Линчак І.М.
Наукові записки Київського університету туризму, економіки
і права. Серія: філософські науки. 2015. Вип.21. С.257-265.

Відображення професійних стереотипів в анекдотах про офіціантів

У статті аналізуються анекдоти про офіціантів як форма відображення професійних стереотипів. Автор робить спробу окреслити професійний стереотип-типаж - схематизоване уявлення про особистість, характер і модель поведінки професіонала-офіціанта.

Ключові слова: анекдот, професійний анекдот, стереотип, офіціант.

Поняття «стереотип» є неоднозначним і активно досліджується представниками різних наук - психологїї, політології, соціології, когнітології, культурології, лінгвістики, етнографії.

Згідно з більшістю визначень, стереотип - це судження, у загострено спрощеній та узагальненій формі, з емоційним забарвленням, що приписує визначеному колу осіб деякі властивості, чи, навпаки, що підкреслює неналежність їм цих властивостей. Стереотипи розглядаються як особливі форми обробки інформації, що полегшують орієнтацію людини у світі [1, с.23].

Стереотипи є складовою частиною масової культури і можуть формуватися на основі:

- віку («молодь слухає важку музику», «усі старі - консерватори та буркотуни»);
- статі («жінка не може бути керівником», «чоловіки не плачуть»);
- раси («японці не відрізняються один від одного», «темношкірі більш схильні до занять спортом, ніж до інтелектуальної праці»);
- релігії («головна мета християнства - зробити людину доброю», «іслам - релігія терору»);
- професії («всі адвокати - шахраї», «всі сантехніки - п’яниці»);
- національності («цигани завжди обманюють», «німці пунктуальні»);
- соціального становища («начальник завжди правий», «пенсіонери нікому не потрібні») тощо.

Професійні стереотипи - це відносно стійкі і спрощені образи типових представників окремих професій, персоніфікований образ самої професії; це узагальнене переконання людини щодо членів певної професійної спільноти [2]. Професійні стереотипи так само схематичні та спрощені, як стереотипи загалом, ігнорують унікальність кожного члена «чужої» групи і змальовують усіх через певний шаблон.

Кожна професія має свої особливості, а відповідно й набір упереджень, котрими керуються всі учасники, пов’язані з нею. Так, бухгалтер - нудний і неемоційний; інспектор ДАІ - хабарник, переконаний, що всі водії правопорушники; охоронець - кремезний і нерозумний тощо. Ці схематичні уявлення лягають в основу професійних анекдотів.

Під професійним анекдотом розуміємо анекдот, героєм якого є представник певної професії, або в якому персонажі говорять про певну професію чи її представників [3].

Беззаперечним є факт, що найбільший масив текстів серед професійних анекдотів - про медиків, міліціонерів, викладачів (вчителів), суддів, продавців, офіціантів. Останнім часом через популярність і престижність фаху зростає кількість анекдотів про програмістів, операторів мобільного зв’язку та представників інших новітніх професій.

Окремі категорії з вищенаведених уже заслужили на увагу фольклористів [3; 4], інші ще чекають на свого дослідника. Мета нашої розвідки - окреслити професійний стереотип-типаж, схематизоване уявлення про особистість, характер і модель поведінки професіонала-офіціанта.

Матеріалом для наведеної роботи стали 100 анекдотів, писемно зафіксовані в інформаційній мережі Інтернет на сайті https://anekdoty.ru/pro-oficiantov/.

З огляду на те, що практична діяльність офіціанта вибудовується на рівні «людина-людина», основний масив текстів являє собою діалог (міні-діалог, рідше - розгорнутий діалог), в якому головний персонаж є героєм-актантом. Так, лексеми «офіціант»/«офіціантка» в аналізованих текстах згадуються 122 рази, з них 48 - в якості звертання при безпосередньому контакті з представником цієї професії.

