Крижановська О.Т., Волохова О.В.
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.117-120.

Рекреаційна діяльність національних природних парків як ресурсний потенціал розвитку туристичних послуг в Україні

Екологічний туризм - популярна форма відпочинку, що є важливою складовою галузі туризму і ринку послуг. Водночас екологічний туризм має не тільки рекреаційне та економічне значення, а і сприяє підвищенню рівня екологічної грамотності населення та є однією із форм використання природних ресурсів на позиціях сталого розвитку.

Використовувати мальовничі природні території для відпочинку людство почало дуже давно, проте тривалий період це не носило масового характеру. У лише у кінці ХІХ - на початку ХХ століття, із розвитком індустріального виробництва, у суспільства почала виникати потреба проводити вільний час на природі із рекреаційною метою. Саме в цей в цей час було закладено перші класичні екологічні стежки та розпочато створення перших класичних національних природних парків (НПП).

Відвідування НПП набирає популярності і, якщо цей процес правильно організувати, він має сприяти і розвитку депресивних регіонів, і збереженню природи, і відновленню та збереженню етнокультурної спадщини. Проте, на сьогоднішній день, досвіду з організації і надання рекреаційно-туристичних послуг більшість НПП, нажаль мають недостатньо. А відтак у їх роботі нерідко трапляються прорахунки, що не дають у повній мірі використати той рекреаційний і просвітницький потенціал, який забезпечила сама природа. Водночас, в окремих випадках, ми можемо спостерігати зворотне явище - територія деяких НПП страждає через масовий, майже неконтрольований, наплив туристів та рекреантів. Все це свідчить про необхідність розробки інструментів та методик поширення ідей щодо організації ефективної рекреаційно-туристичної діяльності, яка б забезпечувала фінансову стійкість природоохоронних територій, створювала б передумови для забезпечення добробуту місцевого населення і, водночас, сприяла б збереженню і відновленню біологічного та ландшафтного різноманіття.

Оцінка екотуристичного і рекреаційного потенціалу територій НПП визначається в Проекті організації території під час розроблення якого аналізується сучасний рівень рекреаційної освоєності території, планується розвиток рекреаційної діяльності тощо. Адміністрація НПП забезпечує розбудову чи сприяє розбудові рекреаційної інфраструктури, мережі еколого-освітніх (навчальних) стежок та туристських маршрутів, організовує маркетингові дослідження щодо надання платних рекреаційних послуг відповідно до чинного законодавства тощо. У відповідності до функціонального зонування НПП визначаються ділянки для заборони відвідування цілорічно, ділянки для регульованого відвідування, де визначаються періоди заборони для відвідування. Основними акцентами в організації туристичної діяльності на території НПП, на сучасному етапі визначити такі:

• організація постійної тісної співпраці між всіма учасниками формування туристичного продукту (туроператорами) та тими, хто надає туристичні послуги (турагентами);
• формування якісного туристичного продукту для окремих цільових груп населення (відвідувачів/туристів), різних сезонів, різної тривалості;
• підвищення якості надання туристичних послуг, мобільності і технологій;
• використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та соціальних медіа;
• системний розвиток туризму та розбудова туристичної інфраструктури на природоохоронних територіях;
• сприяння розвитку туризму та розбудова туристичної інфраструктури на територіях, що прилягають до НПП;
• уніфікація менеджменту та маркетингу;
• організація на постійній основі волонтерських та соціальних програм;
• постійна пропаганда екологічної та природоохоронної діяльності серед відвідувачів НПП та туристів, що подорожують по його території завчасно розробленими маршрутами;
• запровадження тісної співпраці НПП з загальноосвітніми школами, ліцеями та коледжами, що розташовані в їх межах, з метою виховання у молоді екологічної культури, бережливого ставлення до природи.

В сучасному конкурентному світі територіальний розвиток просто неможливий без об’єднавчих зусиль, а на кожну зі сторін покладаються певні обов’язки, дотримання яких всіма сторонами значно підвищує розвиток і процвітання територій та створює їх конкурентні переваги. Національні природні парки є певними «магнітами», які притягують туристів. Відповідно до призначення, вони повинні дбати про збереження та примноження натурального багатства.

Важливою роллю НПП є правильний розрахунок навантаження як на всю територію, так і на окремі її частини, що дозволяє будувати на майбутнє плани розвитку окремих територій та зон і контролювати потоки туристів. Місцеве населення, яке знаходиться поряд з НПП, має в першу чергу знати, розуміти і цінити їхню роль. Саме місцеве населення створює оточуючу інфраструктуру і сервіс для туристів. Місцеві громади можуть отримувати значні вигоди від розвитку туризму, якщо будуть допомагати НПП збереженню природного надбання. Вигод від цього досить багато, зокрема створення робочих місць в туризмі та дотичних до нього сферах. Оскільки туризм є багатофункційним, то й вплав від нього відображається на різні сфери економіки. Дуже важливим є громадська активність місцевого населення і його вміння самоорганізовуватись і об’єднуватись, творити нові «продукти» та цінності.

