Кулиняк І.Я.
Матеріали XIX Міжнар. наук.-практ. конф.
«Управління розвитком соціально-економічних
систем» (м. Харків, 6-7 березня 2025 р.)
Харків: ДБТУ, 2024. Ч.3. 656 с. С.318-321.

Космічний туризм: фантастика чи реальна перспектива?

Ще декілька десятиліть тому подорожі в космос здавалися фантастикою, доступною лише для астронавтів або героям науково-фантастичних фільмів. Проте з розвитком технологій ця мрія поступово перетворюється на реальність. Космічний туризм більше не є винятково науковим експериментом - це новий тренд, що набирає обертів у XXI столітті.

Ідея космічного туризму виникла у 60-их роках минулого століття і була схвалена у 1998 року у звіті провідної світової космічної агенції NASA США, який мав назву «Загальнодоступні космічні подорожі та туризм» і стосувався суборбітальних польотів та ринку космічного туризму, практична реалізація комерційних туристичних польотів у космос розпочалася на початку 2000-их років [1].

Космічний туризм - це політ або серія польотів однієї чи кількох людей у космос або на навколоземну орбіту, або експедиція-відвідування, оплачена на комерційних засадах з розважальною або науково-дослідною метою. Людей, які вирушають у космос за свої кошти, називають учасниками космічного польоту, оскільки попередньо здійснюється їх підготовка до польоту, як і членів екіпажу [2]. Космічним туризмом називають політ або серію польотів однієї чи кількох людей у космос, тобто висоту, що перевищує 100 км. над рівнем моря - так звану лінію Кармана, умовну верхню межу атмосфери Землі або на навколоземну орбіту, оплачену на комерційних засадах з розважальною або науково-дослідницькою метою [3].

Нині є декілька видів туристичних польотів у космос:

• суборбітальні польоти - це подорож, під час якої космічний апарат досягає висоти понад 100 км. (лінія Кармана - умовна межа космосу), але не виходить на орбіту навколо Землі. Апарат рухається по траєкторії, яка нагадує високу дугу, після чого повертається на Землю;
• польоти на Міжнародну космічну станцію - орбітальні польоти, під час яких космічний корабель виходить на стабільну орбіту навколо Землі та стикується з Міжнародною космічною станцією. Пасажири можуть провести на станції від кількох днів до кількох тижнів;
• політ навколо Місяця передбачає відправлення космічного корабля на траєкторію, яка дозволяє облетіти Місяць і повернутися на Землю. Це не посадка на Місяць, а «гравітаційний обліт»;
• стратосферні польоти - це підйом на висоту до 30-40 км. за допомогою спеціальних аеростатів (великих повітряних куль) або літальних апаратів. Це не космічний політ у прямому сенсі, оскільки не досягається лінія Кармана, але пасажири можуть побачити чорне небо та кривизну Землі.

Перша приватна компанія з космічного туризму була відкрита у Великобританії. Її засновниками стали Стів Беннет і астронавт Метт Шребрідж [3]. На сьогоднішній день існує декілька компаній, які активно працюють у сфері космічного туризму:

1. SpaceX (Ілон Маск) - компанія, що зробила революцію в галузі комерційних польотів, пропонуючи навіть орбітальні польоти та плани з колонізації Марса;
2. Blue Origin (Джефф Безос) - орієнтується на суборбітальні польоти з метою короткочасного перебування у невагомості;
3. Virgin Galactic (Річард Бренсон) - спеціалізується на туристичних польотах на межу космосу з поверненням на Землю.

Іншими найбільшими приватними компаніями ринку космічного туризму є: американські «Space Adventures», «Armadillo Aerospace», «XCORAerospace», європейські - «EADSAstrium», «Copenhagen Suborbitals» (Швеція), «Project Enterprise» (Німеччина), японська - «Kawasaki» та ін. Сьогодні ці компанії інвестують величезні кошти в розробку проектів здійснення суборбітальних і орбітальних космічних польотів, а також пропонують (напряму або через афілійовані туристичні агентства) потенційним туристам забронювати місця на космічних кораблях [3]. Сьогодні співпраця між державними організаціями та приватними компаніями вже приносить результати. SpaceX і Blue Origin забезпечують польоти астронавтів, а NASA та ESA залучають стартапи для роботи над новітніми ракетами та космічними станціями [4].

Швейцарський фінансовий холдинг UBS у звіті за 2019 рік підрахував, що суборбітальний (Virgin Galactic, Blue Origin) та орбітальний (на Міжнародну космічну станцію) космічний туризм має потенційний ринковий обсяг 3 млрд. дол. до 2030 року. У консалтинговій компанії Northern Sky Research, яка спеціалізується на космічній галузі, очікують, що у 2028-2038 роках загальний дохід ринку сягне 10,4 млрд. дол. [5]. За останні шість десятиліть у космос вирушили близько 600 людей. Усі вони були професійними астронавтами - за винятком семи супербагатих чи відомих космічних туристів [6].

Переваги космічного туризму:

• розвиток нових технологій та зниження вартості запусків;
• створення нових робочих місць і розвиток суміжних галузей;
• поширення ідеї глобальної єдності та заохочення до наукових досліджень;
• популяризація науки та освіти, підвищення інтересу молоді до STEM-наук, мотивація для розвитку космічних програм у різних країнах.

Виклики космічного туризму:

• висока вартість: вартість суборбітальних польотів - сотні тисяч доларів, орбітальних - десятки мільйонів;
• вплив невагомості, високих перевантажень, космічної радіації, зміни тиску на організм людини;
• негативний вплив запусків ракет на навколишнє середовище;
• недостатнє міжнародне регулювання щодо відповідальності за аварії або космічне сміття;
• потенційна небезпека відмови техніки або аварій (незважаючи на сучасні системи безпеки).

Хоча космічний туризм наразі залишається дорогим задоволенням для обраних, очікується, що з розвитком технологій ціни поступово знижуватимуться. У майбутньому можливі такі інновації: космічні готелі та станції для тривалого перебування туристів; експедиції на Місяць та Марс у рамках приватних програм; глобальна доступність космічних подорожей завдяки здешевленню технологій.

Космічний туризм уже перестав бути фантастикою - це реальність, яка поступово стає доступною для все більшої кількості людей. Хоча сьогодні такі подорожі є дорогими й вимагають значних технологічних ресурсів, майбутнє обіцяє значні зміни. З кожним новим польотом ми наближаємося до світу, де космос стане ще одним напрямком для подорожей. Тож відповідь на питання «фантастика чи реальна перспектива?» - це вже реальність, яка продовжує розвиватися.

Література

1. Богдан Д.В., Ісаєнко В.О., Перепелиця А.С. Дослідження розвитку космічного туризму: проблеми та перспективи // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм. 2019. Вип.10. С.186-192.
2. Михальченко О.А. Космічний туризм: еволюція розвитку та економіко-правові перспективи // Інфраструктура ринку. 2022. Вип.67. С.79-83.
3. Васильчук В. Історичні передумови космічного туризму як екстремального виду туристичних подорожей // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Історія, економіка, філософія. 2019. Вип.24. С.58-69.
4. Як космічний туризм змінює нашу реальність. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/kosmichnyj-turyzm.htm.
5. Некрасов В. Космічний туризм від Бренсона, Безоса і Маска: чим вони відрізняються і коли подешевшає квиток у космос. URL: https://epravda.com.ua/publications/2021/07/19/676033.
6. Патірана С. Космічний туризм: користь для людства чи загроза для планети? URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-59540439.