Кирніс Н.І.
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Модернізація економіки в умовах зростання
суспільної свідомості: людинорозмірність,
духовність, партнерство, кооперація"
(м. Полтава, 1 листопада 2016 p.)
Полтава: ПУЕТ, 2016. 231 с. C.99-102.
Оцінювання конкурентних переваг підприємств ресторанного господарства, які надають кейтерингові послуги
Сучасний стан сфери гостинності України характеризується середнім рівнем конкурентних переваг і вимагає підтримки сильних сторін та розв'язання слабких.
Підприємства ресторанного господарства, які надають кейтерингові послуги теж відносяться до сфери гостинності. Зумовлена ринковим положенням необхідність в розвитку цих послуг, викликає необхідність у дослідженні конкурентних переваг саме даного виду послуг.
Значний науковий внесок у дослідження проблем конкурентоспроможності підприємств ресторанного господарства зробили такі вітчизняні вчені: Н.О. П'ятницька, А.М. Расулова, Н.В. Михайлова, О.М. Коваленко, Л.М. Яцун, В.М. Селютін. Але дослідження конкурентних переваг підприємств ресторанного господарства, які надають кейтерингові послуги не здійснювалися.
Слово «кейтеринг» походить від англійського дієслова «cater», що в перекладі означає «поставляти провізію», «обслуговувати споживачів» та словосполучень «publice catering» - ресторанне господарство, а також «catering trade» - ресторанний бізнес. Суть кейтерингового обслуговування полягає в тому, що ресторан за спеціальними замовленнями (кейтерингова компанія) забезпечує замовнику приготування страв і доставку готової продукції ресторанного господарства в зазначене місце (додому, в офіс, на робоче місце, в місце відпочинку тощо), а також ресторанне обслуговування святкового заходу з наданням різних сервісних послуг [1].
Кейтерингові послуги відносяться до інноваційного виду послуг і оцінка конкурентних переваг підприємства ресторанного господарства забезпечить підприємству зайняти необхідну ринкову нішу для прибуткового функціонування.
За твердженням Дж. Пілдча, конкурентоспроможність фірми залежить від таких чинників.
- Джерела конкурентних переваг:
- переваги високого рівня (пов'язані з наявністю у підприємства високої репутації, кваліфікованого персоналу, проведенням довготривалих НІОКР, розвиненим маркетингом, який базується на використанні новітніх технологій, сучасному менеджменті, довготривалих зв'язках з покупцями і інше) довше зберігаються і дозволяють досягати більшого прибутку;
- переваги низького рівня (пов'язані з наявністю дешевої робочої сили, доступністю джерел сировини і т.д.) не наскільки стійкі, так як можуть бути скопійовані конкурентами.
- Очевидність джерел конкурентних переваг. При наявності джерел переваг збільшується ймовірність того, що конкуренти постараються позбавити фірму цих переваг.
- Інновації. Для утримання лідируючого положення терміни впровадження інновацій повинні, в крайньому випадку дорівнювати термінам їх можливого повторення конкурентами чи переважати їх. Інноваційний процес дозволяє компаніям переходити до реалізації конкурентних переваг більш високого рівня і збільшувати число їх джерел.
- Відмова від існуючої конкурентної переваги для набуття нової. Відмова від конкурентної переваги в важлива для реалізації стратегії, так як створить бар'єри для імітаторів [2].
Оцінку конкурентних переваг підприємств ресторанного господарства пропонуємо проводити за наступним алгоритмом (рис. 1).
Рисунок 1. Алгоритм оцінювання конкурентних переваг підприємств ресторанного господарства, які надають кейтерингові послуги
Отже, для забезпечення конкурентоспроможності підприємств ресторанного господарства, які надають кейтерингові послуги необхідно провести оцінку конкурентних переваг, як одного із головних чинників конкурентоспроможності підприємства.
Список використаних джерел
1. П'ятницька Н.О. Організація обслуговування у закладах ресторанного господарства: підручник / за ред. Н.О. П'ятницької. 2-ге вид. перероб. і допов. К.: Центр навч. л-ри, 2011. 211 с.
2. Метелев И.С. Конкурентоспособность субъекта предпринимательской деятельности: сущность, методы, факторы и критерии оценки // Проблемы современной экономики. 2011. №1(37). С.13-15.