Погоджуючись із твердженням Є.Я. Шмельової про те, що «жінки майже ніколи не виступають головними героями анекдотів про різні професії» [5], зазначимо, що персонажами анекдотичних текстів про офіціантів жінки також стають нечасто (11 згадувань).

Іншим учасником комічної ситуації в узагальненому вигляді виступає гість, клієнт, відвідувач, турист (рідше колега - кухар, метрдотель, директор закладу) або ж конкретизовані образи представників:

- певного соціального прошарку - мужик, інтелігент, студент (Мужик заходит в ресторан, официант приносит ему меню, мужик, пролистав меню и увидев, что цены там заоблачные, спрашивает официанта: - А у Вас не предусмотрены скидки для коллег? - В каком смысле? Вы тоже официант? - Нет, я тоже грабитель);
- етнічної спільноти - росіянин, чукча, українець, грузин, єврей, китаєць, вірменин, шотландець та ін. (Заходит грузин в ресторан, подходит к нему официантка. Грузин говорит: - Дайте мне, пожалуйста, список блюдей. Может быть, Вам меню? - И тебю тоже);
- професії - юрист, міліціонер, лікар та ін. (Ресторан. Пьяный вдрызг майор уткнулся носом в тарелку. Официант: - Товарищ майор, счет. И-и-и-р-раз!!!);
- подружжя, чоловік і жінка, коханці, закохані (Муж и жена в ресторане. Официантка приносит счет. Жена начинает возмущаться: - Почему кроме еды в счет включены женские колготки? Официантка: - Не нравится? Тогда получше следите за своим мужем или подстригите ему ногти);
- п’яний відвідувач, клієнт нетрадиційної сексуальної орієнтації (Разговор голубых в ресторане: - Ты посмотри, как Джон постарел! Он вначале разглядывает меню, а только потом - официанта!) тощо.

В анекдотах про офіціантів героями є найпопулярніші для сучасного анекдоту персонажі - Вовочка, поручик Ржевський, Рабинович, кіногерої Мюллер і Борман, блондинка, «новий руський», навіть звірі - тигр, лев, заєць, вовк, ворона тощо. Однак у такому разі основна увага гумористичного тексту зосереджена не стільки на образі офіціанта, його професійних якостях, скільки на характеристиці цих вищевказаних персонажів, розкритті їхньої поведінки в умовах ресторанного середовища. Тому при відборі матеріалу для нашої розвідки перевага віддавалася текстам першої групи, де поряд з офіціантом/офіціанткою партнером по комунікації виступає узагальнений образ гостя (клієнта, відвідувача, туриста).

Ресторан - це культурний об’єкт, що є осередком гедоністичних прагнень людини, призначений для отримання задоволення від споживання їжі. Офіціант - обличчя цього закладу, від його роботи формується враження про рівень сервісу на підприємстві сфери гостинності загалом.

У суспільстві склалися певні очікування, взірцевий набір якостей, що характеризують офіціанта-професіонала. Питання професійних компетентностей доволі широко висвітлено у вузькоспеціальній фаховій та популярній літературі (напр., [6; 7]), більшість із авторів якої стверджують, що ідеальний офіціант має поєднувати три складових своєї професії: суто професійну (правила оформлення столу, знання меню, технічні правила обслуговування гостей і основи етикету), психологічну (вміння вибудовувати позитивні, доброзичливі і відкриті стосунки з гостем, вирішувати проблеми, що виникають, залагоджувати конфлікти й дрібні невдоволення) і комунікативну (володіння виразним мовленням, багатий лексичний запас, правильна вимова, вміння грамотно вести торговий діалог) сфери. Найважливішими рисами офіціанта називають: ввічливість, уважність, дружелюбність, комунікабельність, оперативність, грамотність, компетентність, стресовитривалість, охайність тощо.

Анекдот як жанр фольклору, в якому реальність відтворюється за карнавальною логікою «зворотності», висміює якраз відсутність цих професійних та особистих якостей, тобто відображає негативні професійні стереотипи.

