Кравцова С.В.
Матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції розвитку індустрії туризму
та гостинності: глобальні виклики»
(м. Харків, 15 квітня 2025 р.). Харків:
ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2025. 425 с. С.357-359.

Туризм як спосіб психологічної реабілітації під час військового стану

З 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення у 2022-му, Україна переживає глибоку кризу, яка торкнулася мільйонів людей. Війна спричинила не лише фізичні втрати, а й серйозні психологічні наслідки, зокрема посттравматичний стресовий розлад, тривожність, депресію та емоційне вигорання.

Багато людей були змушені покинути свої домівки, втратити роботу, розлучитися з рідними через обмеження виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років. Це призвело до розриву соціальних зв’язків та відчуття втрати контролю над життям.

Окрім цього, багато хто стикається з почуттям провини - як ті, хто виїхав, так і ті, хто залишився. В суспільстві також виникають дискусії щодо колективної відповідальності, причин війни та її наслідків.

Саме через вищезазначені фактори українське суспільство переживає глибоку травматизацію на інформаційному, духовному та психологічному рівнях. Це підкреслює необхідність комплексного підходу до подолання кризи, який включає не лише медичні та соціально-гуманітарні заходи, а й системну психологічну підтримку на державному та недержавному рівнях.

Вкрай важливо організувати ефективну систему психологічної допомоги, яка зміцнюватиме особистісні та суспільні механізми адаптації до екстремальних умов, а також сприятиме пошуку та розвитку нових ресурсів для виходу з кризи.

Ця робота має бути багатовекторною та охоплювати створення кризових центрів медико-психологічної допомоги. Їхнім завданням стане надання безкоштовної консультативно-психологічної, психотерапевтичної, інформаційної та волонтерської підтримки військовослужбовцям і їхнім родинам. Основна мета таких центрів - допомогти подолати психологічні наслідки бойових дій та інформаційної війни.

Аналіз ситуації свідчить, що значна кількість людей перебуває у стані глибокої психологічної кризи. Найбільш уразливими категоріями є військовослужбовці, вимушені переселенці та громадяни, які пережили окупацію. Вони стикаються з величезними внутрішніми навантаженнями, які можуть призвести до серйозних наслідків, зокрема до змін у емоційному стані, фізичному самопочутті, поведінці, міжособистісних відносинах.

У таких людей можуть проявлятися різні посттравматичні стресові реакції та розлади, які впливають на їхню здатність адаптуватися до мирного життя та інтегруватися в суспільство. Це підкреслює необхідність своєчасної психологічної підтримки та ефективних реабілітаційних програм.

Через високий рівень психотравматизації особливо гостро постала потреба в емоційній підтримці та психологічній допомозі постраждалим. В Україні лише розпочалося формування національної системи медико-психологічної допомоги та реабілітації. Фахівці - психологи, психотерапевти, лікарі - активно вивчають та впроваджують міжнародний досвід, зокрема практики Ізраїлю та США, які мають значний досвід у подоланні наслідків військових конфліктів.

Медичний туризм, спрямований на психологічну реабілітацію військових і цивільного населення, є важливим напрямом у відновленні фізичного та ментального здоров’я людей, які постраждали від наслідків військових конфліктів. Ця форма реабілітації передбачає не лише лікування, а й комплексний підхід до психологічної підтримки.

Оскільки психологічна реабілітація є багатокомпонентним процесом, вона вимагає мультидисциплінарного підходу, що об’єднує зусилля лікарів, психологів, реабілітологів та соціальних працівників. Використання міжнародного досвіду та доступ до високоякісних медичних і реабілітаційних програм у різних країнах можуть значно покращити ефективність відновлення та сприяти інтеграції постраждалих у мирне життя.

Військові та цивільні, які постраждали під час війни, часто потребують фізичної реабілітації через отримані травми або інвалідність. Медичний туризм у цьому напрямі може включати широкий спектр реабілітаційних заходів, зокрема фізіотерапію, лікувальну гімнастику та інші методи відновлення.

Для реалізації такого підходу доцільно використовувати наявну санаторно-курортну базу по всій території України. Це не лише забезпечить доступ до необхідної реабілітації, а й сприятиме розвитку вітчизняної системи оздоровлення.

Запуск такого напряму матиме й додатковий позитивний ефект - створення нових робочих місць для медичного та обслуговуючого персоналу, що сприятиме відродженню та модернізації санаторно-курортної інфраструктури країни.

Додатково до програми медичного туризму доцільно включити елементи релаксаційного відпочинку та розваг, спрямованих на зниження рівня стресу та відновлення психологічного стану.

Такі заходи можуть передбачати відвідування природних курортів, спа-центрів, йога-ретритів, арт-терапію, заняття медитацією та інші активності, що сприяють емоційній стійкості та гармонізації внутрішнього стану. Поєднання фізичної та психологічної реабілітації з якісним відпочинком значно підвищить ефективність відновлення та сприятиме якнайшвидшій адаптації постраждалих до мирного життя.

Важливо наголосити, що всі постраждалі від психотравми не повинні залишатися сам на сам зі своїми переживаннями, як це вже неодноразово траплялося в історії. Військовослужбовці мають отримати належну підтримку від суспільства, командирів, рідних і близьких. Цивільні, які втратили близьких, а також переселенці, потребують допомоги у пошуку житла, роботи, матеріального забезпечення, а також якісної психологічної підтримки для адаптації до нових умов життя.