Маслиган О.О., Тіхомірова І.С.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
«Сучасні технології менеджменту, інформаційне, фінансове
та облікове забезпечення розвитку економіки в умовах євроінтеграції»
(м. Черкаси, 16-17 квітня 2020 р.). Черкаси: Східноєвропейський
університет економіки і менеджменту, 2020. 557 с. С.514-517.

Готельно-ресторанне обслуговування туристичного Закарпаття

Закарпатська область є однією з найпопулярніших і найпривабливіших туристично-рекреаційних областей України. В сучасних умовах туристично-рекреаційний потенціал відіграє провідну роль у формуванні господарського комплексу області. За даними індустрії туризму та відпочинку, він є однією з провідних і найбільш прибуткових в регіоні. З огляду на особливості району дослідження, слід зазначити, що індустрія туризму і відпочинку в регіоні значно розвинулася завдяки своєму вигідному географічному положенню, багатим природним ресурсам та історико-культурного потенціалу. На Закарпатті поширені такі види туризму як культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, активний, подієвий, релігійний, сільський (зелений), агротуризм, екологічний тощо. Також Закарпаття виділяється досить своєрідними умовами для проведення зимового відпочинку, гірськолижного спорту та туризму. В найактивніших туристичних районах Закарпатської області пропонується безмежна кількість готельних послуг, вигідні та комфортабельні апартаменти в центральних готелях міста, екскурсійне обслуговування, високоякісні послуги перекладачів та зустріч в аеропорту.

Загалом для обслуговування туристів залучається велика чисельність підприємств (турагенти та туроператори), завданням яких є забезпечення та організація виготовлення туристичного продукту, надання та здійснення туристичних послуг, посередницька діяльність відносно проведення супутніх та притаманних послуг.

Протягом 2018 р. 25,3 тис. туристів офіційно скористалися відповідними послугами туристичних організацій Закарпатської області, з них 18,9 тис. осіб це громадяни нашої країни, що виїжджали за кордон, 0,2 тис. осіб це іноземні громадяни та 6,2 тис. осіб це внутрішні мандрівники. Порівнюючи з 2017 р. кількість громадян України, які відправлялися за кордон, посилилась у 1,8 раза, кількість внутрішніх мандрівників - у 1,6 раза, кількість іноземних туристів - у 1,8 рази, у 10,1 разів скоротилася чисельність відвідувачів, яким було надано туристичні послуги [3]. В Ужгороді є всі умови для подальшого розвитку туризму та інфраструктурного їх забезпечення. Західна лінія територіальної межі міста практично виходить на Державний кордон України із Словаччиною і митно-пропускний перехід на автошляху Київ - Братислава. На південь від міста у 20-ти кілометрах знаходиться прикордонна залізнична станція Чоп і митно-пропускний пункт «Тиса» на автошляху Київ - Будапешт. Ужгород має налагоджені стосунки з містами-побратимами у 10 країнах світу, а саме Ярослав, Кросно (Польща), Дармштадт (Німеччина), Ніредьгаза, Бийкийшчоба (Угорщина), Міхайловце, Кошіце (Словаччина), Чеська Ліпа (Чехія), Корваліс (США), Москва, Орел (Росія), Горсенс (Данія), Каяни (Фінляндія), Сату-Маре (Румунія).

Із загальної кількості туристів у 2018 р. проводили відпочинок та дозвілля 99,5%, знаходились у ділових, службових поїздках, на навчанні - 0,1%, на лікуванні перебували - 0,1%, займалися іншими різновидами туризму - 0,3%. Усього протягом 2018р. суб’єктами діяльності в сфері туризму в області надано 162,1 тис. туроднів, на кожного туриста в середньому діставалось по 6 туроднів. Загалом продажі туристичних подорожей у 2018 році склали 259 мільйонів гривень.

У загальній інфраструктурі туристичної галузі одне з основних напрямків призначення запроваджувалося на готелі та подібні засоби розміщення. У Закарпатській області у 2018 році юридичними особами та фізичними особами було створено 228 таких підприємств (у 1,5 рази більше порівняно з попереднім роком), у тому числі 147 готелів, 66 туристичних баз, кемпінги, 12 мотелів, 2 хостели, 1 гуртожиток для приїжджих. За функціональною структурою підприємства, як і раніше, готелі є найпоширенішими. У 2018 р. у готелях та аналогічних засобах розміщення нараховувалося 4828 номерів, найбільшу частину з них (53,5% складали номери першої категорії, а номери вищої категорії 16,0% від загального номерного фонду.

Впродовж 2018 року готельними послугами та аналогічних засобів розміщування скористалися 172,7 тис. мандрівників, що на 22,7% більше, ніж у попередньому році. Із них 149,5 тис. осіб - громадяни України, 23,2 тис. іноземці. Найбільше туристів зупинялося у містах Ужгород - 51,4 тис. осіб, або 29,8%, Берегово - 17,5 тис. осіб, або 10,1%, Хуст - 15,8 тис. осіб, або 9,1% та Мукачево - 13,4 тис. осіб, або 7,8% [1].