Так, анекдотичний офіціант насамперед є:

1) повільний (В ресторане: - Извините, у Вас еще работает тот официант, которому я заказал отбивную?; Посетитель в ресторане: - Официант! Сколько можно? Я конечно понимаю, что у Вас все блюда готовятся на заказ, и приготовление требует времени, но я заказал соленых орешков! Неужели их так долго солить? - Уже посеяли, скоро созреют; Официант: - Ваш кофе, сэр. Специально из Южной Америки! Посетитель: - Ах, вот, оказывается, где Вы были!);
2) неакуратний, неохайний, порушує санітарно-гігієнічні норми і правила безпеки та якості харчування (В ресторане официант несет на вилке котлету, придерживая ее пальцем. Клиент разгневанно говорит: - Вы что себе позволяете, мою котлету, своими руками?! - Вы что же хотите, чтобы она в третий раз на пол упала?; - Официант, почему у меня в бульоне щепка плавает? - Наверное, потому что она легкая. Вон Ваш сосед гайку в борще нашел, так она лежала на дне тарелки);
3) грубий (Пришел клиент в ресторан и подзывает официанта. Можно мне чашечку кофе? А тот ему в ответ: - Я Вам что доктор? Откуда я знаю можно или нельзя Вам кофе; В одесском ресторане. Официант: - Что будем заказывать? - Я бы хотел сначала меню. Меню не подаем. Хотите читать - идите в библиотеку!);
4) нечесний (Клиент изучает счет в ресторане: - Что-то я не пойму. Салат - 5 долларов, горячее - 20, десерт - 15, бутылка вина - 25. Всего 65. А у Вас написано: итого 110 долларов. Как же так получилось? - Ну, значит, не получилось, - с досадой отвечает официант; Диалог в ресторане: - Официант, Вы включили в счет и время 23.40? - Ну и что?! Вы разве не знаете, что время - деньги?!);
5) цинічний (В ресторане: - Официант, мне стаканчик во-он того напитка с пятью звездочками на бутылке. Официант наливает. Посетитель выпивает и падает замертво. Официант рисует на этикетке шестую звездочку; Посетитель сердито сказал официанту: - Послушайте, грибы, которые я позавчера у Вас съел, оказались ядовитыми. Я отравился, и мне делали промывание желудка! - Правда? - обрадовался официант. Значит, я выиграл пари у директора ресторана!);

6) нахабний (- Официант, что эта муха делает в моем супе? - Молится. Вы что издеваетесь? Унесите, я не буду это есть. Вот видите, ее молитва была услышана; - Официант! Я не буду есть эту гадость! Позовите повара! - Бесполезно сер, он тоже не будет; - Вот Вы - работник ресторана, официант. А глисты у Вас есть? - Сколько порций?);
7) вигідний, завжди зацікавлений у матеріальному зиску (К посетителю в ресторане подходит официант. Тот дает ему доллар со словами: - Посоветуйте мне что-нибудь. Официант кладет купюру в карман и, на клонясь к посетителю, говорит: - Идите отсюда!; Официанта спросили, какое его самое заветное желание. Он ответил смущенно: - Чтобы посетители обедали дома, а чаевые посылали мне по почте);
8) неуважний і ледачий при виконанні своїх безпосередніх обов’язків (Посетитель: - Официант, принесите мне борщ, отварную телятину с хреном, жюльен из куропаток и шоколадное пирожное с кофе. Официант: - Откуда Вы знаете, что у нас сегодня? Вы же еще не видели меню. Но я прекрасно разглядел скатерть!; Официанты считают, что те, кто в ресторанах просят подлить себе кипяточку, будут гореть в аду в пустом котле; В еврейском ресторане клиент зовет официанта: - Попробуй этот суп. Что вдруг? Это же тот суп, который Вы всегда заказываете. Нет, ты попробуй. Слушайте, когда же это я Вам подавал плохой суп? - Я тебе говорю: попробуй! - Что, он пересолен? - Попробуй, говорю! - Ну хорошо-хорошо, вот я сажусь и пробую. Я попробую… А где ложка? - Ага! - кричит клиент; В ресторане. -Официантка, почему соли в солонке нет? - Извините, не успела насыпать, дырочки очень маленькие!);
9) некомпетентний - не знає особливостей страв меню, технологію їх приготування (Посетитель в кавказском кафе читает меню и спрашивает официанта: - А что за «Султан-Кебаб»? - «Султан-кебаб» - очень хорошо! - А из чего он готовится? - Слушай, я не знаю, из чего скажешь, из того приготовим!; Ресторан. Клиент гневно обращается к официанту: - Официант, что Вы мне принесли? Я же морепродукты заказывал. А я и принес Вам макароны по-флотски; Посетитель ресторана долго смотрит в меню и никак не может решить, что заказать. Подходит официант: - Сэр, есть ли у Вас какие-либо вопросы по меню? - Да... Скажите, а как Вы готовите цыплят? - Ну как... Просто говорим им напрямую: «Вы скоро умрете!» Чего им зубы заговаривать?);
10) ігнорує гостей (Заходит хирург в операционную, а на операционном столе лежит официант и просит врача: - Доктор… Помогите, я… умираю… - Этот столик не обслуживается!; Умер старый официант. Вдова ударилась в мистику, занялась спиритизмом. Однажды попыталась вызвать дух мужа, но столик не двигался. Эдик, - зарыдала жена, - почему ты не появляешься? - Я этот столик не обслуживаю, - раздался в темноте слабый голос).

