Козачок К.Д.
Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
"Актуальні проблеми, пріоритетні напрямки та стратегії
розвитку України" (м. Київ, 13 жовтня 2021 р.)
К.: ІТТА, 2021. 1463 с. C.731-732.
Специфіка відвідування музеїв диференційованими групами організованих туристів
Музеї призначені для збереження культурно-історичних і природничо-наукових цінностей, накопичення та поширення знань через вивчення і демонстрацію унікальних пам’яток матеріальної культури. На нашу думку, відвідування музеїв родинами пов’язана з бажанням провести час разом. Музеї Західної Європи та деякі провідні музеї України, мають сімейні квитки, цей квиток розрахований на 2-х дорослих та кількох дітей. Це дуже вигідна альтернатива придбанню квитка окремо для дітей і дорослих. В деяких музеях, таких як Deutsches Museum у місті Мюнхені, попереджують: «Батьки мають буди з власними дітьми!». А в деяких музеях діти можуть прийти з знайомими їх родини, або рідними [1].
Більшість дітей відвідують музеї з батьками яким до 14 років, старші частіше відвідують музеї з класом. Дітям цікавіше відвідувати музеї, які відповідають їх інтересам, для них цікаво торкнутися експотану, можливо, навіть сісти на нього, чи провести з ним якийсь експеримент. Тому сама екскурсія повинна тривати приблизно 30-40 хвилин, щоб дитина не втомилась, і мала інтерес до розповіді екскурсовода.
Якщо казати за відвідування музеїв, наприклад, іноземцями, то, на нашу думку, іноземці мають свої певні особливості, починаючи з їхніх очікувань від освітніх і культурних послуг. Ці потреби треба задовольнити, подолавши мовні та матеріальні бар’єри.
Формуючи стратегії для мистецьких і культурних організацій, наприклад, британські фахівці, рекомендують: «Щоб розширити коло відвідувачів, необхідно цікавитись питаннями роботи з публікою».
Безперечно, найбільш ефективними в міжнародних комунікаціях з іноземцями можна вважати англомовних гідів, екскурсоводів та наукових співробітників, які мають екскурсійне навантаження і які можуть подолати мовний бар’єр. Ці фахівці зможуть забезпечити не лише екскурсійне обслуговування, а й зможуть виявити низку проблем, пов’язаних з іншомовними відвідувачами та накреслити шляхи для їхнього вирішення [2].
На думку автора, більшість осіб, які відвідують музеї, мають професійну мету, наприклад, студенти та учні профільних художніх навчальних закладів; члени Національної спілки художників та члени міжнародних організацій ICOM, AICA. І звісно це - співробітники державних музеїв та історико-культурних заповідників [3].
Отже, можна зробити висновок, що відвідування музеїв диференційованими групами організованих туристів (родинами, іноземцями, професійними групами), користується попитом, мета таких відвідувань: спільний інтерес до історії та культури, бажання робити це групою, це може бути пов’язано із професійною діяльністю.
Література
1. Бєлікова М.В. Аналіз специфіки відвідування музеїв групами дітей // Туристичний та готельно-ресторанний бізнес в Україні: проблеми розвитку та регулювання: праці ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Черкаси, 23-24 березня 2017 р.). Черкаси: Видавець Чабаненко Ю.А., 2017. Т1. C.336-339.
2. Куцаєва Т. Комфортизація відвідування музею // Війсково-історичний меридіан. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/kucayeva.htm.
3. Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство: навчальний посібник. К.: Альтерпрес, 2007. 464 с.
