Ковалишин Ю.Р.
Матеріали наукової конференції студентів
"Сучасні напрями розвитку економіки, підприємництва,
технологій та їх правового забезпечення"
(м. Львів, 2 червня 2022 р.). Львів:
Видавництво ЛТЕУ, 2022. 443 с. C.173-175.

Ризики отруєння грибами в туристичних подорожах

Відомо, що значна частина України характеризується лісистими територіями з різноманітними породами дерев і насаджень через які проходять туристичні маршрути і є сприятливою для зростання грибів.

На сьогодні відомо до 70 тисяч видів дикорослих грибів, з яких певна частина використовується у харчуванні і для виготовлення ліків. Разом з тим, серед них є отруйні гриби, які небезпечні для людини. В Європі їх близько 80 видів переважаюча більшість з яких зустрічається в Україні.

Отруйні гриби зовні дуже схожі на їстівні, зростають з ранньої весни і до пізньої осені, у зв’язку з чим отруєння ними трапляються протягом усього весняно-літнього і осіннього періоду.

Одним з перших весняних отруйних грибів (квітень-травень), що росте у хвойних і змішаних лісах є строчок, який містить дуже токсичну речовину гіромітрин. Його вважають причиною більшості всіх отруєнь грибами, які іноді закінчуються смертю. Інкубаційний період при отруєнні строчком триває від 3 до 20-ти годин. Проявами отруєння є відчуття повноти і болю у шлунку, рвота, часом пронос і висока температура, у важких випадках - жовтуха. У 25% випадків смерть наступає на 3-4 день, при сприятливому перебігу одужання настає на 5-7 день.

Іноцибе Патуйяра - гриб, який з’являється у кінці квітня в усіх рослинних зонах України, є дуже отруйним, оскільки містить 6,4-8,0% отрути мускарину, що у 20 разів більше, ніж у мухомора. Для людини смертельною дозою є 300-500 мг мускарину. Молоді білі плодові тіла гриба помилково приймають за печерицю. Симптоми отруєння проявляються через 0,5-3,0 год. після потрапляння в організм людини. Характерними ознаками є звуження зіниць, жар в голові, уповільнення пульсу й дихання, зниження тиску, надмірне потіння, утворення слини, сліз.

Печериця рудіюча - отруйний гриб, схожий до печериці їстівної. Шапинка його спочатку дзвоноподібна, згодом випуклорозпростерта, білувата, при натисканні жовтіє, м’якуш біла з неприємним запахом карболової кислоти, пластинки рожеві, пізніше коричневі.

Дощовик оранжевий - отруйний гриб, росте переважно групами і його часто приймають за дощовик їстівний. Плодове тіло бульбовидне або нирковидне, сидяче, бородавчасто-лускасте, з тріщинами, жовтувато-охряне. М’якуш спочатку жовтувата, потім фіолетово-чорна, щільна, у зрілості оливково-сіра, порошиста, з різким неприємним запахом і смаком. Природа отруйної речовини не з’ясована. В організмі людини викликає нудоту, рвоту, розлади травлення.

Свинуха тонка - отруйний гриб, спочатку формує шапинку товстом’ясу, випуклу, згодом плоску або широковоронковидну із завернутим вниз краєм, жовтувато-бурого або бурого кольору, ніжка циліндрична, м’якуш бурувата, без особливого запаху. Містить токсини лактини, спричиняє сильні алергічні реакції, що призводять до захворювання крові, нефропатію та ниркову недостатність. Занесена до світового списку смертельно отруйних грибів.

Бліда поганка - один з найбільш отруйних грибів, які іноді помилково приймають за їстівні печериці або сироїжку лускату. Шапинка гриба спочатку напівкуляста, згодом розпростерта, оливкувато-зеленуватого, сіруватого або жовто-оливкувато-коричнюватого до центру темніша, м’якуш біла, на смак солодкувата. Основні токсичні речовини - амантіни та фалоїдин. Інкубаційний період триває 10-12 год. Прояви отруєння з’являються раптово, переважно вночі і починаються з різкого болю у животі, рвоти, проносу, головного болю, головокружіння. Смерть наступає у 50% отруєних на 2-3-ій день.

Ентолома жовто-сиза та сіра - дуже отруйні гриби, які з’являються наприкінці травня та початку червня в степовій зоні України. Природа отрут цих грибів не досліджена. Симптоми отруєння проявляються через 20-30 хв., часом через 2-3 год. і схожі на симптоми холери: різкі болі в животі, нудота, блювота, стійкий пронос, спрага, надмірний піт, слабість, запаморочення. Якщо гриби вживають особи виснажені, хворі або діти, настає смерть.

