Михайло Мельнійчук, Віталій Зейко
Наукові записки Тернопільського національного
педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Серія Географія. 2018. Вип.1(44). С.112-117.

Вікові та соціальні особливості туристичної активності школярів та молоді Волинської області

Стаття присвячена вивченню вікових особливостей школярів та молоді, що можуть безпосередньо впливати на організацію рекреації. Наведено та охарактеризовано підходи до організації туристичної діяльності школярів та молоді Волинської області, враховуючи періоди їх зрілості. Опрацьовано статистичні дані про кількість та напрями туристичних та екскурсійних поїздок у різних вікових категоріях туристів.

Ключові слова: вік, шкільний туризм, молодіжний туризм, вікова категорія, туристичні маршрути, туристичні місця.

Постановка наукової проблеми та її значення. Сучасна освіта в Україні не можлива без позакласної та краєзнавчої роботи у школі. Одним з найкращих та найпопулярніших видів такої діяльності є туризм. Подорожі та екскурсії можуть використовуватись як важливий педагогічний інструмент для різностороннього впливу на учнів. Під час подорожі вчитель має змогу побачити весь побут школярів, їх виховання, ментальність, комунікабельність, емоційність. У звичайному шкільному житті таких можливостей не виникає.

Під час вибору маршруту та тривалості подорожі для дітей вчителі та батьки повинні враховувати не лише краєзнавчі та пізнавальні фактори, але й фінансові та транспортні обмеження, зумовлені віком учнів. Це ж стосується і молоді, проте тут також враховується сімейний та фінансовий стан.

Врахування вікових особливостей туристів дуже важливе під час організації краєзнавчої діяльності. Воно дає змогу вчителям, турагентам, гідам розробити найбільш сприятливий розпорядок дня, графік походу, обмежувати навантаження в дорозі чи на туристичних об’єктах, визначити норми екскурсій, відпочинку, харчування, тощо. Вікові та сімейні особливості туристів зобов’язали ретельно підходити до питання вибору форми і методів краєзнавчої та пізнавальної діяльності, маршруту поїздки та розкладу її проведення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивченню загальних питань і досліджень шкільного та молодіжного туризму присвячено праці багатьох учених, зокрема О.В. Колотухи, В.М. Кулікова, В.К. Федорченка, В.В. Обозного, І.Я. Коцана, О.О. Остапця, та ін. Класифікували та систематизували різні туристичні категорії у своїх працях такі науковці, як С.П. Кузик, Ю.А. Грабовський, О.О. Бейдик, О.О. Любіцева, Г.П. Горбань, О.В. Скалій, В.К. Кіптенко, М.П. Крачило, Т.Г. Cокол, М.П. Кляп, Ф.Ф. Шандор.

Метою і завданням статті є комплексне дослідження особливостей організації та проведення туристичних чи екскурсійних поїздок різними віковими категоріями дітей та молоді у Волинській області.

Матеріалами для аналізу та узагальнень були фондові матеріали Управлінням освіти і науки Волинської облдержадміністрації, міських та районних Управлінь освіти.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування результатів дослідження. Вік у психології та педагогіці - це категорія, яка відображає специфічну щабель онтогенетичного розвитку, його тимчасові індивідуальні характеристики [1]. Варто зазначити, що вік не означає сукупність різного роду психологічних процесів і не є календарною датою. Визначення границь цих періодів є досить умовним, існує багато методів та підходів до вікової періодизації.

Шкільний туризм (педагогічний туризм) - це вид позакласної краєзнавчої роботи в загальноосвітньому закладі, спрямований на задоволення рекреаційних потреб осіб до 18 років. В середовищі шкільного туризму розрізняють два підвиди: мінімальний за обсягом та обов’язковий для всіх класів у школі - класний туризм, та гуртковий туризм - для любителів подорожувати і захоплених краєзнавством [4]. Ми висвітлюємо власне класний туризм.

В Україні серед вікових меж школярів виділяють:

1. молодший шкільний вік - від 7 до 11 років;
2. середній шкільний вік (підлітковий) - від 11 до 15 років;
3. старший шкільний вік (юнацький) - від 15 до 18 років.

Для кожної з цих категорій існують свої соціальні, психологічні норми та догми, які використовуються вчителями і батьками як у педагогіці, так і у пізнавальній та краєзнавчій роботі.

