінок та молоді, психологічна підтримка через включення до суспільно значущої діяльності. Крім того, цей підхід забезпечує економічний ефект через ринкову реалізацію продукції та отримання доходу, а також сприяє створенню стійкої соціальної екосистеми. Це передбачає відродження сімейних господарств як основи для відновлення території та громад після війни, а також забезпечення українців конституційним правом на якісне продовольство власного виробництва.