Рекреаційна діяльність на територіях НПП здійснюється відповідно до Положення про рекреаційну діяльність. Це діяльність, котра спрямована на відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини шляхом загальнооздоровчого і культурно-пізнавального відпочинку, туризму, санаторно-курортного лікування, любительського та спортивного рибальства, полювання тощо. До основних типів рекреаційних ресурсів відносяться такі ресурси:

• природні рекреаційні ресурси - це фактори, явища та властивості природного середовища, що можуть бути використані у відпочинку та оздоровленні;
• історико-культурні рекреаційні ресурси - матеріальні об’єкти та явища, що можуть використовуватись для задоволення духовних, естетичних та пізнавальних потреб населення, а також мають суспільно-виховне значення;
• соціально-економічні рекреаційні ресурси включають матеріально-технічну базу рекреаційних об’єктів, частину матеріального виробництва, яка безпосередньо забезпечує потреби рекреації, використовувані рекреацією об’єкти інфраструктури, а також трудові ресурси, зайняті в рекреаційному господарстві [1].

Територія НПП «Голосіївський» відзначається значним рекреаційним потенціалом: лісові масиви, яскраво виражений рельєф, водотоки, джерела, мальовничі ландшафти, наявність пам’яток природи та історико-культурні об’єкт. Рекреаційна діяльність парку керується необхідністю забезпечення умов комфортного перебування, відпочинку, духовного та фізичного відновлення населення мегаполісу. Важливу роль грає його близьке сусідство з житловими масивами міста Києва, тому існує величезний рекреаційний попит місцевого населення, що, з одного боку, підкреслює великий рекреаційний потенціал парку та важливість розвитку рекреаційної діяльності в його межах. Отже, НПП, тим більше розташований в межах мегаполісу, потребує неординарного і комплексного наукового підходу до вирішення питань організації та ведення рекреаційної діяльності. До основних рекреаційних ресурсів відносяться природні, історико-культурні, соціально-економічні [2].

Територія парку та прилеглі до нього ділянки мають цікаве історичне минуле, проявами якого є численні пам’ятки історії та архітектури. Територія навкруги парку дуже насичена археологічними пам’ятками, починаючи від періоду неоліту і до давньоруських часів: тут знайдено поселення трипільців (4 тис. років до н.е.) та скіфів (VI-IV століття до н.е.), стоянка епохи мезоліту (8-6 тис. до н.е.). Шість пам’яток, що примикають до території парку занесені до Державного реєстру національного культурного надбання.

В межах НПП «Голосіївський» окрім природних рекреаційних ресурсів є історико-культурні пам’ятки, які розташовані на території парку та в безпосередній близькості до нього - Свято-Троїцький монастир (Китаївська пустинь), Свято-Покровський монастир (Голосіївська пустинь), Гнилецький монастир у Церковщині, будівля Головної астрономічної обсерваторії НАН України, комплекс корпусів Національного університету біоресурсів і природокористування України та споруди Київського укріпленого району. Також слід згадати про Національний музей народної архітектури та побуту України, що межує з територією парку з південно-західного боку Голосіївського лісу.

При здійсненні рекреаційної діяльності особливо враховується вразливість природних комплексів та окремих його компонентів, особливо рідкісних та зникаючих видів рослин, тварин, рослинних угруповань та типів природних середовищ, що занесені відповідно до Червоної книги України, Зеленої книги України, Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. Маршрути еколого-пізнавальних стежок та туристичних маршрутів максимально повно охоплюють та репрезентують різноманіття природно-територіальних комплексів парку, знайомлять із історичним минулим окремих ділянок та відкривають прекрасний і таємничий світ природи, що зберігся серед «скель» мегаполісу в парку. Велика увага приділяється облаштуванню екологічних маршрутів різноманітними тематичними стендами та аншлагами. При розбудові рекреаційної інфраструктури, включаючи підвищення рекреаційної й інвестиційної привабливості території, активізації підприємницьких ініціатив у сфері рекреації, необхідне чітке планування рекреаційної діяльності на території НПП. Облаштованість території відіграє важливу роль в розвитку рекреаційної діяльності.

Сучасна екотуристична діяльність набуває популярності через те, що вона оцінена не лише як знаряддя фізичного і духовного збагачення, а й тому, що перетворилася на обов’язковий модний атрибут людини, що здобула певного успіху у житті і, що є найголовнішим, приносить прибуток, ставши потужним сектором індустрії. Збереження природної та культурної спадщини будь-якого народу це естетична категорія і важлива компонента екологічної освіти в НПП.

Заповідні куточки природи в поєднанні із історичними святинями - це особливі місця відпочинку, де народжуються мелодії та приходить натхнення, де думка стає вільною і рине у височінь. Національний природний парк «Голосіївський» є багатофункціональною природоохоронною установою, котрий по кликаний комплексно вирішувати проблеми збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів, формування у людей екологічного світогляду, створення умов для спілкування людини з природою.

Список літератури

1. Волохова О.В., Крижановська О.Т. Території природно-заповідного фонду як ресурсний потенціал розвитку туристичних послуг в Україні // Матеріали VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Туристичний та готельно-ресторанний бізнес в Україні: проблеми розвитку та регулювання» (м. Черкаси, 23-24 березня 2017 р.). У 2-х т. Черкаси: Видавець Чабаненко Ю.А., 2017. Т.1. С.286-290.
2. Волохова О.В., Позіхайло А.Ю., Задерейко В., Крижановська О.Т. Перспективи розвитку екотуризму на територіїї національного природного парку «Голосіївський» // Матеріали ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. «Туристичний та готельно-ресторанний бізнес в Україні: проблеми розвитку та регулювання» (м. Черкаси, 22-23 березня 2018 р.). У 2-х т. Черкаси: Видавець Чабаненко Ю.А., 2018. С.314-317.