Ковальчук А.С., Фещин Ю.П.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.72-75.

Соціально-економічні передумови розвитку туризму у Радехівському районі Львівської області

Радехівський район розташований у північно-східній частині Львівської області та налічує 71 населений пункт - 1 місто (Радехів), 1 селище міського типу (Лопатин) та 69 селищ. Станом на перше березня 2018 р. у Радехівському районі проживало 47,4 тис. осіб, які становлять 1,9% від загальної кількості населення Львівської області [1].

У структурі економічного розвитку району переважає сільське господарство. За обсягами сільськогосподарського виробництва у 2016 р. Радехівський район посів 8 місце серед інших районів Львівської області. На території Радехівщини нараховується 58 сільськогосподарських підприємств та 37 фермерських господарств. Посівні площі становлять 29008 га - 25% від загальної площі району. Район спеціалізується на вирощуванні зернових, кормових, технічних культур та розведені великої рогатої худоби [2, с.94-152; 4]. У 2016 році найбільші суми прибуткового фінансового результату були зосереджені на підприємствах Радехівського району - 586,7 млн. грн. Найбільшу роль у розвитку промисловості району (а також часто й усього західного регіону України) відіграють: ТзОВ «Радехів цукор», ЗАТ «Галичина», Павлівський спиртовий завод, ЗАТ «Ремонтно-механічний завод», Стоянівський та Лопатинський торфобрикетні заводи, Радехівський держлісгосп та ін. [4, с.16].

Незважаючи на присутність середніх та великих (за сучасними мірками) промислових підприємств на території району, - Радехівщина виступає здебільшого як сільський та сільськогосподарський край, що має сприятливі ресурси для розвитку сільського зеленого туризму. Частка міського населення досліджуваного району становить - 13,1 тис. осіб (27,6% загальної кількості населення), частка сільського населення - 34,3 тис. осіб (72,4%) [5, c.11]. Варто зазначити, що у районному центрі - м. Радехові проживає понад 9,7 тис. осіб (74% всього міського населення). Ще четверть міського населення краю припадає на смт. Лопатин. Значна частина міського населення Радехівського району живе із сільськогосподарської діяльності (обробітку землі та вирощування дрібного тваринництва), так само як й більшість сільських мешканців. Велике значення для жителів району мають сезонні та довготривалі трудові поїздки за кордон.

Через міграції, високу смертність та низький природний приріст (що, в свою чергу, є наслідком соціально-економічно-політичної ситуації) кількість жителів району повільно, але постійно зменшується. Якщо згідно із переписом 1989 р. на території Радехівщини проживало 54,3 тис. наявного населення, то у 2005 р. 51,3 тис., а на початок 2018 р. 47,4 тис. осіб [1]. З яких понад 13 тис. (27,4%) жителів району - пенсіонери. Середньооблікова кількість штатних працівників на підприємствах району в 2016 році становила 5968 осіб (12,5%), - 1,4% від загальної кількості зайнятих працівників Львівської області [3, c.35]. Отже, на одного працюючого припадає понад два пенсіонери (тут неврахована прихована трудова діяльність).

Для покращення соціально-економічної ситуації, частині мешканцям Радехівського району доцільно було б переорієнтуватися на обслуговування рекреантів: туристів та екскурсантів. Благо: ресурсів природних та історико-культурних на території краю для цього є достатньо. Необхідна зміна суспільно-соціального статусу туризму та рекреаційної діяльності, їх переосмислення й сприйняття жителями району й місцевою владою як гідної діяльності. Яким би ставленням до туризму не відзначалося населення району, особисті відпочинкові подорожі пересічний житель Радехівського району не може собі дозволити через бідність та спосіб мислення. Проте виділити частину власного житла для прийому гостей та забезпечити їх здоровою їжею може значна кількість мешканців краю. А районній владі необхідно подбати про рекламно-інформаційне, правове, логістичне забезпечення туризму. Але наші дослідження показали, що на даний час на території всього Радехівського району (понад 70 поселень) немає жодної агросадиби… Принаймні якоїсь інформації про агрооселі Радехівщини ми не знайшли.

