Кудла Н.Є.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
"Сучасні напрями розвитку економіки, підприємництва,
технологій та їх правового забезпечення"
(м. Львів, 2 червня 2021 р.).
Львів: Видавництво ЛТЕУ, 2021. 320 с. C.169-170.

On-line-маркетинг у сільському туризмі - інноваційний підхід

Маркетинг полягає у перетворенні купівельної спроможності споживача на ефективний попит та у доступному представленні й наданні продуктів і послуг кінцевому клієнтові чи споживачеві. До основних завдань маркетингу сільського туризму відносять (рис.1) [1, c.55]:

Завдання маркетингу сільського туризму
Рис. 1. Завдання маркетингу сільського туризму

Наведені завдання характерні і для нової форми маркетингу, основним розвиваючим чинником якого є Інтернет. Однак не завжди глобальна мережа лежить в основі його механізму. Сутність полягає у використанні цифрових технологій у маркетинговій діяльності. Слушним можна вважати погляд польських науковців, які стверджують, що найуспішнішою інновацією туристичного маркетингу є його віртуалізація, тобто заміна (принаймні часткова) матеріальних засобів, реальних процесів й маркетингових комунікацій відповідниками віртуального середовища [3, c.1349].

Один із напрямів on-line маркетингу є формування туристичних продуктів цілком нової генерації, які ґрунтуються на віртуалізації досвіду, переживань та емоцій, які можна відчути й здобути безпосередньо, не беручи участі у туристичній подорожі. Сучасні технології надають можливості отримання схожих чи подібних ефектів завдяки згаданим додаткам доступу до туристичних атракцій. Це може стосуватися туристів, які не мають можливості подорожувати з огляду на вік, стан здоров’я чи відсутність фінансових засобів.

Іншою сферою on-line маркетингу у сільському туризмі є використання глобальної мережі для побудови комунікаційних зв’язків й передачі різнорідної інформації для туристів. Адже 90% відвідувачів Інтернет-мережі використовують системи Google, Yahoo! для пошуку будь-якої необхідної інформації і вибирають у списку найбільш привабливі та відповідні їх вимогам посилання [2, c.175]. Ключового значення має діяльність й знаряддя комунікації як:

  • володіння власною веб-сторінкою, як джерела комунікації;
  • використання електронної пошти для розповсюдження інформації;
  • присутність у соціальних мережах (Facebook, Instagram);
  • використання комунікаторів (Skype, Viber);
  • on-line комунікування за допомогою ауді, відео програм чи чату;
  • діяльність з використанням відео сервісів, як YouTube, Google, безкоштовними додатками обміну фотографіями, як Instagram, текстових сервісів, як Twitter;
  • віртуальні часописи, такі як професійні, партнерські чи корпоративні блоги.

Відповідно до проведених спостережень щодо використання сучасних знарядь комунікації сільські садиби надають перевагу веденні сторінки на Facebook. Натомість цілком іншою справою є феномен інтернет-застосунку у туризмі, які стають зручним інструментом отримання необхідної інформації.

Польські агротуристи та закордонні гості понад два роки можуть користуватися мобільною аплікацією «Wieś Polska Zaprasza», яка була розроблена на замовлення Польської федерації сільського туризму «Gospodarstwa Gościnne» [4]. У комунікаційному інструменті знаходиться інформація про понад тисячу агротуристичних господарств, які знаходяться у різноманітних куточках країни. Користування функціями аплікації дозволяє здійснювати пошук об’єктів за різними критеріями: місце розташуванням сільської садиби, категорією, ціною, можливістю приїзду з домашніми улюбленцями, додатковими послугами. Мобільний додаток надає анонси подій, які відбуватимуться неподалік місця відпочинку, а також включає багато інших модулів, в тому числі з функцію екскурсовода. Аплікація приймає та обробляє сигнали супутників космічного сегменту GPS-системи глобального позиціонування, для її справного функціонування не потрібне підключення до Інтернет.

На нашу думку, впровадження мобільного застосунку є своєчасним інструментом маркетингу на українському ринку сільського туризму. Координатором з підготовки відповідної інформації та впровадженням аплікації може виступати громадська організація Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, члени якої матимуть відповідні переваги у представленні інформації та оплаті за надані послуги у мобільному додатку.

Отже, з розвитком Інтернету та мобільного зв’язку маркетингова діяльність зазнає значних змін, формуються також нові вимоги й нові умови її провадження. У цьому місці хочемо вказати та обґрунтувати п’ять особливих ознак, характерних для сучасного маркетингу сільського туризму:

  • по-перше, маркетинг сільського туризму має враховувати інтердисциплінарність й багатоаспектність туризму, як суспільно-економічного явища. Тобто, формування маркетингової концепції має ґрунтуватися на ідентифікації й врахуванні різноманітних змін, які відбуваються й на цьому тлі, коригувати цілі й маркетингові дії;
  • по-друге, у маркетинговій діяльності на ринку сільського туризму важливо використовувати досвід, враження, переживання і емоції, яких надає пропозиція сільських садиб. Тобто, розвивати концепцію маркетингу досвіду;
  • по-третє, маркетинг сільського туризму має враховувати особливості потреб агротуристів, які групують у комплекси, що спричиняє розвиток концепції мережевих продуктів;
  • по-четверте, маркетинг сільського туризму, з одного боку, має враховувати особливості туристичного руху, з іншого - брати участь в його управлінні;
  • по-п’яте, сучасний маркетинг має ґрунтуватися на інноваційному використанні Інтернету, мобільного зв’язку та розвитку різноманітних додатків для туристів.

Список використаних джерел

1. Кудла Н.Є. Сільський туризм: основи підприємництва та гостинності: навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2015. 152 с.
2. Шульгіна Л.М., Зінченко А.І., Крахмальова Н.А. Маркетингова діяльність підприємства на ринку послуг сільського туризму: монографія. К.: КНУДТ, 2014. 233 с.
3. Rapacz A., Jaremen D. ICT a innowacje marketingowe w przedsiębiorstwach turystycznych // Logistyka. 2015. №2. S.1346-1354.
4. Agroturystyka. URL: https://agroturystyka.pl/.