Ложкіна А.А.
Матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф.
"Актуальні питання економічного розвитку в сучасних умовах"
(м. Херсон, 26-27 березня 2020 р.). Херсон:
ФОП Вишемирський В.С., 2020. 415 с C.216-218.

Гастро-винний туризм як інноваційний напрямок туристичного ринку

У сучасних економічних умовах господарювання однією з найприбутковіших галузей світової економіки є туризм. На сьогоднішній день туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети. До економічних функцій туризму, в першу чергу відносяться економічні вигоди, які він надає. Туризм стимулює розвиток елементів інфраструктури - готелів, ресторанів, підприємств торгівлі тощо. Він зумовлює збільшення доходної частини бюджету за рахунок податків, що можуть бути прямими (плата за візу, митний збір) або непрямими (збільшення заробітної плати робітників спричинює збільшення сум прибуткового податку, що сплачується ними в бюджет). Крім цього, як зазначалося вище, туризм має широкі можливості для залучення іноземної валюти і різного роду інвестицій.

Одним із перспективних напрямів розвитку ринку туристичних послуг є гастрономічний та винний туризм. Гастрономічний туризм - вид діяльності, метою якої є знайомство з етнічною кухнею країни або регіону, основними продуктами, особливостями технології приготування страв, а також підвищення рівня знань із кулінарії.

На думку Д. Басюк, найбільш вичерпним є визначення «гастрономічного туризму» як похідного від терміну гастрономія - науки, що вивчає зв'язок між харчуванням та культурою, належить до галузі соціальних дисциплін. Тоді як кулінарія - галузь прикладної діяльності, пов'язаної з приготуванням їжі, що включає комплекс технологій, обладнання та рецептів і є частиною гастрономії [2].

Гастрономічний туризм дає можливість через дегустації унікальних продуктів і страв, властивих виключно для певного регіону, розкрити усе багатство місцевих традицій, пізнати менталітет та вікові традиції народів через культуру приготування і вживання їжі.

Розглядаючи винний туризм можна стверджувати, що він є спеціалізованим видом туризму, який пов'язаний з ознайомленням з історією, технологією та культурою споживання алкогольних напоїв у певному регіоні та дегустацією алкогольних напоїв безпосередньо у виробника, а також відвідування спеціальних закладів та заходів, як дегустаційні зали, вині підвали, винні виставки, конкурси, фестивалі, тощо.

У винного туризму є кілька дуже простих принципів. Один і найголовніший з них - пробувати вина лише в місцях його виробництва. У будь-якому місці найбільшою цінністю у винного туризму користуються місцеві сорти винограду, а особливо - ті, які унікальні для цієї місцевості. Серед поціновувачі вина існує принцип, що вино, яке чим дальше виїхало від місця, де воно виросло і дозріло, тим гірше його смак.

Вино і подорожі завжди були тісно взаємопов'язаними, адже пригощання гостей національними напоями, в першу чергу вином, є елементом гостинності практично у всіх народів світу.

Деякі науковці виокремлюють також еногастрономічний туризм або гастро-винний туризм. Зокрема, Д. Базюк вважає цей різновид гастрономічного туризму виявленням нової філософії подорожей з метою пошуку незвіданих смаків та автентичних кулінарних традицій [1].

Еногастономія - мистецтво підбору і поєднання вин до певних страв. «Ено» - означає вино, «гастроном» - комплекс правил з приготування їжі.

В Україні питаннями розвитку еногастрономічного туризму, як зарубіжного, так і вітчизняного, займаються Є. Шольц-Куліков, Н. Благополучна, Д. Басюк, Т. Божук, А. Бусигіна та ін.

Перевагою гастро-винного туризму в порівнянні з іншими видами тематичними туризму є те, що тільки даний вид туризму задіює крім зору і слуху також інші органи відчуття людини, зокрема смак та запах.

Кожен регіон України має свої кулінарні особливості, традиції. Українська кухня складалася протягом віків і з давніх часів відзначалася різноманітністю страв, високими смаковими та поживними якостями. Одна й та ж страва у різних регіонах буде відрізнятися за смаком.

Україна багата й на виноробні господарства, виробництво яких зосереджено в таких регіонах, як Одеська, Херсонська, Миколаївська та Закарпатська області Вони не тільки виробляють якісне вино, але й мають власні торгові марки, запрошують на відвідання туристів, пропонують екскурсії виробництвом, тощо. Яскравими прикладами є Виноробне господарство князя Н.П. Трубецького з його відомими марочними винами «Оксамит України», «Перлина степу», «Наддніпрянське», виноробня «Колоніст», де вирощують Шардоне, Каберне, Мерло, Рислінг і інші європейські сорти, виноробня «Cotnar» вирощує каберне совіньйон, мерло, трамінер рожевий, мускат оттонель тощо.

Еногастрономічний туризм з кожним роком збільшує свою присутність на туристичному ринку, оскільки туристам стає все цікавіше пізнавати країну об’єднавши знайомства з національною кухнею та смаковими рецепторами різних сортів вин. Україна, маючи глибокі культурні традиції, ресурсний потенціал може розробляти тури, які будуть цікаві, як для закордонних, так і вітчизняних громадян.

Література

1. Базюк Д. Еногастрономічний туризм в Україні: тенденції та перспективи розвитку // Сталий розвиток України: проблеми і перспективи: Збірник матеріалів IV наук.-практ. конф. Кам'янець-Подільський: Медобори-2006, 2016. C.121-123.
2. Басюк Д. Інноваційний розвиток гастрономічного туризму в Україні // Наукові праці НУХТ. 2012. №45. С.128-132.