Малахіті Георгій Андрійович
Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної
Інтернет-конференції "Географія та туризм"
(м. Харків, 28 лютого 2022 р.). Харків:
ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2022. 256 с. С.185-193.

Грецький парк міста Одеси - перспективи розвитку рекреаційного об’єкту

Використання природного середовища в організації дозвілля населення є однією з характерних особливостей парків як культурних закладів. Саме за парками завжди залишається можливість забезпечувати ті форми відпочинку, які потребують психологічного відпочинку у міському оточенні.

Багатофункціональність парків культури дозволяє реалізовувати важливі культурно-виховні завдання, виконуючи рекреаційні, просвітницькі, соціальні та інші функції. Так, провідними напрямами діяльності центрів дозвілля залишається організація заходів, занять у природному просторі, в безпосередньому спілкуванні з природою. Набула поширення тенденція перетворення парків у великі рекреаційні центри з широким спектром послуг.

Зокрема, впровадження рекреаційної діяльності може здійснюватися шляхом:

1. створення умов для організованого туризму та відпочинку в природних умовах;
2. обґрунтування і встановлення допустимого рівня рекреаційного навантаження на природні об’єкти парку;
3. організації рекламно-видавничої та інформаційної діяльності серед тих, хто відпочиває;
4. облаштування туристичних та екскурсійних маршрутів;
5. створення і ведення інформаційного банку даних щодо рекреаційних закладів, розташованих у межах парку;
6. участі у міжнародних науково-практичних конференціях, семінарах, тренінгах і виставках рекреаційного спрямування тощо.

Рекреаційна можливість Грецького парку в Одесі, загальна площа якого становить 33908,1 кв.м., а загальна площа озеленення - 22925,7 кв.м., має всі передумови для перспективного розвитку екскурсійної та туристичної діяльності, оздоровлення та відпочинку, оскільки екологічний туризм є одним із видів туризму, мета якого є пізнання природи та відпочинку. Адже найбільш популярним видом релаксації на його території є прогулянки та пішохідні екскурсії, активний відпочинок. Парк має високу рекреаційну, естетичну, спортивно-туристичну цінність. Особливістю його території є зосередження різноманітних рекреаційних ресурсів. Таким чином, їх комплексне поєднання сприяє розвитку туризму та ефективному оздоровленню населення.

Проектування рекреаційної діяльності Грецького парку м. Одеси має полягати у відродженні минулої величі парку відпочинку. Відомо, що ще до заснування Одеси схили біля Воронцовського палацу були зайняті, на думку більшості істориків, фортецею «Єні-Дунья» (у перекладі з турецької мови «Новий Світ»). Деякі сучасні дослідники припускають, що на місці колишнього рибного ресторану праворуч від сходів розташовувалася литовська фортеця. Будівництво бульварних, гігантських, а пізніше Потьомкінських сходів поділило територію схилів на дві частини. У лівій частині, якщо стояти обличчям до моря, наприкінці 1880-х років виник дитячий садочок, в якому завжди було людно, час від часу влаштовувалися «спектаклі, танці, ходи під наглядом міського вихователя» [2]. Цікаво, що всі спортивні і розважальні заходи давалися в Дитячому садку безкоштовно.

У відомому путівнику Москвича від 1915 р. парк описували так: «Дитячий сад унизу Миколаївського бульвару створює своєрідну пам’ятку Одеси. Численні майданчики, відведені під всілякі дитячі ігри, розраховані на різні віки - від 3 до 15 років. Спустіться в сад грандіозними Бульварними сходами або невисокими сходами від Воронцовської площі, і ви одразу ж опинитеся в царстві дітей: у буквальному сенсі слова тисячі дзвінких дитячих голосів бринітимуть у повітрі. І маленькі володарі цих голосів, розбившись на строкаті і жваві групи, шумно розважаються, обліпивши гімнастичні споруди і рухливі «ігри» - гойдалки, каруселі, гіганти, крокети, серсо, кільця, коляски, запряжені козлики тощо» [2]. Нижче розташовувалися морські купальні, станція кінно-залізної дороги, яка вела до Куяльницького лиману.

