Куліш Наталія
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сакральне та туризм» (м. Київ, 28 квітня 2023 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2023. 325 с. С.125-128.

Туристичний потенціал українських сакральних споруд Вінніпегу

Історично так склалося, що важливими осередками організації культурного простору емігрантів у Північній Америці були церкви. Для українців-емігрантів церква стала основою побудови міцної спільноти, об’єднаної прагненням зберегти власну ідентичність, культуру, духовний світ.

Провідним центром українського релігійно-культурного життя у Канаді стало місто Вінніпег. Не випадково саме у Вінніпезі представлена яскрава палітра української сакральної архітектури, культові споруди Української православної церкви Канади та Української греко-католицької церкви. З одного боку, бажання зберегти на чужині свою ідентичність через сакральне мистецтво набуло втілення у спрощеності чи ідеалізації української культурної спадщини, з іншого - вражає стильова різноманітність архітектурних форм.

Дбаючи про матеріальне, українські емігранти не забували за духовність, не впали у зневіру, не піддалися асиміляції, натомість активно та творчо вибудовували матрицю української духовної самобутності.

Унікальністю українського сакрального будівництва Вінніпегу є те, що проектування, побудова, внутрішнє та зовнішнє оздоблення храмів, у переважній більшості, здійснювалося високопрофесійними українцями-емігрантами перед якими, з поміж іншого, постали складні завдання реалізації не лише загальноприйнятого принципу, церква - символ віри, мистецький твір, але й врахування та втілення українських традиції в будівлях модерного стилю.

З-поміж масиву релігійних споруд Вінніпегу заслуговує на увагу кафедральний собор Пресвятої Трійці Української православної церкви Канади. Історія початку його будівництва датується 40-ми роками ХХ століття. Проект будівництва собору виготовили відомі українські архітектори, які після Другої світової війни опинилися в еміграції - професор Олекса Повстенко та Юрій Корбін [1, с.74]. Урочисте відкриття і освячення собору відбулося у 1962 році за участі предстоятеля Української православної церкви Канади митрополита Іларіона (Огієнка). У 1974 році встановлено різьблений іконостас, роботи архітектора, скульптора Юрія Кодака. Іконопис та стінопис вираження мистецького хисту Віри Сеньчук. Завершальним етапом у зовнішньому оздобленні стало встановлення у 1988 році на фасаді собору мозаїки зі зображенням Святої Трійці, розробленої українцем за походженням, скульптором і живописцем, академіком Королівської Канадської Академії мистецтв Лео Молом (Леонідом Молодожанином). В соборі знаходиться Манітобський філіал Українського музею Канади, в експозиції якого є колекція українського народно-прикладного мистецтва, привезеного піонерами еміграції.

Знаковою релігійною спорудою українців Вінніпегу вважається кафедральний собор Святих Володимира та Ольги. Перша церква, збудована українцями на місці сучасного собору, постала ще у 1907 році. З цього часу вона неодноразово перебудовувалася. У 1948 році починається спорудження нині відомої за планом архітектора Дж. Семменса. Однак внутрішнє оздоблення споруди, стінні розписи виконують митці-українці: Святосла Гординський, Роман Пачовський, Роман Коваль. Мистецьке різьблення іконостасу належить Сергію Литвиненку, його іконописний розпис - Святославу Гординському [2, с.40]. Однією з унікальних особливостей собору є велика кількість вітражних вікон. Авторами вітражів стали Лео Молодожанин, причому спочатку його ескізи було відхилено і лише через 10 років він отримав замовлення, яке зрештою було виконане і стало окрасою споруди та митець Петро Холодний. Оздоблення вітражів тематичне: дванадцять - розповідають про події християнської історії України, два - про Різдво і Воскресіння Христа, два - про св. Андрія Первозванного на київських горах і св. Кирила та Мефодія. На нижніх вікнах зображені емблеми різних куточків України та міжнародних соборів [3]. У 1951 році відбувається його офіційне відкриття.

З часу побудови собор стає осідком багатьох важливих подій для історії Української греко-католицької церкви в Канаді. В його стінах відбулася інтронізація першого митрополита Вінніпегу і всієї Канади Максима Германюка, перебували з візитами Патріарх Йосиф Сліпий, Папа Римський Іван Павло ІІ, єпископ підпільної церкви в Україні Василь Величковський, Митрополит Кардинал Мирослав Іван Любачівський та ін. [2, с.37].

На подвір’ї собору знаходиться пам’ятник князю Володимиру, створений Лео Молом та освячений у 1984 році Папою Римським Іваном Павлом ІІ.

Неабиякий туристичний потенціал має церква Покрова Пресвятої Богородиці у Вінніпезі. ЇЇ перше приміщення було споруджено у 1926 році будівничим Іваном Павлівим. Стінний внутрішній розпис належав Яківу Майданнику. За-престольну стіну прикрашала ікона Пресвятої Покрови митця Модеста Сосенка. У 1961 році на місці старої церкви споруджено нову за планом архітектора Віктора Дейнеки. Внутрішнє оздоблення належить митцям Теодору Барану та Роману Ковалю, різьблення авторства Юрія Бучинського та Володимира Маз-дена. У новій церкві експонується ікона Пресвятої Покрови Модеста Сосенка [2, с.69].

Вираженням модерної української архітектури є церкви Пресвятої Родини та Святого Йосифа у Вінніпезі, спорудженні у першій половині 1960-х років - зразки архітектурного таланту професора Радислава Жука. Архітектурні споруди Радослава Жука відзначаються чистотою форм, умілим володінням ритмом та динамічно-геометричними формами. Їм властиві деякі спільні риси, наприклад, три або п’ять верхів, чіткий геометричний ритм, висока дзвіниця, яка ніби перегукується з контурами верхів церкви, приземкуватий об’єм [4, с.151].

В сьогоденні церква Святого Йосифа стала місцем паломництва багатьох людей, не лише християн різних конфесій, а й представників інших релігій. ЇЇ популярність пов’язана з постаттю Василя Величковського - єпископа Української греко-католицької церкви, беатифікованого Папою Римським Іваном Павлом ІІ. При церкві знаходиться каплиця з нетлінними мощами Василя Величковського та діє музей блаженного.

Безперечно, побіжний огляд окремих українських сакральних споруд не дає повної картини туристичного потенціалу українського сакрального будівництва Вінніпегу. Проблематика є доволі глибокою та передбачає ґрунтовне історико-філософське дослідження, адже йдеться не лише про осмислення архітектурних форм, мистецьке вираження, але й про розуміння потуг окремих постатей та тисяч українців, їх прагнення зберегти українську духовну самобутність.

Література

1. Одарченко П. Олекса Повстенко: архітектор і мистецтвознавець // Сучасність. 1973. №9(153). С.61-76.
2. Ковач-Баран А.-М. Українські католицькі церкви Вінніпегської Архиепархії. Саскатун: Друкарня Містер Зип Інстант Прінтінг, 1991. 460 с.
3. Норберт К. Іван Унікальні вітражі собору святих Володимира і Ольги міста Вінніпег. URL: https://ukrainianpeople.us/унікальні-вітражі-собору-святих-воло/.
4. Тимків Б.М. Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2012. 316 с.