Готелями було організовано обслуговування 74,7% гостей від загальної чисельності розміщених в області, туристичними базами, студентськими таборами - 12,4%, мотелями - 9,3%, хостелами - 3,4%.

Загальна сума доходів від готелів та відповідних засобів розміщення у 2018 році становила 102,9 мільйона гривень, що у 1,5 раза більше порівняно з попереднім роком. 42,0% доходу надійшло від основної діяльності (продажу номерів), що становить 17,2% від надання інших послуг (табл. 1).

Таблиця 1. Основні показники роботи готелів та аналогічних засобів розміщування Закарпатської області, осіб

Джерело: [1].

Мережа суб’єктів - юридичних осіб ресторанного господарства на початок 2019 р. нараховувала 324 об’єктів (кафе, бари, ресторани, їдальні, постачання готової їжі) на 16,3 тис. посадочних місць. У середньому на один об’єкт у ресторанному господарстві припадало 50 місць (при 51 - у попередньому році). Основна мережа ресторанів спеціалізується на кафе,закусочних, фуршетах та барах, їх питома вага у загальній чисельності об’єктів у 2018 р. становила 78,1% проти 77,3% у 2017 р. Порівняно з 2017 роком кількість ресторанів зменшилась на 76 одиниць, або на 19,0%, а кількість місць зменшилась на 4,0 тис., або 19,7%.

Серед міст та районів області більш за все об'єктів ресторанного господарства припадає на обласний центр Ужгород - 62 одиниці (19,1% від загальної кількості) та на Тячівський район - 39 одиниць (12%), а мінімальна кількість - на м. Чоп, відповідно 2 та 0,6%.

У порівнянні з 2017 роком товарообіг ресторанного господарства послабився на 9,5% і склав 93,8 мільйона гривень [1].

У 2018 році частина продажів продукції приватного виробництва у роздрібному товарообігу ресторанного господарства становила 48,3%. Протягом останніх років розширилася мережа маленьких кафе та барів, які належать фізичним особам-підприємцям, де пропонується величезний вибір їжі закарпатської, угорської, словацької, румунскої кухонь та напоїв,які зможуть задовольнити смаки найсуворіших гурманів.

В областях виділено 10 лікувально-оздоровчих рекреаційних територій, особливо, Ужгородська рекреаційна зона, курорт Деренівка, Мукачівська, Карпати і Синяк, Великоберезнянсько-Перечинська, Міжгірсько-Воловецька та курорт Сойми, Свалявська, Поляна, Іршавська, Берегівська, Хустсько-Виноградівська та курорти Шаян, Тячівська, Рахівська, Кваси.

Формулюючи стратегії розвитку туризму та дозвілля, регіонам необхідно опиратися на ідею сталого розвитку, оскільки людина є частиною живої природи і не може вижити без природніх ресурсів. Територія Закарпаття характеризується великою кількістю санаторно-курортних таоздоровчих закладів (табл. 2).

Таблиця 2. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади

Джерело: [1].

Аналізуючи дані таблиці 2 слід зазначити, що протягом аналізованого періоду чисельність санаторіїв у Закарпатті зменшилась з 21 до 19, а отже, зменшилась кількість ліжок з 5.3 тис. до 3.9 тис. У період з 2015 по 2017 рік кількість будинків та пансіонатів залишилася незмінною і становила 4 споруди, відповідно залишилася незмінною чисельність ліжок - 0,2 тис. Кількість баз та інші аналогічні заклади відпочинку зменшилася з 28 у 2015 до 19 у 2017 році, а отже, зменшилась кількість ліжок з 1.8 тис. до 1 тис.

Отже, туристична галузь має неабияку важність стосовно питань посилення туристичних потоків як в Україні так і у Закарпатті. Туристична діяльність в регіоні має безліч позитивних характеристик. Розвиток різних видів туризму зменшить негативний вплив сезонності, через що повинен розвиватися і літній, і зимовий туризм, який забезпечить зайнятість населення в сфері туризму продовж усього року. Підвищення конкурентоспроможності галузі дозвілля та туризму можливе через розширення сфери готельного та ресторанного обслуговування та впровадження системних заходів щодо впровадження нових технологій та покращення якості послуг обслуговування.

Список використаних джерел і літератури

1. Офіційний веб-сайт Головного управління статистики у Закарпатській області. URL: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/.
2. Архітектурна спадщина Ужгорода. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2018. 356 с.
3. Газуда М.В., Ерфан В.Й., Газуда С.М. Особливості надання послуг у туристичній сфері регіону // Науковий вісник Ужгородського Ужгородського університету. Серія Економіка. 2014. Вип.1(42). С.261-265.