Рис. 1. Дитячий садок Миколаївського бульвару, початок XX століття

У 1919 році в Одесі заснували товариство «Південьклімат», яке займалося акліматизацією тварин і рослин. Його вченим секретарем був Г.В. Безерт. Так, за його ініціативи в Одесі відкрили музей природознавства і зоопарк. Незважаючи на роки громадянської війни, отримали дозвіл на використання Нижнього саду Воронцовського палацу. На початку січня 1920 року землю Нижнього саду було передано Г. Бейзерту, а трохи пізніше і сам Воронцовський палац, терміном на три роки, а з приходом більшовиків - на дев’ять років. У будівлі палацу відкрили Музей природознавства, а зоопарк побудували в нижньому і верхньому садах палацу. У 1923-1924 роках розпочали роботи зі спорудження зоосаду. Через Комітет біржі праці на роботи відправляли безробітних, а на будівельні роботи виконавчим комітетом було виділено безпроцентну позику. У той час на схилах висадили понад 100 хвойних дерев, збудували басейни для водоплавних птахів, зміцнили схили, влаштували спеціальні майданчики для утримання тварин. У 1924 році на території зоосаду налічувалося кілька ведмедів, мавп різних порід, одна лисиця, три молодих орла, один лебідь і кілька кроликів. Зафіксовано, що у 1924 році зоосад відвідали 63 тисячі осіб. Однак, через деякий час, виявилося, що територія, відведена для зоосаду, є непридатною для утримання тварин. Отже, у 1928 році сад був переданий у власність Держкомхозу і занепав.

У 1957 році піонери Воронцовського палацу під керівництвом скульптора Миколи Блажкова спорудили 10-й метровий барельєф із зображенням голови Максима Горького. У місцевій газеті «Прапор комунізму» підкреслювали, що зображення Максима Горького «добре видно з Приморської вулиці і навіть з пасажирського порту». У післявоєнних путівниках можна зустріти різні назви парку: Матроський, Піонерський, Місячний.

У наші часи реконструкція Грецького парку почалася у 2017 році. Проєкт благоустрою було затверджено міською владою. З ініціативою його реконструкції виступив грецький меценат Пантелеймон Бумбурас. Підрядником будівництва стала БК «Гефест», фахівці якої і розробили комплексний проєкт.

Рис. 2. Загальні площі Грецького парку (для збільшення натисніть на картинку)

Червону стрічку урочисто перерізали мер Одеси Геннадій Труханов, Міністр закордонних справ Павло Клімкін, меценат реконструкції парку, глава Благодійного Фонду Пантелеймон Бумбурас, мер Пірею Янніс Мораліс і Радник Посольства Грецької Республіки в Україні Александрос Будуріс. «Одеса - це прекрасне місто. Тут живуть прекрасні люди. Ми, греки, завжди любили і продовжуємо любити чорноморську перлину. Сьогодні ми відкрили арт-зону Грецького парку. Це музей під відкритим небом, в який вкладено не тільки гроші, але й грецьку душу. Я і моя сім’я вдячні Одесі за те, що одного разу вона стала для нас другою домівкою. А свій будинок потрібно любити і прикрашати», - зазначив Пантелеймон Бумбурас на урочистому відкритті Грецького парку 02 вересня 2018 року [4]. На знак подяки за вагомий внесок у розвиток Одеси, активну громадянську, благодійну діяльність та меценатство мер Одеси Геннадій Труханов вручив Пантелеймону Бумбурасу почесну міську нагороду «Знак Маразлі ІІ ступеня».

