Кошова Б.Р., Теребух А.А.
Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф.
"Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури"
(м. Львів, 23-25 травня 2019 р.). Львів: Видавництво
Львівської політехніки, 2019. 543 с. C.340-341.

Тенденції розвитку готельної справи у світі та їх вплив на вітчизняний ринок

Останні десятиліття готельний бізнес зазнає значних змін викликаних загостренням конкуренції. На відміну від Європейського ринку, котрий перенасичений готельними мережами стрімко розвивається регіональний ринок Близького Сходу та Азії (див. табл. 1) [1].

Таблиця 1. Топ-10 готельних мереж у світі та їх доходи за 2017 рік

У Франції сьогодні 21% всіх доходів отримують різного роду готельні мережі, у Великій Британії сконцентровано - 8,6% доходів, у Німеччині - 9,7%, Італії - 4,8%. У Китайській Народній Республіці діє лише два готельні оператори, котрі розділяють ринок між собою.

Глобальні процеси не залишать осторонь Україну, адже поступова експансія великого бізнесу неминуча. Привабливість вітчизняного ринку зумовлено відносною дешевизною входження, динамічністю зростання та наявністю значного туристичного потенціалу. Зрозуміло, що конкурувати із потужними операторами приватні готелі чи навіть національні мережі будуть не в змозі. Із одної сторони це призведе до втрати автентичності, колоритності та регіональних особливостей надання послуг. Із другої - входження у готельний ланцюг гарантує високий стабільний дохід за рахунок відкритого доступу до іноземного споживача, купівельна спроможність котрого є на порядок вища за вітчизняного.

Перевагами входження є не лише доступність до капіталу, а й значна економія на виробничо-господарських витратах. Гуртова закупівля товарів та послуг, єдина база бронювання із продуманою системою лояльності для фізичних та юридичних осіб, мінімальні витрати при підготовці кадрів, стандартизація та уніфікація послуг у мережі з можливістю повномасштабної маркетингової підтримки центральним управлінням, робить готельну мережу менш вразливою до глобальних економічних змін.

Сьогодні відомо три метод входження у готельний ланцюг:

1) франчайзинг, котрий можна розглядати у двох варіантах: перший передбачає будівництво нового готелю із підписанням документації погодженої із франчайзером; другий - входження франчайзі в мережу із власним готелем на умовах виплати дивідендів франчайзеру;
2) утворення готельних консорціумів викликане захопленням ринку інтегрованими готельними мережами, котрі присутні на всіх континентах світу. Об’єднання незалежних готелів приваблює відносно малими витратами на входження, де передбачається виплата членських внесків та пізніше 1% від виручки від реалізації. Найвідомішим серед них є «Best Western International», котрий об’єднує понад 3500 готелів по всьому світі із номерним фондом у понад 300 тис. номерів [2];
3) об’єднання у «родинні мережі» стає все популярнішим у вітчизняному бізнесі. Входження у «Relais and Chateaus», «Preferred Hotels and Resorts Worldwide», «Leading Hotels of the World» чи «Small Luxury Hotels of the World» гарантує збільшення прибутку до 7 раз із збереженням ідентичності готелю. Претендувати можуть лише неповторні у світі заклади, котрі мають переваги - культурну, історичну цінність, унікальне місце знаходження і т.п.

Сьогодні в Україні нараховується 3198 готельних закладів різного типу із середньорічним темпом приросту ринку у 10-15% [3]. Лідерами є Львівська та Одеська області, де завантаженість номерного фонду сягає більше 65%. Значний попит викликає бум у сфері будівництва. Так станом на 2018-2019 роки у Львові будують 11 нових готелів і 26 спеціальних ділянок чекають інвесторів [4]. У Одесі минулого року в експлуатацію здано 22 нових заклади розміщення [5]. У столиці на фоні перенасичення ринку відбувається спад, котрий призвів до закриття 18 підприємств за останні два роки [6].

Вітчизняні готельні мережі, такі як «Premier Hotel», «Reikartz», «Royal Hospitality Group» у склад котрих входить більше тридцяти готелів, не маючи багаторічної історії розвитку, сформованої корпоративної культури та якісного розуміння подальшого свого становлення не матимуть змоги достойно конкурувати із світовими брендами. Регіональна приналежність робить їх вразливими на фоні динамічно зростаючого ринку, котрий все більше захоплюють провідні оператори. Низька фінансова стабільність, невідповідність якісно - цінової пропозиції на ринку, відсутність загальної стратегії розвитку на рівні бізнесу й держави робить вітчизняний готельний ринок більш ніж привабливим для іноземних інвесторів. А уніфікація законодавчої та нормативно - правової бази в Україні до світових стандартів тільки посилить експансію міжнародних готельних мереж, що призведе до загострення конкурентної боротьби та виведення сервісу на якісно інший рівень. Клієнтська довіра до провідних всесвітньовідомих готельних ланцюгів формувалась впродовж ХХ століття, цінова та якісна характеристика котрих уже сьогодні підтвердження не потребує.

Література

1. Die grössten Hotelketten der Welt. URL: http://www.vinaria.at/News_Detail.aspx?id=2222.
2. Best Western Timeline and Story. URL: www.https://www.bestwestern.com/.
3. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
4. Львів будує готелі. URL: https://p-p.com.ua/news/376/.
5. Туристична діяльність в Одеській області: Статистичний бюлетень за 2017 р. Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2017. 51 с.
6. За останні два роки у Києві закрилися 18 готелів. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/1984251-za-ostanni-2-roki-v-kievi-zakrilosa-18-goteliv.html.