Не сприяє розвитку туризму й сучасна матеріально-економічна база туристичної індустрії. За нашими дослідженнями, що ґрунтувався на аналізі як офіційної статистики, так й на власних польових спостереженнях, у Радехівському районі на даний час функціонує одна туристична фірма, 4 заклади розміщення та понад 13 закладів громадського харчування. Що є значно меншим (на одиницю площі території чи на одиницю чисельності жителів), ніж у середньому по Львівщині, не кажучи вже про окремі туристично високорозвинуті райони області, зокрема гірські.

Єдина у районі туристична фірма «Raketa Travel» знаходиться у м. Радехові й пропонує своїм клієнтам відпочинок як в Україні, так й за кордоном. Доцільно розпочати активну співпрацю туристичної агенції «Raketa Travel» із львівським туроператором «Відвідай». Останній вже розробив одноденну екскурсію Радехівським районом - подорож «Радехівські ремінісценції». Наразі це єдиний діючий туристично-екскурсійний маршрут у Радехівський край, який розроблений, як бачимо, не працівниками місцевого турагентства, а львівською турфірмою «Відвідай» - відомим туроператором із внутрішнього туризму.

Всі чотири заклади розміщення знаходяться у центрально-північній частині Радехівського району і тяжіють до транспортних шляхів. Два готельних заклади у Вузловому, готель у Радехові та кемпінг у Стоянові обслуговують осіб, які переважно їдуть у відрядження в досліджуваний район або проїжджають транзитом. Серед гостей зустрічаються поодинокі іноземці. На даний час на території Радехівського району функціонує 13 основних чи більш відомих підприємств громадського харчування. Крім того, у поселеннях Радехівського району функціонує ще ряд закладів харчування вищого чи нижчого рівня, що задовольняють потреби, переважно, місцевих жителів (у проведенні дозвілля, банкетів тощо). Тобто, ситуація із підприємствами харчування та супутньою їм інфраструктурою (туалети, вода, обігрів, електрика, подекуди - зв’язок та банкомати) у Радехівському районі значно краща, ніж із закладами розміщення.

Транспортна інфраструктура посилилася із нещодавнім ремонтом ключової автомобільної дороги міжобласного значення «Львів - Луцьк», що проходить через територію району і пов’язує ряд великих поселень (Радехів, Вузлове, Бабичі, Стоянів та ін.). Водночас, багато доріг до ряду туристично атрактивних поселень (як й дороги та вулиці у межах самих поселень) потребують негайного капітального ремонту. Територію району пересікають шляхи залізничного сполучення: Львів - Луцьк - Ківерці, Ковель - Львів - Чернівці. Раніше залізничні поїздки через територію району були міжнародні: у Брест (Білорусь) та Санкт-Петербург (Росія). Ще раніше біля Вузлового діяв аеродром сільськогосподарської та місцевої авіації, який варто було б відновити, щоб не було соромно перед нашими батьками та дідами - творцями та будівничими. У с. Стоянові збереглася вузькоколійна залізниця на території колишніх місцевих торфорозробок, що при належній реконструкції може стати ще однією туристичною атракцією.

Список використаних джерел

1. Головне управління статистики у Львівській області. URL: http://www.lv.ukrstat.gov.ua.
2. Сільське господарство Львівської області - статистичний збірник за 2016 рік / За ред. Г.М. Корисько. Львів: Головне управління статистики у Львівській області, 2017. 183 c.
3. Статистичний щорічник Львівської області. Міста та райони Львівської області: збірник за 2016 рік / За ред. С.І. Зимовіної. Львів: Головне управління статистики у Львівській області, 2017. 236 с.
4. Промисловість Львівcької області - статистичний збірник за 2016 рік / За ред. Г.М. Корисько. Львів: Головне управління статистики у Львівській області, 2017. 177 c.
5. Населення Львівської області - демографічний щорічник за 2016 рік / За ред. С.І. Зимовіної. Львів: Головне управління статистики у Львівській області, 2017. 97 c.