Лупак Р.Л.
Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф.
«Інновації, тренди та перспективи індустрії
гостинності» (м. Львів, 12 грудня 2019 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2019. 192 с. С.33-34.

Механізми та засоби забезпечення безпеки розвитку туристичної галузі в Україні

В умовах активного зростання гібридних загроз (збереження тимчасової окупації частини території України та збільшення на них масштабів воєнних дій, відсутність дієвих механізмів повернення кримського півострова), що посилюються внутрішньою політичною та економічною кризою, спостерігаються негативні явища у туристичній галузі, зокрема в частині втрати третини туристично-рекреаційного потенціалу, повільної розбудови курортної інфраструктури для забезпечення достатньої якості прийому та обслуговування туристів переорієнтованих на відпочинок з Криму, відсутності досвіду та достатнього людського капіталу для впровадження сучасних технологій у туристичну діяльність, низького забезпечення галузі достатнім рівнем міжфункціональних взаємозв’язків із спорідненими галузями (авіаційною, морською, річковою тощо).

За таких обставин актуалізується необхідність пошуку та реалізації дієвих механізмів і засобів забезпечення безпеки розвитку туристичної галузі. Йдеться про реалізацію інституційно-правового, організаційно-адміністративного, фіскально-економічного, соціально-психологічного та інших механізмів [1, с.10-11].

Так, значення інституційно-правового механізму полягає в удосконаленні системи нормативно-правового регламентування туристичної діяльності та створення сприятливого інституційного середовища для суб’єктів туристичної галузі; організаційно-адміністративний механізм передбачає покращення стратегічного планування та управління розвитком туристичної діяльності; фіскально-економічний механізм стосується оптимізації системи оподаткування підприємств рекреаційно-туристичного комплексу, посилення інвестиційної привабливості галузі та надання її суб’єктам податкових пільг під конкретні проекти; соціально-психологічний механізм направлений на формування іміджу України як держави, сприятливої для рекреації та туризму, підвищення соціального сприйняття туризму та збереження звичаїв гостинності [1, с.12-14; 2, с.17-25].

Очевидно, що в умовах кризи та погіршення параметрів функціонування внутрішнього ринку сектор туризму міг би активно розвиватися, стимулювати економічний прогрес та створювати робочі місця. Водночас це вид економічної діяльності надзвичайно вразливий до будь-яких потрясінь (економічних та політичних криз, військових заворушень, природних катаклізмів тощо). При цьому він характеризується й рисами швидкого відновлення після несприятливих обставин, що й визначає перспективи пошуку та реалізації широкого комплексу засобів у забезпеченні безпеки розвитку галузі.

Список використаних джерел

1. Васильців Т.Г., Лупак Р.Л., Рудковський О.В., Бєлікова С.О. Аспекти безпеки розвитку туристичної галузі України в умовах гібридних загроз // Інвестиції: практика та досвід. 2019. №11. С.10-15.
2. Васильців Т.Г., Лупак Р.Л., Рудковський О.В., Бєлікова С.О. Стан та тенденції розвитку туристичного комплексу в контексті забезпечення економічної безпеки України // Економіка та держава. 2019. №9. С.17-25.