Курмаєв П.Ю.
Науковий вісник ЧДІЕУ. 2012. №4(16). С.85-88.

Аналіз туристично-рекреаційного комплексу Черкаської області

Анотація. Досліджено структуру туристично-рекреаційного комплексу. Охарактеризовано основні елементи туристично-рекреаційного комплексу. Проаналізовано туристичні і рекреаційні ресурси Черкаської області.

Ключові слова: рекреація, туризм, регулювання.

Актуальність теми дослідження. Україна має значний туристично-рекреаційний потенціал, до якого належать географічні об'єкти, що використовуються чи можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення.

Дослідження туристично-рекреаційних ресурсів України та її адміністративних одиниць набуває у сучасних умовах особливого значення. Саме тому подальший розвиток національного туристично-рекреаційного комплексу вимагає поглибленого аналізу його складових, у тому числі й на регіональному рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі проблеми розвитку туристичної та рекреаційної сфер України досліджували такі вчені: Бейдик О.О. [1], Гавриленко О.П. [2], Новикова В.І. [5], Панкова Є.В. та інші.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Разом з тим залишаються не повністю вирішеними питання, пов’язані із дослідженням структури туристично-рекреаційних комплексів.

Постановка завдання. Метою даної статті є аналіз туристично-рекреаційного комплексу Черкаської області.

Виклад основного матеріалу. На нашу думку, туристично-рекреаційний комплекс об’єднує три підсистеми:

• підсистема туристично-рекреаційних ресурсів - це сукупність кількісних та якісних характеристик об’єктів навколишнього середовища природного та штучного походження, використання яких сприяє фізичній активності, відновленню духовних і біометричних показників здоров’я людини;
• інфраструктурна підсистема - це сукупність суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана із наданням туристичних та/або рекреаційних і супутніх їм послуг;
• контрольно-регламентуюча підсистема - це сукупність компетентних органів влади, які регламентують та контролюють діяльність суб’єктів господарювання щодо використання туристично-рекреаційних ресурсів.

Рис. 1. Структура туристично-рекреаційного комплексу

Основним елементом туристично-рекреаційного комплексу є туристично-рекреаційні ресурси. О.О. Бейдик пропонує під рекреаційно-туристськими ресурсами розуміти об'єкти та явища природного, природно-антропогенного та соціального походження, які використовуються для туризму, лікування, оздоровлення та впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних центрів, їх спеціалізацію та економічну ефективність [1, с.89]. Це сукупність природних, природно-технічних і соціально-економічних комплексів, що сприяють відновленню та розвитку фізичних і духовних сил людини та її працездатності [1, с.42]. У структурі рекреаційних ресурсів виокремлюють дві основні складові - природну та соціально-економічну (природні та історико-культурні ресурси рекреаційної діяльності) [2].

Найбільш поширена класифікація природних рекреаційних ресурсів передбачає виділення наступних груп: за походженням, видами рекреаційного використання, швидкості вичерпування, можливості самовідновлення і культивування, можливості економічного поповнення [3]. О.О. Бейдик урізноманітнив класифікацію, ввівши поняття про суспільно-історичні ресурси [1, с.89].

Найбільша концентрація туристично-рекреаційних ресурсів в Україні зосереджена у Карпатському і Поліському регіонах (відповідно 34% і 21% загальної площі), проте саме тут рівень їх використання найменший (8 і 9% порівняно з 14,4% у середньому по Україні). Найменше цих ресурсів зосереджено у високоурбанізованих регіонах: Донецькому (4,6%) та Придніпровському (3,5%), які, навпаки, мають досить високий рівень їх застосування (відповідно 46,8 і 39,4%) [2].

Черкаська область має природні умови та ресурси для туризму і рекреації, продовжується процес формування відповідної інфраструктури. Так, у 2010 році на туристичному ринку Черкащини працювало 136 ліцензованих суб’єктів господарювання, послугами яких скористалися понад 37 тис. туристів на суму 28,5 млн. грн.

