Мазурець Р.Р., Филоненко А.С.
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції "Туристичний та готельно-ресторанний
бізнес: світовий досвід та перспективи розвитку
для України" (м. Одеса, 10 квітня 2019 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2019. 881 с. С.287-289.

Сутність оздоровчо-спортивного туризму як шлях збереження здоров’я дітей та юнацтва

Зважаючи на сучасні тенденції розвитку суспільства, у тому числі через розвиток технологій, що призводить до малорухливого способу життя, погіршення екологічних умов, на перший план постають проблеми збереження здоров’я дітей та юнацтва, оскільки воно сприяє більш успішному здобуттю освіти. Що, безумовно, є одним із чинників успішного розвитку економіки держави. На жаль, останнім часом спостерігається стійке погіршення стану здоров’я дітей та юнацтва. Наслідком цього є значне психоемоційне навантаження, порушення режиму дня та харчування, зниження рівня фізичної працездатності та рухової активності.

Установлено, що в навчальних закладах кількість підготовчих та спеціальних медичних груп збільшується від 5,36% до 14,46%. Відповідно спостерігається зменшення кількості дітей та юнацтва основної групи від 84,0% до 70,2%. Хоча спорту, фізичному вихованню, заняттям у спортивних клубах і секціях з метою збереження і зміцнення здоров’я дітей та юнацтва приділяється значне місце в навчальних закладах, проблема збереження здоров’я залишається актуальною й сьогодні. Потрібно шукати інші шляхи роботи з молоддю, які б ефективно впливали на збереження здоров’я дітей та юнацтва [1, с.276].

Оздоровчо-спортивний туризм є видом діяльності, що завдяки подорожам та походам з різних видів туризму спрямована на збереження здоров’я дітей та юнацтва. Як діяльність, яка спрямована на збереження здоров’я, оздоровчо-спортивний туризм вирішує проблеми здорового способу життя. Основні його елементи - це плідна праця, раціональний режим праці й відпочинку, позбавлення шкідливих звичок, оптимальний руховий режим, особиста гігієна, загартування, раціональне харчування [2, с.384-395].

Оздоровчо-спортивний туризм як шлях збереження здоров’я дітей полягає в туристичних подорожах чи походах саме шляхом подолання невеликої відстані, території, покладаючись на власні вольові та фізичні зусилля. Саме активна форма пересування на чистій в екологічному плані території з гарними краєвидами дає великий ефект збереження здоров’я. Рухаючись у оптимальному ритмі, через деякий час юнацтво починає відчувати ейфорію, яку можна назвати «м’язовим щастям». Крім того, якщо такий рух супроводжується єднанням із природою, відбувається на фоні чудових ландшафтів, ефект збереження здоров’я значно посилюється. Молодь відпочивають не лише тілом, а й душею, що значно впливає на збереження здоров’я кожної дитини [3, с.232].

Позитивний вплив занять оздоровчо-спортивним туризмом, безумовно, підсилюється тривалою руховою активністю перебування на свіжому повітрі, у лісі, у горах, а походи й подорожі з впливом на весь організм є цілющим джерелом здоров’я. Похід вихідного дня є важливим засобом зміцнення здоров’я, оздоровлення й профілактики різних захворювань. Так, Ю.А. Ткаченко, Ю.С. Константинов, В.М. Куликов доводять, що похід вихідного дня усуває психічне напруження юнацтва [4, с.422].

Оздоровчо-спортивний туризм передбачає також довготривалі походи. Сутність подолання таких маршрутів полягає в активному способі пересування, без використання транспортних засобів, покладаючись лише на власні сили, реалізуючи вміння й навички подолання перешкод пішки, на лижах, велосипедах, на плотах і човнах. Долаючи перешкоди, юнацтво залишається фізично активним протягом усього походу, виконує сукупність фізичних та технічних дій, що впливає на підняття рівня рухової активності, фізичної підготовленості як засіб збереження здоров’я. Оздоровчо-спортивний туризм під час туристичних подорожей допомагає в зміцненні здоров’я молоді за допомогою виховних,освітніх та оздоровчих функцій [5, с.121].

Регулярні заняття оздоровчо-спортивним туризмом позитивно впливають на фізичний розвиток, фізичну підготовленість, на розвиток організму людини, його фізичну витривалість та на поліпшення психоемоційного стану. Сутність природного впливу рухових якостей на фізичний розвиток є фізіологічною, зумовленою потребою і найбільш важливим чинником оптимального перебігу фізіологічних функцій організму [6, с.6].

Із самої назви - «спортивно-оздоровчий туризм» - випливає його оздоровчий аспект у поєднанні з активною формою здійснення подорожі. Що стосується його оздоровчої функції, то будь-яка рекреаційна діяльність (у тому числі й туризм) спрямована на відновлення функцій організму [7, с.366].

Оздоровчо-спортивний туризм має дуже важливе значення для молоді, тому потрібно розвивати дану сферу діяльності в Україні. Для цього він має велику кількість різноманітних форм і багатоваріантність програм організації.

Список використаних джерел

1. Дубогай О.Д., Цьось А.В., Євтушок М.В. Методика фізичного виховання студентів спеціальної медичної групи: навч. посіб. Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. 276 с.
2. Литвинчук О.М. Сутність оздоровчо-спортивного туризму як шлях збереження здоров’я студентської молоді // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. 2014. №1. С.384-395.
3. Масляк П.О. Рекреаційна географія: навчальний посібник. К.: Знання, 2008. 343 с.
4. Підлужняк О.І., Шемчак І.А. Вплив занять туризмом студентів вищих навчальних закладів на формування здорового способу життя // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2010. №1(3). С.421-428.
5. Литвинчук О. М. Здоров’язбереження студентської молоді засобами туристичних послуг // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2015. Вип.1. С.120-126.
6. Буйлин Ю.Ф. Теоретическая подготовка юных спортсменов. М.: Физкультура и спорт, 2000. 232 с.
7. Абрамов В.В. Спортивний туризм: підруч. - Х.: ХНАМГ, 2011. 367 с.