Мазур О.В., Совач К.О.
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.311-314.

Індустрія гостинності: казуси та «мастхеви» перекладу

В умовах глобалізації світових ринків індустрія гостинності як комплексна галузь економіки відкриває широкі можливості для перекладу, адже туристи отримують інформацію та формують перше враження про іноземну локацію завдяки перекладеним текстам.

Питанням перекладу в сфері гостинності займалися Н. Войнаровська, яка досліджувала процес іншомовної підготовки майбутніх працівників туризму [1], Н. Юрко, І. Стифанишин, У. Проценко, Ю. Солодницька [4], які досліджували особливості перекладацьких тактик та стратегій в межах перекладу у сфері гостинності, Г. Казак [2] та О. Скібіцька [3], М. Снелл-Горнбі (M. Snell-Hornby) [5], чиї роботи присвячені особливостям перекладу туристичних текстів, та інші вітчизняні й закордоні вчені.

Метою нашої розвідки є окреслити такі характеристики перекладу для сфери гостинності, які дозволять виокремити обов'язкові елементи перекладу, дотримання яких унеможливить непорозуміння, пов'язані з відтворенням інформації інакшою мовою.

Матеріалом для нашої роботи будуть т.з. «туристичні тексти», під якими ми, слідом за О. Скібіцькою, розумітимемо «будь-який текст, опублікований державним чи приватним органом, котрий переслідує наступну мету: надати інформацію для будь-якого туриста чи прорекламувати напрямок (країну, місто, готель) та спонукати туристів відвідати його» [3, с.151], долучивши до цього різножанрового корпусу усні тексти (екскурсії, аудіорекламу тощо) та екстарлінгвістичні елементи (жести, міміка, сприйняття кольору, графічних об’єктів тощо), які підлягають міжмовній адаптації.

Стратегії та тактики перекладу в сфері гостинності

Як стверджують автори дослідження «Переклад у галузі туризму: головні особливості», «туристична галузь може запропонувати опис, зображення та відео продукту перед тим, як споживач ухвалить рішення його купити, і тому правильне сприйняття наданої інформації є вкрай важливим» [4, с.3]. Н. Юрко та співавтори пропонують використовувати мотиваційну мову (aspirational language) для досягнення цієї цілі.

На нашу думку, необхідність привести текст у відповідність до сподівань як операторів послуг, так і реципієнтів виходить за межі стилістики тексту. Насамперед постає питання забезпечення якості та повноти донесеної інформації, враховуючи лінгвокультурні особливості. Стверджуючи, що переклад має здійснюватися носієм мови, вищезгадані автори пов’язують цей факт із адаптацією частотних для туристичного бізнесу неформальних повідомлень в умовах конкретної культури [4, с.2]; необхідність творчого підходу до перекладу в сфері туризму той самий колектив дослідників вмотивовує відмінністю між «туристичним» та стандартним перекладом, де в першому «перекладач має ширший привілей творчої адаптації тексту до цільової мови» [4, с.3], а тому, на думку авторів, застосування т.з. «ознайомчої» тактики (familiarization), що допускає введення до тексту відсутніх в оригіналі позитивних імплікацій (суб’єктивних суджень про туристичний об’єкт тощо), що передбачає широкий спектр позатекстових досліджень про описуваний об’єкт, що мають проводитися перекладачем.

Інколи переклад у сфері гостинності виходить за межі міжмовного посередництва, адже такі екстралінгвістичні фактори, як жести та міміка, пози, кольори, графічні об’єкти тощо, можуть стати на заваді реалізації головної мети перекладу – досягнення порозуміння.

Наприклад, позірно аналогічні за змістом фото В. Черчилля в одному з готелів Бангладеш (див. рис. 1) викликали різну реакцію англомовних туристів, адже два пальці у формі літери «V», показані оберненою до себе долонею, означають для британців та австралійців не слово «перемога», а образливий жест, аналогічний показу середнього пальця.

Рис. 1. Фото В. Черчилля

Як бачимо, локалізація повідомлень, що робить їх придатними до «споживання» у сфері гостинності, виходить за межі стандартного переведення величин та вимірів і залучає глибші етнокультурні елементи, які мають бути складовою тезаурусу (сукупності відомостей, якими володіє суб’єкт) перекладача.

Власне, всі вищезгадані фактори унеможливлюють виконання перекладів текстів сфери гостинності машиною або некомпетентною в перекладі людиною.

Хрестоматійними є переклади на зразок «It is forbidden to enter a woman even a foreigner if dressed like a man» (Жінкам, навіть іноземкам, забороняється заходити (до храму) в чоловічому одязі), виконані машинним способом, або подані нижче меми (див. рис. 2), виконані не фахівцями у сфері перекладу.

Рис. 2. Меми «Готельні таблички»

Ще менш придатним є машинний переклад для довших текстів, які містять пряме (листування електронною поштою) чи опосередковане (ведення блогів) спілкування з клієнтами, адже машина не усвідомлює наявність «пасток міжлінгвістичного перенесення», не має обізнаності «щодо відповідності презентації як у похідній, так і в цільовій мовах» [1, с.40].

Вищезазначені характеристики перекладу для сфери гостинності дозволяють нам дійти певних висновків про обсяг знань та характер компетенцій, якими мають володіти працівники. Н. Войнаровська стверджує, що спеціалісти, «здатні конкурувати на ринку завдяки своїм інтелектуальним та професійним умінням; (...) працювати в туристичній галузі в інших країнах» [1, с.39] мають бути навчені «дотримуватися норм, що визнаються більшістю туроператорів, специфіки спілкування та представлення туристичної інформації різним категоріям туристів і необхідності швидко й якісно перекласти інформацію на більш ніж одну іноземну мову» [1, с.39].

Також необхідно мотивувати працівників туристичної, ресторанної та суміжних галузей постійно підвищувати рівень володіння іноземними мовами та вдосконалювати перекладацькі уміння, здатність оцінити ступінь точності перекладу відповідно до завдання і призначення тексту, заохочувати творчий підхід до іншомовної ретрансляції інформації, що стає можливим за умов знання та використання перекладацьких стратегій. Тобто, перекладацька компонента має стати складовою іншомовної підготовки працівників індустрії гостинності.

Список літератури

1. Войнаровська Н.В. Формування перекладацьких умінь у майбутніх працівників туризму в процесі вивчення сучасних іноземних мов // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету "Україна". 2012. №6. С.39-41.
2. Казак Г. Особливості перекладу туристичних текстів // Студентські наукові студії. 2013. Вип.1(32). С.17-19.
3. Скібіцька О. Труднощі при перекладі англомовних туристичних текстів // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. 2009. Вип.431. С.150-163.
4. Yurko N.A., Styfanyshyn I.M., Protsenko U.M., Slodynytska Yu.R. Tourism Translation: the Key Peculiarities (Переклад у галузі туризму: головні особливості). URL: https://doi.org/10.36074/2663-4139.07.04.
5. Snell-Hornby M. Ultimate Comfort: Word, Text and the Translation of Tourist Brochures // Word, Text, Translation. Liber Amicorum for Peter Newmark. 1999. pp.95-105.