Коваленко О.В.
Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф.
«Туристичний та готельно-ресторанний бізнес:
сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку»
(м. Старобільськ, 16-17 листопада 2021 р.)
Старобільськ: Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка, 2021. 380 с. С.363-365.

Умови формування професійної самосвідомості фахівців сфери туризму

Сьогодні соціальна роль туристської сфери полягає в розробці та наданні туристу комплексного, високоякісного, продуманого до дрібниць і забезпеченого всіма необхідними аксесуарами продукту, що має свій особливий ринковий вигляд та який здатний з часом трансформуватися та модифікуватися.

У нагальному наближенні самосвідомість визначається як усвідомлення, оцінка людиною широкого спектра своїх можливостей. В цілому це означає «усвідомлення самого себе як істоти, що відчуває та мислить, а також діє» [1, с.24]. Таким чином, самосвідомість охоплює досить широку сферу існування та суперечливі способи її організації у соціумі. Слід зазначити, що намітилася нова тенденція конкурентної боротьби у турбізнесі, заснована не так на ціновій боротьбі, а як на професійному рівні спеціаліста. Це дало змогу вченим майже ідентично визначити сутність самосвідомості як особистісного феномену.

Загальноприйнятим у науці є таке визначення: «Самосвідомість - це усвідомлення людиною самої себе як члена суспільства, своїх взаємин із навколишнім світом, всього різноманіття своїх якостей особистості» [3, с.18].

На основі аналізу психолого-педагогічних досліджень було виділено такі функції для формування професійної самосвідомості у процесі педагогічної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму:

• забезпечення взаємозв’язку людини з навколишнім світом (зворотний зв’язок при формуванні динамічного стереотипу);
• активізація взаємодії елементів у цілісній структурі особистості;
• визначення особистісних утворень у духовному світі людини, як сенсу життя та ідеалів;
• основа для адекватної самооцінки, що показує «саморозвиток у життєвому самовизначенні», та формування основних елементів «самостійності»;
• регулювання процесу професійної самоповаги;
• забезпечення свідомого та творчого відображення зовнішнього світу;
• формування морального досвіду, на основі вивчення культури різних країн.

Виділяють три критерії сформованості професійної самосвідомості: орієнтаційно-типологічний, ідентифікаційно-поведінковий та професійно-результативний.

Наука про цінності людини - аксіологія - вважає ціннісні орієнтації особистості основою її цілісного становлення, головною складовою її спрямованості, джерелом мотивації будь-якої діяльності, фактором розвитку особистісної самосвідомості, професійного самовизначення [2, с.73].

Професійно-результативний етап самосвідомості починається у процесі професійної підготовки та продовжується у професійній діяльності суб’єкта.

Професійна підготовка передбачає засвоєння певної системи знань, набуття умінь та навичок, що дозволяють здійснити ту чи іншу професійну діяльність. Вона не може існувати без самопідготовки студента - це дві сторони єдиного процесу, бо ефективне викладання неухильно знижується, якщо воно не підкріплене інтересом, завзятістю, волею людини, її бажанням самостійно отримати знання в тій чи іншій галузі та поповнювати їх у міру розвитку самих знань та посилення потреб у них.

Професіоналізм та професійна культура - вищі щаблі у професійному розвитку та самосвідомості. Вони не можуть бути сформовані повністю в процесі професійної підготовки для опанування ними необхідні десятиліття практики у вибраній сфері. Професіоналізм передбачає не тільки розуміння всієї сукупності знань, накопичених у тій чи іншій професійній сфері, та вміння вільно ними оперувати, а й знання тонкощів, нюансів, особливих випадків професії, уміння бачити проблеми багатосторонньо, виважено приймати рішення, передбачати їх наслідки, здатність оцінювати їхній вплив на виробничий процес. Тому професіоналізм базується на двох складових професійної компетентності та професійної досвідченості. Професійна компетентність формується в результаті професійної підготовки та самопідготовки майбутнього фахівця; а професійна досвідченість є результатом тривалої практичної діяльності суб’єкта в тій чи іншій сфері.

Професіоналізм і професійна культура - поняття, що взаємно перехрещуються, мають загальне смислове ядро: професійна культура не може бути сформована без необхідного рівня професіоналізму. Але різниця між ними також дуже значна. Професіоналізм це лише планка, яку долає професійно грамотний фахівець, який тривалий час працює у тій чи іншій сфері. Професійна культура фахівців сфери туризму, крім того, висуває вимоги до особистісних якостей, дотримання ними моральних норм у професії, включає елементи культури мови, поведінки, службових відносин, ведення партнерських діалогів тощо.

Таким чином, професійна самосвідомість у студентів, що навчаються на туристичних спеціальностях, як ми з’ясували у наших дослідженнях, починає формуватися до початку професійної підготовки, з моменту усвідомленого вибору професії, і продовжується протягом усієї професійної діяльності, проходячи шлях від менш розвинених до вищих щаблів свого розвитку - усвідомлення себе професіоналом вищого класу. Усвідомлення себе таким не дозволить суб’єкту виконувати свої зобов’язання абияк: воно формує почуття відповідальності за кінцевий результат праці, зумовлює впевненість у своїх діях, вчинках, що сприяє позитивному, емоційному стану спеціаліста сфери туризму. Для ефективного формування професійної самосвідомості необхідні також зовнішні позитивні оцінки результатів праці суб’єкта: схвалення колег, клієнтів, заохочення, подяка та підтримка.

Перелік посилань

1. Галузяк В.М., Холковська І.Л. Педагогічна діагностика: курс лекцій. Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2015. 155 с.
2. Кузьменко В.В. Онтологія, аксіологія, антропологія, гносеологія філософсько-правових вчень: навчальний посібник. Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2015. 246 с.
3. Шахова О.Г. Соціальна психологія особистості: навчальний посібник. Харків: Контраст, 2019. 116 с.