Мадоян В.В., Оганесян О.М.
Тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ.
конф.-фестивалю «Нематеріальна культурна спадщина
як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики,
інновації» (м. Київ, 14-15 листопада 2019 р.)
К.: Вид. центр КНУКіМ, 2019. 279 с. С.117-121.

Художнє слово в контексті туристичного бізнесу

Туристичний бізнес спирається на кілька культурних чинників, серед яких художнє слово займає особливе місце. Як відомо, художня література впродовж століть висвітлює основні перипетії історії людства. У літературі кожного народу відображені не тільки його побут, історія, звички, а й національний характер, знання якого забезпечує бажаний результат в туристичному бізнесі.

Як вже відомо фахівцям в галузі туризму, «людський фактор відіграє найважливішу істотну роль в досягненні успіхів у роботі туристичної фірми. Це не тільки взаємоприємне спілкування, - під час такого спілкування закладаються підвалини майбутньої співпраці, стверджуються добрі наміри у відношенні один до одного з метою провести живу агітацію, пропаганду бізнесу партнера серед приятелів і знайомих, що значно ефективніше звичайної рекламної компанії». Література пропонує не тільки знайомство з життям і характером певного етносу, - вона надає можливість отримати задоволення від читання, чому і можна казати, що використання національних літературних творів як чинника, що сприяє розвитку туристичного бізнесу, цілком ефективно на всіх етапах діяльності, оскільки дає клієнтові відповіді на всі питання, що виникають під час вибору місця туристичного маршруту.

Напередодні вибору місця поїздки сучасний клієнт, як правило, визначає свої очікування. Так, готуючись до турпоходу в Італію, він збирається побачити пам’ятники культури Стародавнього Риму і середньовіччя. Однак, будучи знайомим з італійською та взагалі світовою літературою, він значно коригує свої очікування. Великий інтерес для нього становить Флоренція, де жив і працював безсмертний автор «Божественної комедії» Данте Аліг’єрі, де писав свої художні твори Мікеланджело, де в епоху Медічі зросла ціла плеяда чудових письменників і артистів.

Великий резонанс отримала Верона, де нібито відбувалися події, відображені в великій драмі Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Дворик, де нібито жила наша героїня, нічого особливого з себе не представляє, але досить подивитися на вулицю, що веде до будинку Джульєтти, як відразу усвідомлюєш вплив художнього слова на уми людей. Верона через «Ромео і Джульєтти» отримує надзвичайні прибутки, місто блищить чистотою й оздобленням, але ж нічого подібного з описаного Шекспіром в цьому місті не було.

Велика увага туристів з країн СНД привертає література з історії, особливо художня. Не тільки «Спартак» Джованьоллі, а й твори Ксенофонта і Плутарха, твори з історії Стародавнього Риму і Італійської Республіки, про життя і творчість Данте викликають великий інтерес, від чого і туристичні маршрути за пропозицією клієнтів можуть коригуватися. Звичайно, всіх приваблює Пізанська вежа, але туристи з інтелігенції з не меншим інтересом заглядають в книгарні: тут можна купити мало не всю італійську класику на всіх європейських мовах.

Є й національні особливості туристичного бізнесу, пов’язані з книгою. Так, для туристів - вірмен Італія має великий інтерес ще й тому, що тут, у Венеції, в 1512 році була надрукована перша вірменська книга - Євангеліє, де до цього часу на острові Святого Лазаря зберігаються вірменські рукописи, працює величезний центр вірменістики, в самому місті є вірменська церква, побудована ще в ХVII столітті, коли більша частина флоту Венеціанської Республіки належала вірменським купцям, а вагома частина населення міста були вірменами за походженням.

Як відомо, самий геніальний художній твір може залишитися непоміченим, якщо він не рекламується. Видатний класик вірменської літератури Григор Нарекаци вперше в історії художнього слова підняв питання психології особистості, роздвоєності його натури, суперечливості його характеру і тому подібне, які вже в ХIХ-му столітті знайшли гідне відображення в творах Ф.М. Достоєвського, Е. Золя, О. де Бальзака та ін.

В той самий час, для реклами художнього слова потрібні відповідні зразки. Підсумковуючи, ми приходимо до висновку, що художня література, яка в період Радянської влади розглядається як потужний засіб виховання і пропаганди, а в наше століття - як несуттєвий засіб проведення часу, насправді багатофункціональна і у всіх функціях може працювати з великою ефективністю. «Якщо ми відмовляємося від художньої літератури, - писав відомий вірменський поет Арамаіс Саакян, - ми відмовляємося від духовної аури, яка змушує нас цікаво жити на Землі». Це - за часів Радянської влади. В епоху бездуховності відмовитися від художньої літератури закликають навіть найвищі інстанції (міністерства освіти і науки, культури), які в літературі не бачать засобів отримання прибутку, оскільки наше століття визначають не тільки комп’ютери, космос і гроші, але й більш за те - комп’ютерні ігри, футбол, бокс і тому подібне, в яких немає місця красі, але є місце результату. Наприклад, у футболі перемагає не та команда, яка показала більш красиву гру, а та, яка забила більше м’ячів.