Незважаючи на те, що об’єкти природно-заповідного фонду займають невелику частку території Черкаської області (1,9 %), що відповідає 20 місцю серед регіонів України, але їх значна кількість (439 об’єктів або 6 рейтингове місце) може використовуватися у психофізичній і духовно-інтелектуальній рекреації, екскурсійній діяльності, культурно-пізнавальному, навчально-освітньому, діловому туризмі. За кількістю природоохоронних об’єктів, які найбільше використовуються в рекреаційній діяльності, Черкаська область посідає 10 місце серед інших регіонів України. І хоча область не має національних природних парків і ботанічних садів, їх нестачу у повній мірі компенсують інші важливі природоохоронні об’єкти, які наявні на території області: всесвітньо відомий національний дендропарк «Софіївка» в Умані, один із найдавніших в Україні (створений у 1923 р.) Канівський природний заповідник, Черкаський зоопарк, де утримується понад 120 видів тварин, 13 з яких занесено до Червоної книги України, 6 пам’яток природи та 6 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.

Козацький парк, заснований 1750 року в с. Козацьке (тепер Звенигородського району), є одним із найстаріших на Черкащині. У його історію вписали сторінки князі Любомирські, Г. Потьомкін, с.Ф. Голіцин, баронеса Врангель. До нашого часу збереглася головна алея із вікових дерев липи та ясена, водяна система із 4 ставків із греблями, водотоками, містками [4, с.485-498].

Вісім заповідників Черкаської області (Державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка», Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник, Державний історико-культурний заповідник у м. Кам’янка, Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів», Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура», Шевченківський національний заповідник у м. Каневі, Державний історико-культурний заповідник «Стара Умань») та історико-культурний центр у м. Умань, пов’язаний із хасидизмом на місці поховання Рабина Нахмана, представляють широкий тематичний та часовий простір і розташовані досить рівномірно на території регіону [5, с.8-14].

До цікавих об’єктів і визначних місць як окремої групи туристично-рекреаційних об’єктів можуть належати будь-які просторово-локалізовані матеріальні утворення, що мають цінність для духовно-інтелектуальної рекреації, екскурсійної діяльності, культурно-пізнавального, ділового, етнічного туризму: місця, пов’язані із життям і діяльністю видатних людей, певної етнічної громади, із знаменними подіями, визначними та цікавими природними і суспільними явищами тощо. Рекреаційними об’єктами виступають і водойми, які використовуються для таких видів діяльності, як купально-пляжна, лікувально-оздоровча, спортивно-оздоровча рекреація, водний туризм, рибальство [5, с.10].

У даному контексті необхідно зазначити, що територією Черкащини протікає 1037 річок загальною довжиною понад 7,5 тис. км, узбережжя яких використовуються для пляжного відпочинку. Найбільшими серед них є Дніпро, Рось із Росавою, Тясмин із Гнилим Ташликом, Супій, Золотоношка, Гірський Тікич і Гнилий Тікич із Шполкою, Велика Вись, Ятрань з Уманкою, Синиця. В області понад 2 тис. водосховищ, ставків і озер. Широкі простори Кременчуцького та Канівського водосховищ - чудові місця для подорожуючих під вітрилами, а також любителів віндсерфінгу.

Ліси Черкащини займають понад 320 тис. га (16% загальної площі області) та поширені дрібними острівцями в західній частині і на Лівобережжі, великими масивами - у центральній частині Правобережжя. Вони багаті на такі гриби, як білі, підберезовики, маслюки, опеньки, лисички, печериці та ін. Тут значні запаси ягід, плодів і лікарських рослин. Мисливськими угіддями Черкаської області є лісові, лучні, водоболотні місцевості, що займають площу понад 1,6 млн. га. Тут поширені всі види мисливських тварин - копитні, хутрові, а також перната дичина. В області організоване полювання на лося, оленя, козулю, дикого кабана, зайця, лисицю, диких гусей, качок, лисок тощо.

Щодо рекреаційних характеристик простору, то в Черкаській області є ресурси і з лікувальними властивостями, на базі яких можна розвивати профілактично-оздоровчу рекреацію, лікувально-оздоровчий туризм, і цінні в естетичному відношенні території з використанням їх для психофізичної рекреації, фототуризму. Черкащина розташована на рівнинній території, у лісостеповій зоні, тому лікувальні властивості клімату тут можуть проявлятися лише на лісових ділянках. Найбільшу площу області займають широколистяні ліси: грабово-дубові, ясенево-дубові, ясеневі та грабові, поширені в південно-західних та центральних частинах регіону. Перебування в таких лісах позитивно впливає на людей із серцевими захворюваннями.

На піщаних терасах Дніпра та його приток (Рось, Тясмин, Сула) зростають дубово-соснові ліси, а на найвищих елементах рельєфу - в основному соснові ліси, виділені фітонциди яких сприятливі для лікування захворювань дихально-легеневої системи. Тому на території Черкаського бору, найбільшого острівного масиву (понад 28 тис. га) дубово-соснових лісів лісостепової зони України, знаходиться кліматична курортна місцевість Соснівка, де проходять лікувальний курс хворі на туберкульоз, астму та ін. Такі ж властивості має і курортна місцевість Прохорівка [6].

