Ірина Коваленко

Великий Любінь: курорт, який програли у карти. Історія палацу і бальнеологічного курорту

Давньоруське селище Великий Любінь на Львівщині зараз відоме насамперед завдяки своєму збереженому палацу і бальнеологічному курорту з сірководневою водою. Розповідаємо їхню історію.

Курорт був центром розваг і відпочинку у Великому Любені

Перший замок власників Любеня - львівських патриціїв Вільчеків - разом з великим парком з’явився у XVII ст. Сучасна будівля палацу існує з XVIII ст., хоча її у стилі необароко перебудували останні власники маєтку Бруницькі у 1910 році. Автором проєкту був львівський архітектор Ян Шульц, а зовнішні декоративні елементи створив скульптор Петро Гарасимович. На фасаді збережені герби власників: Бруницьких - з левом і Шимановських Korwin (дружиною Бруницького була Гелена Корвін-Шимановська) - під баронською короною. Бруницькі були також власниками Підгорецького палацу біля Стрия.

Палац Бруницьких у Великому Любені

У 2007 році палац відреставрували за фінансової підтримки громадянина Швейцарії отця Роберта Готса. Зараз на території палацу міститься спеціалізована школа-інтернат. А парк довкола має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва. Там ростуть каштани, берези, сосни та старий платан. Свого часу там була оранжерея, колони з вазами для квітів та каплиця.

Палац Бруницьких у Великому Любені

Місцевість стала курортом завдяки наявності сірководневих джерел. Про їхнє існування знали з XVI ст., але ретельніше їх дослідили науковці через два століття. Тоді ж там виникли перші купелі.

«Першу згадку про великолюбінські сірководневі джерела знаходимо у трактаті краківського лікаря Войцеха Очка, який у 1578 році писав, що ці джерела мають силу виліковувати хворих. Один із місцевих дідичів, який наприкінці XVI ст. володів Великим Любенем, збудував тут першу примітивну лікарню. Однак під час одного з татарських нападів у 1624 р. курорт був зруйнований. Лише на кінець XVIII ст. його відбудували знову. Він розвинувся, став відомий далеко поза межами краю», - розповідають у громаді.

Номер у пансіонаті

У 1820 роках Маріанна Яблоновська збудувала у Любені купелі для заможних відпочивальників зі Львова. Власники жили переважно у Львові, але у своєму палаці в Любені приймали почесних гостей.

Архівні фото курорту у Великому Любені

У 1849 році Людвік Яблоновський продав маєток разом із палацом і курортом баронові Константію Бруніцькому (сполонізованому єврею Брунеру). Хоча існує легенда, що Яблоновський програв Любінь у карти. Бруницький нажив свої статки на бориславській нафті. Новий власник збудував в селі гуральню, цегельню і почав модернізувати курорт. Він збудував у Любені водолікарню, пансіонати і готелі. Корпуси назвалися іменами його дочок - «Софія», «Марія», «Гелена», а джерела іменами синів - «Людвіг» і «Адольф». За деякий час Великий Любінь став відомим європейським курортом.

Архівні фото курорту у Великому Любені

У 1903 році до села проклали залізничну гілку зі Львова, що збільшило кількість відпочивальників. Ще через 24 років курорт отримав статус національної інституції громадського використання. У період міжвоєння це був найбільший у Польщі заклад сірководневих купелей, який відвідувало щорічно 2000 людей. Для лікування використовували воду з п’яти джерел.

Корпус сучасного санаторію

Джерело у парку санаторію у Великому Любені

Каплиця у санаторному парку

Санаторій «Любінь Великий» працює досі, там лікують серцево-судинні порушення, хвороби нервової системи, хребта, м’язів і суглобів, гінекологічні і дерматологічні захворювання.

Дерев’яна церква у Великому Любені

Джерело: https://zaxid.net/velikiy_lyubin_kurort_yakiy_prograli_u_karti_n1591522.