Зелений мухомор і павутинник оранжево-червоний - найнебезпечніші серед отруйних грибів і містять отруту сповільненої дії. Аманітин та фаллоїдин діють надзвичайно сильно і уражають печінку, нирки, судини, викликають гіпоклемію. Якщо хоч одне плодове тіло мухомора зеленого потрапить до їстівних грибів, воно може спричинити смертельне отруєння кількох осіб. Проявами отруєння є біль у шлунку, холодний піт, рвота, пронос, спрага, нервовий розлад, судоми, параліч вазомоторних центрів, послаблення діяльності серця, при цьому свідомість зберігається до смерті, яка настає через 3-10 днів. Симптоми з’являються через тривалий час, коли у потерпілого відбулися незворотні органічні зміни і на порятунок немає надії.

В листяних і хвойних лісах від серпня і до пізньої осені зустрічаються у надзвичайно великій кількості дуже отруйні мухомор пантерний, а з кінця вересня - мухомор червоний. Отруєння цими грибами трапляються часто і бувають дуже тяжкими та смертельними.

Мухомор пантерний утворює шапинку спочатку напівкруглу, потім випукло- або плоско розпростерту, бурого, жовто-оранжевого, чорно-бурого, оливкувато-коричневого кольорів, слизьку, згодом суху з білими бородавками, часто розміщеними концентричними колами. М’якуш гриба біла, з неприємним запахом, приємна на смак, ніжка біла, циліндрична, 5-10 см заввишки. У складі мухомора пантерного - тропанові алкалоїди атропіноподібної дії гіосциамін та скополамін, а також мускарин, буфотенін, серотонін, ібутенова кислота, які викликають своєрідну інтоксикацію. Прихований період триває 1-2 год., потім з’являється нудота, блювота, пронос, сухість слизових оболонок, утруднене ковтання, підвищення температури, тахікардія. При важких отруєннях приєднується психомоторне збудження, ейфорія, галюцинації.

Мухомор червоний має яскраво-червону м’ясисту шапинку вкриту білими пластівцями, білу м’якуш без особливого запаху, приємну на смак, циліндричну ніжку. З часом шапинка цього мухомора вицвітає та жовтіє і тому його можна прийняти за велику сироїжку. Мухомор червоний містить мускарин, мусцимол, мусказол, холін, бетаїн, путресцин, галюциноген буфетонін, ібутенову кислоту дія токсинів яких нагадує сп’яніння.

Подібним до мухомора червоного, але з шапинкою сіро- або жовто-коричневого кольору є отруйний мухомор королівський.

Мухомор білий смердючий - смертельно отруйний гриб, який іноді приймають за їстівні печериці. Шапинка його тонком’ясиста, гостроко-нусоподібна, згодом розпростерта, гола, клейка. М’якуш біла з дуже неприємним запахом, гіркувата. Він містить білковий токсин, який викликає розчинення еритроцитів крові. Отруєння наступає через 0,5-3,0 години, при цьому спостерігається збудження, істеричний стан, гарячка, запаморочення, галюцинації, розширюються зіниці, порушується зір і координація рухів, прискорюється дихання, зникає слина, потім настає параліч, втрата пам’яті, свідомості і людина впадає в глибокий сон. Якщо лікування не розпочати відразу після отруєння, настає смерть.

Дуже поширені від початку осені до зими у всіх рослинних зонах України в листяних і хвойних лісах отруйні опеньки сірчано-жовті та цегляно-червоні несправжні, які при вживанні викликають важкі, іноді смертельні, отруєння, зокрема у дітей.

Опеньок сірчано-жовтий несправжній утворює шапинку спочатку півкруглу, згодом плоско-випуклу, голу, сіро-жовту до центру темнішу, м’якуш сіро-жовта з неприємним запахом, пластинки при повній зрілості гриба оливкового або зеленувато-бурого кольору. Від їстівного опенька осіннього відрізняється кольором шапинки і пластинок.

Опеньок цегляно-червоний несправжній подібний до опенька осіннього, росте на пеньках великими групами. Шапинка його спочатку випукла, потім напіврозпростерта, в центрі цегляно-червона, до краю світліша, м’якуш щільна, жовтувата, без особливого запаху, гіркувата.

Чортів (сатанинський) гриб є одним з отруйних трубчастих грибів. Зустрічається у липні-вересні на Поліссі та Прикарпатті у листяних лісах під дубами, буками, грабами. Ззовні гриб подібний до дубовика та синяка зернистого. М’якуш його білувата, після розрізування на повітрі трохи червоніє, потім синіє. Містить отруйний мукорин, викликає розлади травлення.

Для попередження отруєння дикорослими грибами необхідно проводити перед туристичними прогулянками відповідний інструктаж.