Основною метою початкової загальної освіти є всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, формування повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь, навичок здорового способу життя. За роки навчання в початковій школі учні мають набути достатній досвід культури спілкування і співпраці у різних видах навчальної діяльності, самовираження у творчих видах завдань [3].

Під час екскурсійних поїздок помітні різні особливості молодших школярів. Вони з цікавістю пізнають світ, проте їх увага мимовільна, непостійна і дуже обмежена у часі. Це повинно враховуватись під час проведення екскурсій. Монологи екскурсовода повинні бути якомога менш коротші або з перервами, матеріал дійсно цікавий для сприйняття. У школярів початкових класів продовжує проявлятися потреба у рухах та ігровій діяльності, яка характерна дітям дошкільного віку. Тому під час переїздів часто проводяться зупинки, понад обов’язкові норми (частіше години їзди). Також ігри на природі під час зупинки на сніданок чи обід часто займають на багато більше часу ніж сама екскурсія. Батьків теж завжди задовольняє такий розвиток подій, адже вони мають можливість використати цей час для знайомства між собою та вчителями.

Властива для молодших школярів і необхідність у зовнішніх враженнях: дітей дуже приваблює навколишня грань предметів чи явищ, наприклад, атрибути екскурсовода - указка, мікрофон, гучномовець, панель приборів біля водія, колір автобуса і т.д.

Молодші школярі надто довірливі - вони нерозмірено вірять вчителю, який є незаперечним авторитетом. Тому дуже важливо, щоб учитель у всіх відношеннях був прикладом для дітей і допомагав екскурсоводу.

Емоційність сприйняття світу є типовим для пізнавальної активності школярів у віці 6-10 років. Старовинні експонати, наочне приладдя, жарт гіда, відвідини підземелля чи підкорення вершини - все викликає в учнів миттєву реакцію. Образи у підсвідомості, що виникають під час поєднання розповідей з наочним відображенням дуже яскраві та запам’ятовуються на все життя. Тому молодших школярів під час краєзнавчої діяльності надзвичайно важливо привити такі почуття, як любов рідного краю, дбайливе ставлення до історичних та природних цінностей, повагу до старших, тощо.

Для початкових класів прерогативою більше виступає не так екскурсійна частина туру, як спілкування в неформальній обстановці та відпочинок на природі. Тури підбираються не далі 100 км, у рідких випадках до 150 км в одну сторону. Найпопулярнішими цілями подорожей для волинських школярів початкових класів є Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Рівненський зоопарк, Національний історико-меморіальний заповідник “Поле Берестецької битви”, Дубенський замок, Острозька академія та Острозький замок, музей історії сільського господарства Волині - скансен, Святогорський Успенський Зимненський монастир, історичні центри м. Луцька та Володимира-Волинського (табл. 1).

Таблиця 1. Туристичні місця, найчастіше відвідувані волинськими школярами, залежно від їхніх вікових категорій

Середній шкільний вік - період розвитку дитини від 11 до 15 років, часто називається «підлітковим». Він є органічним продовженням молодшого шкільного віку і водночас відрізняється від нього. Цей період називають перехідним, тому що в цей час відбувається перехід від дитинства до юності в фізичному, психічному і соціальному відношеннях та характеризується змінами в організмі підлітка. Народжуються нові інтереси, змінюються стосунки з дорослими і товаришами, виражено проявляється прагнення до незалежності.

Нові інтереси підлітка бувають мінливими. Стосунки із вчителями та батьками стають складнішими, особливо якщо старші не розуміють змін, які відбуваються в особистості школяра. Частішими стають, порівняно з молодшим шкільним віком, прояви негативізму, неслухняності та інші порушення норм поведінки [5].

Серед психологічних та фізіологічних змін, які притаманні школярам середнього віку та мають вплив на краєзнавчу та туристичну діяльність, є прагнення до колективізму, самостійності у розумовій діяльності, висока емоційність та недовіра до старших. Порівняно з школярами молодшого віку, які вірять кожному слову дорослих людей, підлітки прагнуть перевірити отриману інформацію, вони вимагають більшої наочності та доказовості. Для них немає сенсу проводити екскурсійні поза туристичними об’єктами чи по дорозі до них. Також важливу роль відіграє можливість самим прийняти участь в атракції, майстер-класі, скористуватись старовинними предметами побуту, відвідати дегустацію, тощо.

