Липовий Д.В.
Матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф.
«Гостинність, сервіс, туризм: досвід, проблеми,
інновації» (м. Київ, 6-7 квітня 2023 р.)
К.: КНУКІМ, 2023. 478 с. С.430-432.

Інновації в системі управління персоналом підприємств індустрії гостинності

В даний час постійні покращення та інновації є не тільки способом розвитку, але і умовою виживання економічних систем. Основна увага в цьому питанні приділяється продуктовим і технологічним інноваціям, тоді як темпи реалізації управлінських інновацій, до яких належать і інновації в управлінні персоналом, помітно уповільнені.

Інновація - це результат інноваційної діяльності, втілений у вигляді нового або вдосконаленого продукту, технологічного процесу, впровадженого на ринку, застосовуваного у виробництві або новому підході до виконання соціальних послуг.

Поняття всередині організаційної інновації фактично охоплює весь спектр продуктів, процесів або підходів до соціальних послуг, які є новими для цього конкретного підприємства, незалежно від того, чи застосовувалися вони будь-коли на інших підприємствах. Впровадження будь-якої інновації має на меті поліпшення результатів діяльності підприємства в цілому, при цьому робота окремих підсистем підприємства в результаті впровадження інновації зазнає суттєвих змін, діяльність інших підсистем виявляється порушеною частково або взагалі не змінюється.

Інновації в управлінні персоналом відносяться до управлінських нововведень, що мають специфічні властивості, які впливають на способи та можливості визначення їх ефективності.

Основною причиною необхідності визначення управлінських інновацій як окремій категорії інновацій виступає соціальність інновацій даного типу, що обумовлює наявність специфічної для цього типу інновацій сукупності аспектів (техніко-економічний, організаційно-економічний, правовий, соціально-психологічний, педагогічний та ін.), які мають одночасно бути враховані при впровадженні та оцінці такої інновації.

Техніко-економічний ефект у сфері управління досягається за рахунок зниження рівня трудомісткості виконання процедур, пов’язаних із безпосереднім виконанням управлінських функцій, у тому числі можливі вигоди від вибору максимально економічних засобів управління.

Економічний ефект у виробництві виникає внаслідок підвищення рівня продуктивності та якості праці, що пов’язується з впровадженням управлінської інновації та є непрямим її наслідком.

Процес оцінки ефективності управлінських інновацій вимагає врахування обох видів економічних ефектів, що викликає певні труднощі у зв’язку з великою кількістю невиробничих і виробничих факторів, на які можуть вплинути дані ефекти, а також у зв’язку зі складністю приведення всіх складових економічних ефектів до єдиної системи виміру для розрахунку сумарного ефекту.

При здійсненні оцінки будь-якої управлінської інновації обов’язковим є облік синергетичного ефекту (зростання ефективності діяльності в результаті з’єднання, інтеграції, злиття окремих частин в єдину систему за рахунок системного ефекту). Управлінська інновація впливає насамперед на нематеріальні аспекти діяльності підприємства і слабко пов’язані з вартісними результатами діяльності підприємства.

Способи здійснення оцінки ефективності інновацій в управлінні персоналом, що базуються на розрахунку зміни окремих показників ефективності системи управління персоналом в цілому, мають ті ж недоліки, що і способи оцінки ефективності системи управління персоналом, похідними від яких вони є.

Необхідно також зазначити, що оцінка ефективності системи управління персоналом виступає процесом, що ґрунтується на оцінці великого спектра чинників, оцінюваних шляхом експертних оцінок. Розрахунок ефективності інновації шляхом порівняння експертних оцінок, що стосуються різних часових періодів, може призвести до чутливого спотворення одержуваної оцінки внаслідок різниці в суб’єктивних поглядах експертів, які проводили оцінку в різні періоди часу.

Європейський досвід оцінки ефективності інновацій в управлінні персоналом має на увазі наявність так званих «центрів оцінки». Їхня діяльність передбачає виявлення за допомогою експертів на основі спеціального комплексу показників потенційних здібностей працівників управління.

При застосуванні такого роду послуг підприємство, що впроваджує інновацію, проводить попередні консультації з експертами центрів оцінки, що дає можливість зробити якісний попередній вимір показників, необхідних надалі для порівняння з аналогічними показниками, розрахованими після впровадження інновації.

Виходячи з цього, інновації в управлінні персоналом є видом управлінських інновацій, що визначає їх тісний зв’язок із соціальним середовищем і необхідність урахування синергетичного ефекту при оцінці результатів впровадження такого роду інновацій.

Прийнято виділяти дві основні концепції, що становлять базис оцінки ефективності управління персоналом:

• ефективність управління персоналом оцінюється з позиції єдності процесів управління та виробництва;
• ефективність управління персоналом оцінюється як визначення вкладу управління персоналом у підсумкову ефективність діяльності підприємства.

Більшість методик оцінки ефективності управління персоналом, ґрунтується на першій концепції, тобто, проводиться оцінка не стільки вкладу системи управління персоналом в ефективність виробництв, скільки його якісного впливу на таку ефективність. Ефективність на рівні підприємства в цілому як інтегральний показник може бути трансформований в множину інших на нижчих рівнях, що відбивають результативність окремих конкретних підсистем управління.

У практичній діяльності підприємства індустрії гостинності стикаються з труднощами при здійсненні оцінки ефективності інновацій в управлінні персоналом. Існуючі методи є низькоефективними з точки зору отримання причин-но-наслідкових зв’язків між інновацією і її кінцевим результатом. Потрібно використання показників, що чітко відображають вплив впровадженої інновації у сфері управління персоналом на показники діяльності підприємства або чітко відображають ступінь досягнення підприємством поставлених ним цілей внаслідок впровадження таких інновацій.

Список використаних джерел

1. Волянська-Савчук Л.В., Мацишина М.В. Використання інноваційних персонал-технологій в управлінні персоналом на підприємствах // Економіка і організація управління. 2019. №1(33). С.33-42.
2. Нікольчук Ю.М. Готельно-ресторанний бізнес: сучасний стан, фінансове забезпечення, інвестиційна привабливість та перспективи подальшого розвитку в Україні // Бізнес Інформ. 2020. №5. C.218-226.