Ковтуник І.І.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Туристично-рекреаційна сфера: виклики
сучасності» (м. Хмельницький, 22 квітня 2026 р.)
Хмельницький: Хмельницький: Хмельницький
університет управління та права імені
Леоніда Юзькова, 2026. 231 с. С.60-61.
Перспективи розвитку туризму в Хмельницькій області
Хмельницька область має високий рівень концентрації туристичних ресурсів, у тому числі тих, які мають лікувальні, оздоровчі, рекреаційні, туристичні властивості і широко використовуються в курортному господарстві, рекреації та туризмі, тому їх аналіз є надзвичайно актуальним, оскільки розкриваються значні перспективи розвитку курортної сфери і туризму в цілому на теренах області.
Завдяки сприятливому географічному положенню область має високий рівень концентрації природно-географічних туристичних ресурсів, у тому числі тих, які мають оздоровчі, рекреаційні властивості і широко використовуються в курортному господарстві, тому їх аналіз є надзвичайно актуальним, оскільки розкриваються значні перспективи розвитку курортного господарства, рекреаційної діяльності та туризму в цілому на теренах Хмельниччини.
Погода, клімат, їх комфортність і вплив на самопочуття людини є визначальними факторами розвитку для більшості функціональних типів територіальних рекреаційних комплексів, туристичних систем та масових видів туризму. Вся територія Хмельницької області знаходиться в смузі кліматичного комфорту.
Багатогранність поняття «туристичні ресурси» визначається різноманітністю підходів до їх класифікації. Любіцева О.О. пропонує виділяти шість основних підходів:
- сутнісний підхід (за предметною сутністю ресурсів);
- функціональний підхід (за неповторністю природних умов і рекреаційних ресурсів у поєднанні з комплексністю їх використання);
- діяльнісний підхід (за характером використання в туризмі);
- атрактивний підхід (за мірою та формою залучення до туристичної діяльності);
- ціннісний підхід (за унікальністю рекреаційних ресурсів);
- еколого-економічний підхід (за споживчою вартістю ресурсів і їх екологічним значенням) [1, с.105].
Туристичні ресурси поділяються на три основні групи: природно-географічні, історико-культурні та соціально-економічні. Важлива роль у даній класифікації належить природно-географічним туристичним ресурсам, адже саме вони є базою для формування і розвитку основних видів рекреації та туризму.
Під природно-географічними туристичними ресурсами розуміють фактори, речовину та властивості компонентів природних і природно-антропогенних геосистем, що володіють сприятливими внутрішніми і зовнішніми, якісними та кількісними параметрами для реалізації туристичної діяльності.
В межах природно-географічних туристичних ресурсів виділяють наступні види природно-географічних туристичних ресурсів: тектонічні, геологічні, орографічні, спелеологічні, гідрологічні, бальнеологічні, біотичні, ландшафтні, кліматичні.
Отже, одним із найперспективніших регіонів, із точки зору розвитку рекреації і туризму, в нашій країні є Хмельницька область. Це пояснюється вигідними особливостями її географічного розташування та багатством рекреаційно-туристичного потенціалу. Важливе значення для туризму і для формування туристичних потоків мають географічне положення та туристичні ресурси Хмельницької області.
Література
1. Ковтуник І.І. Екологічний туризм у контексті сталого розвитку // Туристично-рекреаційна сфера: виклики сучасності: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Хмельницький, 22 квітня 2024 р.). Хмельницький: Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2024. С.104-105.
2. Ковтуник І.І. Природно-географічні рекреаційні ресурси та курортні території Поділля // Агросвіт. 2020. №11. С.122-126.
3. Ковтуник І.І. Рекреаційні ресурси Хмельниччини // Хмельниччина туристична: історико-культурні, природно-географічні та економічні аспекти розвитку: колективна монографія. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 2015. С.98-119.