Логвин М.М.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
"Туристичний бізнес та екзистенційний пошук особистості"
(м. Харків, 3-4 квітня 2019 р.). Харків: ХДАК, 2019. 58 с. С.35-38.

Духовно-релігійні аспекти розвитку туризму у секуляризованому суспільстві

Секуляризація суспільства не обов’язково передбачає відмову від істини чи цінності релігії, вона просто має за мету обмежити релігію приватною сферою життя людини. Апріорі, вважається, що релігія може мати тільки “особисте” значення для індивідуумів, і не має ніякого відношення до політичних чи економічних проблем у країні. Якщо сказати, що релігія і духовність ніяк не пов’язані із суспільними проблемами, економікою (особливо туризмом) і політикою, значить дати визначення “релігії”, що суперечить сучасному трактуванню релігійного життя. Р. Ганді відмічав, ті, хто говорять про відсутність зв’язку релігії та політики просто не знають, що означає релігія [1, с.34].

Тут важливо пригадати окремі тези А.С. Панаріна, який говорив що культура модерну може бути представлена фігурою паломника, культура постмодерну - фігурою туриста. Свідомість паломника доцентрова: де б він не знаходився, його шлях у Мекку або в Єрусалим означає, що місце його постійного перебування і священний центр світу суть точки єдиного організованого і ієрархіїзованого простору, що надає нашому життю вищого сенсу. Зовсім інакша поведінка туриста, який має зовсім іншу мету - чим вища дискретність соціокультурного поля світу, тим гостріші його відчуття і більше задоволення. Туриста влаштовує повна мозаїчність світу, з різноякісним населенням, іншим побутом, звичаями, традиціями, фольклором. Паломник свято вірив у єдність людського роду, в єдність світу і тому готовий був сперечатися про цінності [3, с.18-19].

На рис. 1, зображено різні аспекти інтегрального розвитку людини, як потенційного туриста. Колесоподібна форма підкреслює, що наш розвиток включає рух у кількох напрямках, які доповнюють один одного, тобто, являють собою збалансоване зростання у всіх сферах одночасно. У центрі колеса (життя) - мета: інтегральний розвиток людини, тобто прагнення стати цілісною особою. Специфічна роль у цьому належить туристичній індустрії. Саме вона розширює естетичний, емоційний, пізнавальний та духовний світогляд туриста.

Рис. 1. Інтегральний розвиток людини як потенційного туриста [1, с.109]

Сучасність несе нам технологічні зручності, науковий прогрес, фінансову стабільність, але багато людей відчувають, що це робиться за рахунок особистої цілісності і втрати почуття спільності. Напрошується висновок, що матеріальний світ не може врятувати від власної людської слабкості, духовного спустошення та соматичних хвороб. Наші ресурси достатні лише для того, щоб розпочати пошук сенсу життя і щастя, але недостатні для їх віднаходження.

Тобто, необхідно дослідження національно-культурних, соціокультурних, соціальних, особливо духовних, факторів на функціонування регіональних і локальних туристичних систем. Серед оцінкових показників велика увага приділяється економічним і екологічним, а соціокультурна складова, зокрема духовно-релігійні фактори, або відсутня або представляється епізодично [2].

Якщо люди об’єднані в систему і являють собою народ, що має релігію, культуру, традиції, суспільству набагато важче деградувати. Чим більше зруйновано вертикальних зв’язків, тим більше суспільство стає масою цинічних і егоїстичних споживачів (див. рис. 2).

Рис. 2. Система координат життєдіяльності сучасної людини

Одночасно зі змінами матеріальних умов життя суспільства змінюється сама структура соціального середовища. Нині обличчя планети починають визначати великі агломерації і мегаполіси, де зосереджені великі маси людей, що втратили колишні традиції та слабопозв’язані один з одним.

Як наслідок, поступово формується “масове суспільство”, в якому кожна людина піддається цілеспрямованому впливу потужного інформаційного потоку. Проходить процес відчуження, втрати соціальних зв’язків, росту маргінальності, збільшується некомпетентність основної маси міського населення у проблемах сучасного соціального життя.

Таким чином, не можна реформувати економіку, не відновивши всієї системи людських цінностей. Функція відновлення моралі з історичних причин може бути виконана тільки релігією, і то не без проблем. Опосередковано цьому може сприяти релігійний туризм та паломництво. Саме ці складові сфери туризму можуть підвести населення до справжніх моральних цінностей. Крім того, вони являють собою латентні резерви культурно-пізнавальної цінності туристичних об’єктів.

Список використаних джерел

1. Алфорд О.Х. Менеджмент, когда вера имеет значение / Алфорд О.Х., Нотон М.; перев. с англ. О. Живицы, Ю. Щербининой. К.: Кайрос, 2003. 357 с.
2. Куклина Е.А. Устойчивость экономической системы: методологические подходы к определению понятия, виды устойчивости, типы устойчивого развития / Е.А. Куклина // Образование. Экономика. Общество. 2007. №3. С.42-47.
3. Панарин А.С. Искушение глобализмом / А.С. Панарин. М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. 418 с.