Отже, для того, щоб художня література працювала на користь туристичного бізнесу і приносила прибуток, слід вирішити три завдання: створення дійсно цікавих, фундаментальних творів художнього слова, переклад їх на іноземні мови, - на ті, які цікавлять туристів, організація їх реклами.

Найважче завдання - перше. Якщо є хороша бібліотека класики, як, наприклад, у Франції, питання ще можна вирішити методами сучасного менеджменту, але якщо такої бібліотеки немає... В той саме час туриста цікавлять не тільки «живі картини минулого», а й сучасний світ народу, до якого він збирається. У період радянської влади необхідна література письменникам замовлялася. Так з’явилися «Молода гвардія» О. Фадєєва, «Піднята цілина» М. Шолохова, «Петро Перший» А. Толстого, «Цемент» Ф. Гладкова та інші. Як бачимо, деякі з цих творів увійшли до золотого фонду радянської літератури. Напевно, можна замовляти і зараз, якщо, звичайно, письменника захопить тема.

Зробити правильний вибір - робота і відповідальність головного менеджера туристичної фірми.

Другий шлях - це шлях відбору. Туристична фірма повинна оцінювати книги книжкового ринку, визначати в них ті, які найбільш цікаво, захоплююче розповідають про сучасне життя в тій зоні туристичного відпочинку, в якій фірма зацікавлена.

Не менш важливе завдання - перевести цю літературу на мови туристів. Для цього потрібні куди більш серйозні кошти, адже, переводячи художній твір, слід передати не тільки зміст, а й смак художнього слова, дух епохи, настрій автора, тобто викласти і ідейний зміст, і образність мови. Це під силу не кожному перекладачеві, а майстер перекладу високо оцінює свою роботу.

Оскільки в радянській науці про художній переклад постійно повторювалися слова Аристотеля про те, що «з одного боку, переводити слід так, щоб читачеві було зрозуміло, що це переклад, з іншого боку, переклад повинен звучати новою мовою так, як він звучить на власній мові художнього твору» [3], переклади здійснювалися не власне національною промовою, чому їх важко було читати, тобто їх не читали. Менеджеру фірми слід зробити перекладачеві таке замовлення, яке в підсумку зберігало би всі достоїнства класичного художнього твору. Тут є місце тільки майстерності, і немає місця ремісництву.

І, нарешті, - реклама. Звичайно, ефективно можна рекламувати насамперед якісний товар, але в умовах сучасного ринку рекламується все, хороше і погане, і за дотримання правил цього ринку - вельми ефективно. Оскільки, як вже зазначалося, сучасність не відрізняється масовою інтелектуальністю, головне завдання реклами книги - донести її до читача. Але для цього потрібно знайти форми пред’явлення. Старі форми публікації в популярних журналах вже не працюють, оскільки сьогодні навіть колишні корифеї типу «Нового світу» виходять тиражем в кілька сотень примірників. Видатна «Літературна газета» сьогодні то виходить у світ, то на кілька місяців завмирає.

Один з виходів - реклама через кінопродукцію, тобто екранізація романів, але це можуть дозволити собі тільки великі фірми, так й за відсутністю впевненості в реальних результатах навряд чи хто піде на такий крок. Більш ефективно екранізувати невелику частину, а за наявністю успіху, - продовжити екранізацію.

Привабливо виглядає реклама на радіо. Радіопостановка, або читання тексту, обійдеться не дорого: час на радіо коштує набагато дешевше, ніж на телебаченні, тому короткі прозові твори, поезії можуть бути представлені радіослухачеві без особливого побоювання втратити великі гроші.

Можна використовувати рекламу художнього слова в міжміських і приміських електричках. Це вже зовсім дешево. Слід надрукувати дві-три сторінки з тексту рекламованого твору, розмножити в кілька сотень примірників, і безкоштовно роздати бажаючим зайнятися читанням під час поїздки. Наприкінці подорожі запропонувати купити відповідну книгу. Якщо фрагмент сподобався, покупці знайдуться.

Можуть бути використані й інші види реклами, проте слід відмовитися від безкоштовної роздачі книг. Як правило, такі книги негайно виявляються в сміттєвиках.

Розрахувати ефективність у вигляді прибутку від використання белетристики як нематеріального субстрату в туристичному бізнесі сьогодні легко, якщо порівняти дані турфірм Італії, Франції, Іспанії. За відомостями газет, найпопулярнішими лініями іспанських туристичних маршрутів є місця, пов’язані з «життям і героїчними подвигами» безсмертних героїв Сервантеса.

Список використаних джерел

1. Маленков В.В. Книга в центре туристического бизнеса. Глазов, 2004.
2. Саакян А. Чем жив человек // Литературная газета. 1996. №25.
3. Мкртчян Л. Если б в Вавилоне были переводчики. Єреван: Айастан, 1972.
4. Шейранян С.С. Роль литературы в воспитании и образовании // Резонанс. 2014. №2.