У туристичній діяльності школярам п’ятих-восьмих класів пропонуються поїздки на більші відстані, складнішими маршрутами, охоплюючи більше об’єктів та часу. Сміливіші вчителі та батьки стараються організувати 2-3 денні тури. Найчастіше учні середніх класів відвідують Львів, Тернопіль, Вінницю, львівські та тернопільські замки, Кам’янець-Подільський та Хотин, Карпати (табл. 1).

У середніх класах важливу соціальну роль відіграє колективізм та потреба у спілкуванні з товаришами. Здружитись колективу та поспілкуватись у неформальні обстановці дуже допомагають подорожі. Тому при організації турів вчителям слід намагатись зібрати у поїздку якомога більше учнів.

Серед негативних характеристик учнів середнього шкільного віку виділяють невміння себе стримувати, різку поведінку, надмірну емоційність. Підлітки ображаються, коли дорослі їх надмірно контролюють та опікають, не рахуються з їхніми поглядами та інтересами, претендують на рівноправність з дорослими. Тому під час подорожей у вчителів, особливо недосвідчених, часто виникають проблеми з поведінкою школярів. Особливо при далеких поїздках та складними маршрутами. Все це впливає на те, що волинські школярі найменше подорожують саме в 8-9 класах (табл. 2).

Таблиця 2. Кількісні показники поїздок волинських школярів, залежно від класу

Старший шкільний вік охоплює період розвитку дитини від 15 до 18 років. У цей період у дітей активно розвиваються естетичні почуття, здатність сприймати і любити прекрасне у природі, в мистецтві, громадському житті. Також у старшокласників зміцнюються соціальні мотиви поведінки, які впливають на їхнє поводження в подорожі. Важливу роль починає відігравати статус і авторитет в колективі однолітків, манери спілкування та відносин між членами соціуму. Однаково під час подорожі можуть відображатись як позитивні так і негативні якості сформованого колективу [6].

Основне завдання дітей старшого шкільного віку - це вибір професії, спеціальності в навчальному закладі, пошук себе в житті. Тому подорожі дають змогу старшокласникам краще побачити себе у суспільстві, ознайомитись з автобіографіями відомих людей, можливостями різних професій. Дуже часто майбутнім абітурієнтам випадає можливість під час шкільної екскурсії відвідати різні навчальні заклади та детальніше з ними познайомитись.

Найголовніше, що слід враховувати при організації поїздки для учнів старшої школи - це те, що підлітки повністю впевнені в собі і можуть точно сказати що вони хочуть побачити в турі та як він повинен бути організований. Також школярі ставлять вимоги щодо автобуса, екскурсовода, місць тимчасового розміщення та харчування, тощо. Тому часто вчителі чи батьки виконують функцію консультантів при спільному узгодженні деталей туру. Крім того, в таких поїздках майже завжди відсутні батьки, на відміну від початкової школи.

Учні старших класів найчастіше подорожують у Карпати, Кам’янець-Подільський, Львів (переважно на два дні), Чернівці, Умань, Канів, Київ (2-3 дні) (табл. 1).

Якщо порівнювати кількісну складову подорожей, відповідно до віку школярів, то найбільший пік туристичних та екскурсійних поїздок припадає на середній шкільний вік, найменший - на молодші класи. Крім того, відсоткові значення кількості подорожей мають відмінність між загальнообласними показниками та чисельність у містах (табл. 2).

Як видно з таблиці 2, у м. Луцьку значно активніше подорожують у початковій школі та у 5 класах, молодші школярі області в туризмі мало задіяні. Щодо поїздок у середній школі - показники майже збігаються. Також у сільській місцевості частіше практикуються виїзд збірними групами учнів з різних класів (у табл. 2 відсоток збірних груп розрахований окремо відносно загальної кількості турів). Це пояснюється меншою кількістю дітей у класах та й школах загалом. Більше чверті всіх подорожей відбувається за участю дітей різного віку, часто з 5 по 11 класи. У містах частіше практикуються збірні групи серед класів однієї паралелі.

У початковій школі кількість турів більше залежить від активності і колективізму батьків, ніж від вчителів. Найчастіше кількість батьків у подорожі майже така ж як і кількість дітей, вчителів-керівників груп не залучають (окрім класовода). Восьмі та дев’яті класи їздять менше від п’ятих-сьомих через гіршу поведінку, про що було вказано вище. Ну а одинадцятикласники більше зайняті підготовкою до ЗНО та випускного, через те не такі активні у туризмі.

