Куліш Наталія
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сакральне та туризм» (м. Київ, 28 квітня 2023 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2023. 325 с. С.125-128.

Туристичний потенціал українських сакральних споруд Вінніпегу

Історично так склалося, що важливими осередками організації культурного простору емігрантів у Північній Америці були церкви. Для українців-емігрантів церква стала основою побудови міцної спільноти, об’єднаної прагненням зберегти власну ідентичність, культуру, духовний світ.

Провідним центром українського релігійно-культурного життя у Канаді стало місто Вінніпег. Не випадково саме у Вінніпезі представлена яскрава палітра української сакральної архітектури, культові споруди Української православної церкви Канади та Української греко-католицької церкви. З одного боку, бажання зберегти на чужині свою ідентичність через сакральне мистецтво набуло втілення у спрощеності чи ідеалізації української культурної спадщини, з іншого - вражає стильова різноманітність архітектурних форм.

Дбаючи про матеріальне, українські емігранти не забували за духовність, не впали у зневіру, не піддалися асиміляції, натомість активно та творчо вибудовували матрицю української духовної самобутності.

Унікальністю українського сакрального будівництва Вінніпегу є те, що проектування, побудова, внутрішнє та зовнішнє оздоблення храмів, у переважній більшості, здійснювалося високопрофесійними українцями-емігрантами перед якими, з поміж іншого, постали складні завдання реалізації не лише загальноприйнятого принципу, церква - символ віри, мистецький твір, але й врахування та втілення українських традиції в будівлях модерного стилю.

З-поміж масиву релігійних споруд Вінніпегу заслуговує на увагу кафедральний собор Пресвятої Трійці Української православної церкви Канади. Історія початку його будівництва датується 40-ми роками ХХ століття. Проект будівництва собору виготовили відомі українські архітектори, які після Другої світової війни опинилися в еміграції - професор Олекса Повстенко та Юрій Корбін [1, с.74]. Урочисте відкриття і освячення собору відбулося у 1962 році за участі предстоятеля Української православної церкви Канади митрополита Іларіона (Огієнка). У 1974 році встановлено різьблений іконостас, роботи архітектора, скульптора Юрія Кодака. Іконопис та стінопис вираження мистецького хисту Віри Сеньчук. Завершальним етапом у зовнішньому оздобленні стало встановлення у 1988 році на фасаді собору мозаїки зі зображенням Святої Трійці, розробленої українцем за походженням, скульптором і живописцем, академіком Королівської Канадської Академії мистецтв Лео Молом (Леонідом Молодожанином). В соборі знаходиться Манітобський філіал Українського музею Канади, в експозиції якого є колекція українського народно-прикладного мистецтва, привезеного піонерами еміграції.

кафедральний собор Пресвятої Трійці (Вінніпег)

Знаковою релігійною спорудою українців Вінніпегу вважається кафедральний собор Святих Володимира та Ольги. Перша церква, збудована українцями на місці сучасного собору, постала ще у 1907 році. З цього часу вона неодноразово перебудовувалася. У 1948 році починається спорудження нині відомої за планом архітектора Дж. Семменса. Однак внутрішнє оздоблення споруди, стінні розписи виконують митці-українці: Святосла Гординський, Роман Пачовський, Роман Коваль. Мистецьке різьблення іконостасу належить Сергію Литвиненку, його іконописний розпис - Святославу Гординському [2, с.40]. Однією з унікальних особливостей собору є велика кількість вітражних вікон. Авторами вітражів стали Лео Молодожанин, причому спочатку його ескізи було відхилено і лише через 10 років він отримав замовлення, яке зрештою було виконане і стало окрасою споруди та митець Петро Холодний. Оздоблення вітражів тематичне: дванадцять - розповідають про події християнської історії України, два - про Різдво і Воскресіння Христа, два - про св. Андрія Первозванного на київських горах і св. Кирила та Мефодія. На нижніх вікнах зображені емблеми різних куточків України та міжнародних соборів [3]. У 1951 році відбувається його офіційне відкриття.

З часу побудови собор стає осідком багатьох важливих подій для історії Української греко-католицької церкви в Канаді. В його стінах відбулася інтронізація першого митрополита Вінніпегу і всієї Канади Максима Германюка, перебували з візитами Патріарх Йосиф Сліпий, Папа Римський Іван Павло ІІ, єпископ підпільної церкви в Україні Василь Величковський, Митрополит Кардинал Мирослав Іван Любачівський та ін. [2, с.37].

кафедральний собор Святих Володимира та Ольги (Вінніпег)

На подвір’ї собору знаходиться пам’ятник князю Володимиру, створений Лео Молом та освячений у 1984 році Папою Римським Іваном Павлом ІІ.

Неабиякий туристичний потенціал має церква Покрова Пресвятої Богородиці у Вінніпезі. ЇЇ перше приміщення було споруджено у 1926 році будівничим Іваном Павлівим. Стінний внутрішній розпис належав Яківу Майданнику. За-престольну стіну прикрашала ікона Пресвятої Покрови митця Модеста Сосенка. У 1961 році на місці старої церкви споруджено нову за планом архітектора Віктора Дейнеки. Внутрішнє оздоблення належить митцям Теодору Барану та Роману Ковалю, різьблення авторства Юрія Бучинського та Володимира Маз-дена. У новій церкві експонується ікона Пресвятої Покрови Модеста Сосенка [2, с.69].

Вираженням модерної української архітектури є церкви Пресвятої Родини та Святого Йосифа у Вінніпезі, спорудженні у першій половині 1960-х років - зразки архітектурного таланту професора Радислава Жука. Архітектурні споруди Радослава Жука відзначаються чистотою форм, умілим володінням ритмом та динамічно-геометричними формами. Їм властиві деякі спільні риси, наприклад, три або п’ять верхів, чіткий геометричний ритм, висока дзвіниця, яка ніби перегукується з контурами верхів церкви, приземкуватий об’єм [4, с.151].

В сьогоденні церква Святого Йосифа стала місцем паломництва багатьох людей, не лише християн різних конфесій, а й представників інших релігій. ЇЇ популярність пов’язана з постаттю Василя Величковського - єпископа Української греко-католицької церкви, беатифікованого Папою Римським Іваном Павлом ІІ. При церкві знаходиться каплиця з нетлінними мощами Василя Величковського та діє музей блаженного.

церква Святого Йосифа (Вінніпег)

Безперечно, побіжний огляд окремих українських сакральних споруд не дає повної картини туристичного потенціалу українського сакрального будівництва Вінніпегу. Проблематика є доволі глибокою та передбачає ґрунтовне історико-філософське дослідження, адже йдеться не лише про осмислення архітектурних форм, мистецьке вираження, але й про розуміння потуг окремих постатей та тисяч українців, їх прагнення зберегти українську духовну самобутність.

Література

1. Одарченко П. Олекса Повстенко: архітектор і мистецтвознавець // Сучасність. 1973. №9(153). С.61-76.
2. Ковач-Баран А.-М. Українські католицькі церкви Вінніпегської Архиепархії. Саскатун: Друкарня Містер Зип Інстант Прінтінг, 1991. 460 с.
3. Норберт К. Іван Унікальні вітражі собору святих Володимира і Ольги міста Вінніпег. URL: https://ukrainianpeople.us/унікальні-вітражі-собору-святих-воло/.
4. Тимків Б.М. Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2012. 316 с.