Але окрім негативних характеристик, що мають місце в анекдотах про офіціантів, відтворенню підлягають і позитивні та нейтральні професійні стереотипи. Так, образ офіціанта у професійному анекдоті часто змальовується як:

1) послужливий (- Официант!! Яйцо!! - Вам сварить, пожарить, почесать?; - Официант, у Вас есть обнимашки? - Конечно, иди сюда, мой сладенький; В ресторане посетитель спрашивает официанта: - Скажите, у Вас в меню дикая утка? - Нет, но для Вас мы можем раздразнить домашнюю);
2) емоційно стійкий, урівноважений (В ресторане лицом в салате лежит клиент. Подходит официантка и говорит: - Молодой человек, поднимите голову… Клиент с трудом отрывает голову от тарелки и, глядя на нее мутным взглядом, спрашивает: - Зачем? - Я Вам салат на свежий поменяю, - отвечает официантка, убирая старый салат и подставляя новый; Коллектив ресторана «Свирель» поздравил официанта ресторана Сидора Плюшкина с присвоением ему звания «Самый вежливый официант». Я буквально не помню ни одного случая, - сказал в своей торжественной речи директор, - чтобы Сидор Плюшкин хоть раз ударил посетителя);
3) психологічно проникливий (- Официант, какое вино Вы посоветуете к гуманитарному образованию? - Во-первых, водку. Во-вторых, сначала покажите деньги; - Официант, мы с супругой отмечаем 25 лет совместной жизни. Какое вино Вы можете нам предложить? - Давайте сначала определимся - Вы хотите праздновать или забыться?);
4) відвертий (Официантка - посетителю: - Рагу не заказываете, у нас на кухне пропала кошка...; В ресторане официант подходит к столику: - Вот меню, пожалуйста. Не надо. Лучше представь, что я - твой лучший друг. Что посоветуешь? - В двух кварталах от нас есть рабочая столовая. Вот туда и посоветую);
5) кмітливий, дотепний (- Официант! Что это плавает у меня в вине? - Истина; Ресторан. Клиент обращается к официанту: - Принесите мне кровавую Мэри! - Извините, но есть только слегка побитый Антон...; Посетитель ресторана раздраженно: - Официант, если это бифштекс, то я идиот! - Это бифштекс, - ответил официант и, немного подумав, добавил: - Это настоящий бифштекс!; - Официант, у курицы, которую Вы мне принесли, одна нога короче другой! - Послушайте, мосье, Вы заказывали курицу для того, чтобы ее есть, или будете с ней танцевать?) тощо.

