Лосик М.Ю.
Матеріали наукової конференції студентів
"Сучасні напрями розвитку економіки, підприємництва,
технологій та їх правового забезпечення"
(м. Львів, 2 червня 2022 р.). Львів:
Видавництво ЛТЕУ, 2022. 443 с. C.180-182.
Небезпечні ситуації під час туристичних подорожей
Щодня ми перебуваємо у світі, де в кожну секунду ми можемо зустрітися з небезпечними ситуаціями. Не виключенням є туристичні подорожі, де туристи можуть зіткнутися з проблемами, які можуть призвести до негативних наслідків для здоров’я, майна, погано вплинути на враження від поїздки.
Туристи постійно знаходяться під впливом ризику, перебуваючи в незнайомому середовищі. На це впливає незнання мови, традицій, звичаїв, непристосованість до проживання у гірських районах чи в пустелі, а також відсутність імунітету від захворювань, що поширені у даній місцевості. Найбільш поширеними факторами, які призводять до небезпеки є: пожежонебезпека, особиста безпека в умовах криміногенного стану, травмонебезпека, небезпечна дія навколишнього середовища та інші. Неабиякий вплив на життя та здоров’я туристів має навколишнє середовище. Це перепади тиску та температур, рух повітряних мас, недостатність кисню та інше. Значний вплив на здоров’я туристів має ультрафіолетове випромінювання та радіоактивність. Отримати сонячні опіки можна не тільки лежачи на шезлонгу на березі моря, але і під час гірського походу, сплаву по річці на байдарці або навіть на банальній риболовлі. Для розв’язання цієї проблеми випускається спеціальний одяг із захистом від ультрафіолету і високоякісні сонцезахисні креми.
Велику загрозу мають інфекційні захворювання, харчові отруєння та інші біологічні фактори. Саме харчові отруєння є поширеними під час будь-яких туристичних подорожей. Це передусім пов’язано з порушенням правил гігієни, зміна звичного режиму харчування та зміною клімату. Перед здійсненням подорожі необхідно поцікавитись, які інфекційні хвороби є поширені у даному регіоні.
Окрім впливу навколишнього середовища до травматизму приводять дії туристів, що не відповідають правилам поведінки. Туристи часто беруть участь у ризикових заходах, купаються у заборонених водоймах, відправляються в райони, нерекомендовані для відвідування та вчиняють багато інших дій, що порушують правила поведінки під час туристичних подорожей. З боку туристів повинно бути розуміння й повага до країн і місцевостей, що відвідуються, до їх населення, природного й культурного середовища. Туристи не повинні перевозити наркотики та інші небезпечні речовини, завдавати шкоди довкіллю, провокувати конфлікти з місцевим населенням. Значною мірою сприяти цьому може туристична освіта та хороша поінформованість туристів. Саме через поширення таких ситуацій туристичні агенції створюють пошуково-рятувальні групи та укладають угоди з відповідними службами про обслуговування. Туристичними компаніями здійснюється підготовка умов подорожі:
- обладнання туристичних трас, об’єктів, перевірка їх стану;
- інформування та інструктування туристів, надання їм необхідної допомоги в разі потреби.
Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму регулюються Законом України «Про туризм» від 15.09.1995 р. Даний Закон спрямований на забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров’я, на безпечне для життя і здоров’я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей [1].
Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку), є обов’язковим і його забезпечення покладається на суб’єктів туристичної діяльності на підставі угод зі страховиками, проте такий обов’язок не виключає права туриста самостійно застрахуватися в тій страховій компанії, якій він довіряє.
Не залежно від того, укладається договір про страхування туристом самостійно, або забезпечується туроператором/турагентом, в ньому повинні передбачатися надання медичної допомоги туристам і відшкодування їх витрат при настанні страхового випадку безпосередньо в країні (місці) тимчасового перебування. На вимогу туриста в договорі можуть бути передбачені інші ризики, пов’язані зі здійсненням подорожі [2].
З метою гарантування безпеки туристів суб’єкти туристичної діяльності, здійснюючи відповідний вид діяльності, зобов’язані:
- інформувати туристів про можливі небезпеки під час подорожі, необхідність виконання загальнообов’язкових вимог і запобіжних чи попереджувальних заходів (медичних щеплень тощо);
- створювати безпечні умови в місцях надання туристичних послуг, прогулянок, екскурсій тощо;
- гарантувати спеціальні вимоги безпеки під час надання туристичних послуг з підвищеним ризиком (автомобільний, гірський, лижний, велосипедний, водний, мотоциклетний туризм тощо);
- забезпечувати туристів кваліфікованими фахівцями туристичного супроводу, спеціальним спорядженням та інвентарем;
- забезпечувати навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм, попередження нещасних випадків та надання першої медичної допомоги;
- забезпечувати надання оперативної допомоги особам, які постраждали під час подорожі, транспортування потерпілих;
- оперативно інформувати органи місцевої влади та відповідальних осіб про надзвичайні ситуації, в яких опинилися туристи, подавати відомості про зниклих осіб [3].
Список використаних джерел
1. Закон України «Про туризм». URL: https://tourlib.net/zakon/pro_turyzm.htm.
2. Безпека та страхування в туризмі. URL: https://krasnolucka-gromada.gov.ua/news/1633594912/.
3. Івашина Л.Л. Безпека туристів - запорука успіху туристичного бізнесу // Науковий вісник Херсонського державного університету. 2015. Вип.12. Ч.1. С.101-105.