Латинський квартал в Парижі

15.01.2015

На лівому березі ріки Сени в Парижі знаходиться відомий всьому світу Латинський квартал. Латинський квартал оберігає на каменях своїх вузьких вулиць сліди насмішника Франсуа Війона та подряпини від довгих шпаг королівських мушкетерів. Тут б'ється вічно молоде серце Франції, ім'я якому - Сорбонна. Це вже не просто навчальний заклад найвищого класу, Сорбонна - символ властивого молоді духу свободи, пізнання світу та прагнення до майбутнього.

До речі, Латинський квартал носить таку назву зовсім не тому, що живуть у ньому латиноамериканці, а тому що в Сорбонському університеті в давні часи студентам викладали науки латинською мовою. Більше того, латинь була офіційною мовою спілкування в університеті.

Латинський квартал у Парижі полюбився багатьом туристам. Тут завжди гамірно і весело, незалежно від пори року або часу доби. Саме в Латинському кварталі, крім вищих навчальних закладів та книгарень, на кожному кроці можна знайти нічні клуби, всілякі кафешки та сувенірні крамнички.

Головна вулиця 5 округу Парижа (саме так називається офіційно Латинський квартал) - бульвар Сен-Мішель - традиційно окупована знаменитими паризькими букіністами. Їх товар розкладений прямо на відкритому повітрі, бібліофіл може провести довгі і щасливі години, копаючись в нескінченних рядах книг. І продавці, і покупці настільки колоритні, що стали однією з туристичних фішок Парижа.

На перехресті бульварів Сен-Мішель та Сен-Жермен погляд впирається в похмуру середньовічну стіну. Це останній осколок знаменитого в середні віки абатства Клюні. Зараз тут Музей середньовіччя, де зберігаються навіть такі незвичайні експонати, як голови скульптур з фасаду Нотр-Дам. Їх понівечили під час Великої французької революції, а потім замінили копіями. Тут же видно останні сліди римського міста Лютеції - залишки громадських лазень.

Ну і нарешті ось вона - Сорбонна! Площа Сорбонни служить місцем постійної тусовки студентів і викладачів, всі стіни, стовпи і парапети заклеєні афішами і листівками, тут витає вічний дух вільнодумства.

Насправді будівля, яка знаходиться тут - це лише мала частина величезного Паризького університету, в який входять тринадцять навчальних закладів, розкиданих по всьому Парижу. Але саме в цьому місці в далекому 1257 духівником короля абатом Сорбонні був відкритий коледж, який невдовзі став теологічним факультетом, а потім і знаменитим університетом Європи. Тоді всі житлові приміщення цього району були заповнені студентами, університет мав власний суд, непідконтрольний іншим судам Франції. Це була справжня держава в державі.

Ще одна знаменита пам'ятка кварталу - це Пантеон - місце поховання видатних людей Франції. Спочатку тут була церква покровительки Парижа святої Женев'єви. А Пантеоном її зробили революціонери.

Склад удостоєних честі покоїтися тут сильно залежав від політичної кон'юнктури. Першими тут були поховані Вольтер, Руссо, Мірабо і Марат. Виявивши зраду Мірабо, революціонери ж його звідти і винесли, а потім роялісти так само вчинили і з Маратом. Єдина жінка серед похованих тут - Марія Склодовська-Кюрі - випускниця Сорбонни та перший викладач-жінка в цьому університеті, двічі лауреат Нобелівської премії, причому по різним наук - фізики і хімії, а також одна з перших жертв променевої хвороби в світі.