Бальнеологічні ресурси включають у себе лікувальні властивості мінеральних вод, грязей та озокериту. Відповідно до узагальнених результатів геологорозвідувальних робіт і даних фізико-хімічних досліджень, виконаних Одеським НДІ курортології, у Черкаській області є мінеральні води малої, середньої і високої мінералізації. Відомі прояви мінеральних вод натрієвого типу в районі с. Мошни, у місті Золотоноша, Драбівському районі (експлуатаційні запаси родовища мінеральних вод для санаторію «Пролісок»).

У цьому ж районі на стадії пошукових робіт виявлені мінеральні води в с. Безбородьки. Мінералізація цих вод коливається від 1,7 до 27 г/дм³ [6].

Слід зазначити, що на правобережжі р. Дніпро в південно-східній частині Черкаської області безпосередньо в районі с. Леськи, Худяки, Думанці розповсюджений перспективний водоносний горизонт в алювіально-флювіогляціальних відкладеннях. У Звенигородському й Маньківському районах Черкаської області в межах Українського кристалічного щита мають досить широке поширення підземні мінеральні радонові води [7].

Висока сільськогосподарська освоєність регіону (сільськогосподарські угіддя займають близько 70% території області) значною мірою знижує естетичну цінність ландшафтів Черкащини, але тут доволі багато мальовничих краєвидів. Якщо ландшафти області порівнювати з еталонами для естетичної оцінки природних комплексів (за залісеністю та пересіченістю), запропонованими у монографії: «Теоретические основы рекреационной географии» [8, с.151-152], то на території Черкаської області найбільше зустрічається не дуже залісених і досить погорбованих краєвидів. До мальовничих ландшафтів області слід віднести територію Канівських гір, долину річки Рось, правий берег Дніпра та ін.

Висновки. Отже, Черкаська область має великий туристично-рекреаційний потенціал, який може задовольнити, як потреби населення області, так і запропонувати туристські маршрути державного і міжнародного значення [9]. Потенціал області дозволяє розвивати на її території майже всі види сучасного туризму - автомобільного (особливо у зв'язку зі створенням міжнародних транспортних коридорів), пізнавального, наукового, спортивного (кінного, пішохідного, водного, велосипедного) і зеленого з проживанням у місцевого населення.

Література

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування. К.: Київський університет, 2001. С.89.
2. Гавриленко О.П. Екогеографія України: навчальний посібник. К.: Знання, 2008. 180 с.
3. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. К.: Інститут туризму федерації профспілок України, 1998. 130 с.
4. Бейдик О.О., Новикова В.І. Рекреаційно-туристські ресурси Середнього Подніпров’я (на прикладі Черкаської області) // Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. К.: Знання України, 2002. С.485-498.
5. Новикова В.І. Ресурсно-рекреаційний потенціал Черкаської області: суспільно-географічна оцінка для рекреаційної діяльності // Наукові записки. Серія: Географія. 2007. Вип.13. С.8-14.
6. Побиванець К.В. Проблеми управління використання курортно-рекреаційного потенціалу Черкаської області. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/pobyvanec.htm.
7. Костенко П., Вовкун В., Пахля А., Олійник Б. та ін. Україна туристична: регіони, райони та міста, провідні підприємства, особистості. К.: Український видавничий консорціум, 2008.
8. Теоретические основы рекреационной географии / Отв. ред. В.С. Преображенский. М.: Наука, 1975. 220 с.
9. Офіційний портал Черкаської обласної державної адміністрації. URL: http://ck-oda.gov.ua/.

Курмаев П.Ю. Анализ туристско-рекреационного комплекса Черкасской области

Аннотация. Исследована структура туристско-рекреационного комплекса. Охарактеризованы основные элементы туристско-рекреационного комплекса. Проанализированы туристические и рекреационные ресурсы Черкасской области.

Ключевые слова: рекреация, туризм, регулирование.

Kurmaiev P.Yu. Tourist and Recreational Complex of Cherkasy Region Analysis

Abstract. This article studies the tourist and recreational complex structure and the basic elements of tourism and recreational complex. Tourist and recreation resources of Cherkasy region have been analyzed in the article.

Keywords: recreation, tourism, regulation.