Отож серед шкільних ланок найбільше подорожують школярі середньої школи - 60% від усіх турпоїздок, старшокласники та учні училищ, коледжів - 23%, та молодші класи відповідно 17%.

Молодіжний туризм - рекреаційні заходи молоді віком від 18 до 35 років, пов’язані з пізнавальною, оздоровчою, спортивною та культурно-розважальною діяльністю поза межами постійного місця проживання та навчання, без мети отримання прибутку у місці перебування. Характеризується переважно активним, насиченим та недорогим відпочинком.

Психологія та соціологія розділяє по віку категорію молоді ще на три вікові групи, спираючись на характер і продовження розвитку чи завершенням тих суспільних процесів, які почалися у попередній стадії:

1. період громадянського становлення (юність) - від 17-18 до 20-21 років;
2. перший молодий громадянський вік (перший молодий дорослий вік) - від 20-21 року до 25-26 років;
3. другий молодий громадянський вік (друга молодість, або другий молодий дорослий вік) - від 25-26 до 30-35 років.

У туризмі таку градацію провести складно. Адже тут на перше місце, поряд з віком, виходять інші, головніші фактори - це, насамперед, початок самостійної трудової діяльності чи продовження навчання, створення власної сім’ї, різні варіанти фінансової залежності / незалежності від батьків. У повнолітніх відкриваються нові перспективи самостійних подорожей, у тому числі закордон.

Студенти ВНЗ часто продовжують подорожувати групами, хоча менше за школярів. Варіанти маршрутів можуть як стандартними (Львів, львівські замки, Почаїв, Карпати, Кам’янець-Подільський), так і специфічними, в залежності від кола наукових інтересів. Зокрема, філологи частіше відвідують місця де народились чи жили і творили видатні письменники: с. Колодяжне, с. Нагуєвичі, с. Моринці; істориків більше цікавлять музеї, місця археологічних розкопок: с. Пересопниця, с. Пляшева, м. Острог; біологи часто відвідують ботанічні чи зоологічні сади і парки у смт. Клесів, м. Березне, м. Рівне.

Індивідуально студенти залучаються до наукового конгресного туризму - приймають участь у наукових конференціях, семінарах, симпозіумах у інших містах України чи світу. Географія подорожей може бути різноманітна, але переважно це великі освітні центри західної та центральної України - Київ, Львів, Тернопіль, Чернівці, Дніпро, та недалекі закордонні міста - Брест, Люблін, Варшава, Вроцлав.

Популярний у волинських ВНЗ і експедиційний науковий туризм. Сюди належить безпосередня робота в складі наукових експедицій, під час яких студенти приймають участь в археологічних розкопках, збирають етнографічну інформацію, спостерігають за рідкими тваринами, рослинами, природними явищами, виконують інші наукові дослідженнях поза навчальними кабінетами. Такі науково-практичні експедиції відбуваються щорічно на більшості факультетів від 3 до 30 днів.

Для працюючої молоді популярні колективні туристичні поїздки, або «тури вихідного дня». Дуже часто у їхній організації допомагає профком компанії. Найпопулярнішими туристичними маршрутами є Закарпаття, ГК Буковель, Кам'янець-Подільський, Львів, Брест, Чернівці.

Молоді люди, які рано заводять сім’ю зрідка подорожують разом з колективом, на перше місце виходить сімейний відпочинок, зокрема з можливістю оздоровлення дітей. Наприклад, до узбережжя морів разом з дітьми подорожує майже половина всіх молодих людей до 35 років. Що стосується туристів до 35 років, які відпочивають без дітей, то тут переважають молоді пари, 8% від всіх відпочиваючих, або 22,7% всієї молоді. Несімейні компанії друзів чи родичів складають лише 5% всіх туристів. Найменшою ж категорією серед молоді до 35 років є туристи, що відпочивають з батьками, до 3% від всього туристичного потоку [2].