Початковий проект парку, представлений архітектурною студією «Декарт» і розроблений Анатолієм Єксаревим, передбачав спорудження вздовж підпірної стіни Приморського бульвару цілого ряду будівель, оформлених у стилі псевдокласицизму і призначених для розміщення в них торгових точок і ресторанів [1]. У свою чергу, засновник студії Ната Головченко намагалася переконати жителів Одеси в тому, що наразі змінилося призначення парків - і люди тепер їх відвідують не для того, щоб гуляти і відпочивати в тіні дерев, а щоб поїсти і розважитися. Однак, пізніше проект був перероблений під тиском громадськості. Відтак, у ньому зменшили торговельні площі, збільшили площу зелених насаджень і відмовилися від концепції «торговий центр серед дерев». Відповідальним дизайн-проекту виступив голова ради по дизайну Михайло Рева з його співавторкою Жанною Кисельовою. Михайло Рева заявив [3], що в Грецькому парку вони намагалися поєднати одеські традиції, грецьку культуру і сучасні елементи благоустрою. Для розробки проекту були проведені інженерно-геологічні вишукування, розрахунок стійкості схилу, обстеження технічного стану підпірних стін. Для запобігання зсувів на схилі, будівельники забили в землю близько 700 паль і встановили потужну підпірну стіну.

Рис. 3. Інженерно-геологічні вишукування парку і умовні позначки

Сьогодні у парку яскраво виділяються три зони: лінійна, на стику епох і ландшафтна. Лінійна зона, вона ж музей просто неба, передбачає творчість та прогулянки. Завдяки близькості до Потьомкінських сходів, ця частина парку є найбільш відвідуваною. Друга частина - зона активності на перетині двох спокійних зон. Через труднощі доступу до цієї зони облаштовані сходи. Третя частина парку - ландшафтна, найбільш консервативна і самодостатня. Вона потребує лише втручання ландшафтного дизайнера. Кожна частина парку обладнана прогулянковими терасами, алеями і парковими меблями. Крім того, на території встановлено сучасне освітлення і проведені необхідні комунікації (система дренажу, каналізація, система поливу зелених насаджень).

Основа концепції першої частини парку - «Золоте століття», століття розквіту грецької культури. Семантика простору цієї частини парку пропонує космос, порядок та гармонію. Головною визначною пам’яткою парку є унікальний фонтан «Зв’язок часів» - алегорія образу, одночасно оберненого у минуле та майбутнє, втілення душі людини, яка стала основою культури та мистецтва. В основі концепції скульптури - багатовікове дерево Оливи, як уособлення самої Греції. Фонтан створений одеським скульптором Михайлом Ревою. Згідно із задумом автора [5], образ символізує світобудову. Скульптура фонтану складається з 150 окремих частин, які були зібрані вручну.

Спускаючись основними масивними сходами, гості парку бачать копії давньогрецьких статуй. Із Приморського бульвару до парку ведуть дві каскадні сходи, а для зручності мам із колясками і людей із обмеженими фізичними можливостями організовано ліфт, що має спускає відвідувачів з Приморського бульвару на середню терасу. Також тут планується розмістити критий лекторій і музей грецької культури.

Тим, хто відвідує парк, можна запропонувати заняття гольфом, тенісом, спортивною ходою, різноманітні прогулянки. Отже, важливим доповненням до традиційних рекреаційних технологій парку мають стати «стежки здоров’я» з метою заохочення людей похилого віку і осіб із фізичними обмеженнями. Водночас, широкого розповсюдження має набути і організація різних квестів для молоді. Слід приділити увагу і рекреації неповних сімей, для чого можна розробити програми сімейного дозвілля з різноманітними фізкультурно-оздоровчими заходами, пікніками, змаганнями тощо.

Література

1. Игнатьева А. Греческий парк после открытия: анализ проекта. URL: https://uc.od.ua/news/urbanism/1206300.
2. Лунный, Пионерский, Греческий: история парка под Приморским бульваром. URL: https://topor.od.ua/lunny-pionerskiy-gretcheskiy-istoriya-parka-pod-primorskim-bulyvarom-foto/.
3. Новый проект Греческого парка: со скульптурами и деревьями, но без магазинов. URL: https://dumskaya.net/news/grecheskiy-park-067540/.
4. Подарок ко дню города: в Одессе торжественно открыли Греческий парк. URL: https://censor.net/.
5. Христофоров В. В Одесі відкрили оновлений Грецький парк. URL: https://uprom.info/news/other/ekologiya/v-odesi-vidkrili-onovleniy-gretskiy-park-foto/.