З усього викладеного вище можна зробити висновок, що узагальнений портрет офіціанта за даними анекдотів відображає як позитивні, нейтральні, так і негативні професійні стереотипи. Останні, на жаль, переважають, адже висміюванню підлягає насамперед відсутність тих рис професійного діяча, які найбільше цінуються народом - колективним автором анекдотів.

Однак варто зазначити, що між анекдотом і реальністю не можна поставити знака рівності. Анекдот зображує реальних/впізнаваних персонажів і розігрує з ними нереальні сценки, тобто це гра з реальністю. І чим більша різниця між анекдотом і життям, тим більш несподіваним, цікавим і живучим виявляється текст.

Література

1. Ольшанский Д.В. Социальная психология «винтиков» / Д.В. Ольшанский // Вопросы философии. 1989. №8. С.91-103.
2. Петренко В.Ф. Семантический анализ профессиональных стереотипов / В.Ф. Петренко. URL: http://www.voppsy.ru/issues/1986/863/863133.htm
3. Залялова Р.Р. Лингвокогнитивный аспект профессионального анекдота. Автореферат дис... к.филол.н.: 10.02.01 / Р.Р. Залялова. Казань: Татарский государственный гуманитарно-педагогический университет, 2007. 24 с.
4. Казакова Д.В. Профессиональный стереотип в тексте медицинского анекдота / Д.В. Казакова // Молодёжь и наука: Сборник материалов VII Всероссийской научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых учёных, посвященной 50-летию первого полета человека в космос. Красноярск: Сибирский федеральный ун-т, 2011. URL: http://conf.sfu-kras.ru/sites/mn2011/thesis/s16/s16_16.pdf; Касюк Н.С. Паспорт лингвокультурного типажа «УЧИТЕЛЬ» (на материале анекдотов) / Н.С. Касюк. URL: http://elib.bsu.by/bitstream/123456789/51483/1/Касюк Н.С. Паспорт лингвокультурного типажа _учитель_ (на материале анекдотов).pdf; Корнєва Л.М. Відображення стереотипів в анекдотах про журналістів / Л.М. Корнєва. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/3893/1/Korneva.pdf; Щетинина Н.А. Русскоязычный анекдот авиационной тематики как отражение профессиональной культуры авиаспециалистов / Н.А. Щетинина. URL: https://research-journal.org/languages/russkoyazychnyj-anekdot-aviacionnoj-tematiki-kak-otrazhenie-professionalnoj-kultury-aviaspecialistov/.
5. Шмелева Е.А. Женщины в русском анекдоте / Е.А. Шмелева. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/73786/21-Shmelyeva.pdf?sequence=1.
6. Оробейко Е.С. Організація обслуговування: ресторани і бари: посібник / Е.С. Оробейко, Н.Г. Шредер. М.: Альфа-М; ИНФРА-М, 2006. 320 с.
7. Геворкян Г. Психологические детерминанты профессиональной успешности официантов как субъектов сферы услуг / Г. Геворкян // Известия Южного федерального университета. Технические науки. 2006. Вып.14. Т.69. С.186-190.

Лынчак И.Н. Отображение профессиональных стереотипов в анекдотах про официантов

В статье анализируются анекдоты про официантов как форма отображения профессиональных стереотипов. Автор делает попытку охарактеризовать профессиональный стереотип-типаж - схематичное представление о личности, характере и модели поведения профессионала-официанта.

Ключевые слова: анекдот, профессиональный анекдот, стереотип, официант.

Lunchak I. Representation of Vocational Stereotypes in Jokes about Waiters

Jokes about waiters are analyzed in the article as a representational form of vocational stereotypes. The author attempts to outline vocational stereotype-type - schematized presentation on a personality, character and behavioral model of a professional-waiter.

Key words: joke, vocational joke, stereotype, waiter.