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Комплекс різноманітних фізичних, пізнавальних, мотиваційних, емоційних властивостей різних вікових груп школярів та молоді мають важливий вплив на їх неоднорідний вибір туристичних маршрутів, місць відпочинку, розкладу поїздки, підходів до співпраці турагентством, екскурсоводом, гідом, вирішення різних фінансових проблем. Молодь під час планування рекреації найбільшим чином враховує сімейні потреби і обов’язки, школярі - фізичне та психологічне навантаження, враховуючи обмеження, встановлені під час розподілу на різні вікові категорії.

Література

1. Головин С.Ю. Словарь практического психолога. URL: https://www.koob.ru/golovin_s_u/slovar_prakticheskogo_psyhologa.
2. Зейко В., Мельнійчук М. Демографічна сегментація молодіжного туризму на прикладі туристичного агентства м. Луцька // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Ужгород, 8-9 квітня 2016 р.). У 2-х ч. Херсон: Видавничий дім "Гельветика", 2015. Ч.І. С.61-63.
3. Пономарьова К.І. Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів української мови // Початкова школа. 2010. №12. С.171–175.
4. Кляп М.П., Шандор Ф.Ф. Сучасні різновиди туризму: навч. посіб. К.: Знання, 2011. 334 с.
5. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: навч. посіб. К.: Академвидав, 2006. 360 с.
6. Федорченко В.К., Фоменко Н.А., Скрипник М.І., Цехмістрова Г.С. Педагогіка туризму. К.: Видавничий дім «Слово», 2004. 296 с.

Мельнийчук М.М., Зейко В.О. Возрастные и социальные особенности туристической активности школьников и молодежи Волынской области

Аннотация. Современное образование в Украине невозможна без внеклассной и краеведческой работы в школе. Одним из лучших и самых популярных видов такой деятельности является туризм. Путешествия и экскурсии могут использоваться как важный педагогический инструмент для разностороннего воздействия на учащихся. Во время путешествия учитель должен увидеть весь быт школьников, их воспитание, ментальность, коммуникабельность, эмоциональность. В обычном школьной жизни таких возможностей не возникает. Возрастные и семейные особенности туристов обязали тщательно подходить к вопросу выбора форм и методов краеведческой и познавательной деятельности, маршрута поездки, ее организации. Поэтому статья посвящена изучению возрастных особенностей школьников и молодежи, которые могут непосредственно влиять на организацию удовлетворения их рекреационных потребностей. Отдельно приведены и охарактеризованы подходы к организации туристической деятельности школьников и молодежи Волынской области, учитывая периоды их зрелости. Описаны различные социальные, педагогические и психологические особенности младших школьников, подростков, юношества, студенчества, семейных молодых людей, влияющих на организацию туристической деятельности. Исследованы различные формы туризма, в которых принимают участие волынские студенты. Собранные статистические данные о количественных показателях туристической активности в разных классах г. Луцка и Волынской области; туристические места, чаще всего посещаемые волынскими школьниками, в зависимости от их возраста. Проанализированы причины разного количества туров и направлений поездок у школьников разных возрастных границ.

Ключевые слова: возраст, школьный туризм, молодежный туризм, возрастная категория, туристические маршруты, туристические места.

Melniichuk M., Zeіko V. Age and Social Features of Tourism Activity Schoolchildren and Youth in Volyn Region

Abstract. Modern education in Ukraine is not possible without extra-curricular and local studies at school. Tourism is one of the best and most popular types of such activities. Travel and excursions can be used as an important pedagogical tool for diverse influences on students. During a trip, the teacher is able to see the whole life of the schoolchildren, their upbringing, mentality, sociability, emotionality. In normal school life, such opportunities do not arise. When choosing a route and duration of travel for children, teachers and parents should take into account not only local and cognitive factors, but also financial and transport constraints due to the age of the students. The same applies to young people, but it also takes into account the family and financial condition. Taking into account age characteristics of tourists is very important during the organization of local lore activities. It enables teachers, travel agents, guides to develop the most favorable daily routine, schedule of trips, restrict loading on the road or on tourist objects, to determine the rules of excursions, rest, food, etc. Age and family characteristics of tourists obliged to carefully approach the issue of choosing the form and methods of local lore and cognitive activity, the route of the trip and the timetable for its implementation. Therefore, the article is devoted to the study of age-old peculiarities of schoolchildren and youth who can directly influence the organization of satisfying their recreational needs. The approaches to organization of tourist activity of schoolchildren and youth of the Volyn region, taking into account the periods of their maturity, are described separately and described. