Лозович І.С.
Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф.
«Проблеми і тенденції розвитку сучасної економіки в умовах
інтеграційних процесів: теоретичні та практичні аспекти»
(м. Херсон, 17-18 жовтня 2019 р.). Херсон: Видавництво
ФОП Вишемирський В.С., 2019. 458 с. С.439-441.

Система мотивації персоналу на туристичному підприємстві

Стан розвитку та формування туристичних підприємств в Україні ускладнюється впливом негативних чинників зовнішнього та внутрішнього середовища, що здійснюють демотивацію персоналу до праці, внаслідок чого знижуються обсяги прибутку, рентабельність і продуктивність. Тому усі ці проблеми розвитку мотивації персоналу на туристичних підприємствах пропонується згрупувати за причинно-наслідковим критерієм. До причинних проблем відносять ті, що безпосередньо формуються у внутрішньому мотиваційному середовищі та впливають на мотивацію персоналу, до наслідкових - проблеми, які впливають на якість праці персоналу, та системні - результат демотивації персоналу.

В економічній літературі поняття «мотивація персоналу» трактується неоднаково. Так, Е. Мол, розглядаючи менеджмент персоналу, визначає його як «тип управління, в якому віддається пріоритет мотивації ділової поведінки, діяльності, відношенням над адмініструванням і жорстким контролем» [2].

В свою чергу американський учений Р. Дарт розглядає мотивацію як сили, що існують усередині людини або поза нею, і які збуджують у ній ентузіазм і завзятість за виконання певних дій [2].

Мотивація, за визначенням Н. Дряхлова і Є. Купріянова, - це спонукання людей до активної діяльності, процес свідомого вибору людиною певної лінії поведінки, яка ґрунтується на внутрішніх і зовнішніх факторах або, іншими словами, на мотивах і стимулах.

Мотивація - це сукупність рушійних сил, які спонукають людину до виконання дій. Ці сили можуть мати як зовнішнє, так і внутрішнє походження і змушувати людину свідомо чи несвідомо робити ті чи інші вчинки [1].

Мотивація також пов’язана з іншими поняттями управління таким як персонал. Персонал - це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної роботи. Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. До внутрішніх належать: технологія й організація виробництва туристичного продукту. До зовнішніх - демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо.

Мотивування персоналу являє собою процес формування такого психологічного стану людини, який зумовлює її поведінку, здійснює установку до діяльності, спрямовує і активізує її [3, c.215].

Система мотивації управлінського персоналу підприємства повинна відповідати таким принципам:

- гнучкості - здатність до оперативного реагування на зміну зовнішніх і внутрішніх умов функціонування;
- відповідності - встановлення такого рівня мотивації персоналу, який відповідає кількості, якості та вагомості затраченої праці;
- структурованості - характеризує поділ заробітної плати на частини, кожна з яких є відображенням особистого вкладу працівника в досягнення поточних, кінцевих і віддалених результатів діяльності підприємства;
- відкритості системи мотивації персоналу - прозорість та інформаційна доступність для кожного працівника [4].

Основними методами мотивування персоналу в сучасних умовах є:

- грошові виплати за виконання поставлених цілей;
- покарання - це недопущення дій з боку працівника, які можуть принести шкоду фірмі;
- соціальна політика - наданням працівникам додаткових пільг;
- нематеріальні стимули (письмова подяка керівництва);
- професійне навчання - можливість розвитку особистісних якостей і отримання спеціальних знань, які відкривають широкі перспективи;
- кар‘єрне зростання - стимул працювати старанно, виконувати свої обов‘язки якісно та оперативно [5, с.213-215].

Отже, найвища майстерність керівника - досконало розібратися в людині, зрозуміти, що вона любить. Таким чином можна стверджувати, що мотивація може здійснюватися не тільки за рахунок грошової винагороди за роботу і кар’єрного зросту, а й за допомогою інших факторів впливу на працівника.

Література

1. Колот А.М. Мотивація персоналу: підручник / А.М. Колот. К.: КНЕУ, 2002. 337 с.
2. Степанцова Ю.М. Мотивація персоналу та важливість її вимірювання на вітчизняних підприємствах / Ю.М. Степанцова // Сталий розвиток економіки. 2012. №3. С.106-108.
3. Кибанов А.Я. Мотивация и стимулирование трудовой деятельности / А.Я. Кибанов, И.А. Баткаева, Е.А. Митрофанова, М.В. Ловчева. М.: ИНФРА-М, - 2009, 524 с.
4. Харченко Т.О. собливості формування кадрового потенціалу в організаціях медичної сфери обслуговування України / Т.О. Харченко, А.Д. Сиза // Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2017. Вип.6(11).
5. Kharchenko T.О. Formation of Personnel Policy Enterprise / T.O. Kharchenko, D.V. Rabenko // Virtus: Scientific Journal. 2017. №14. С.213-215.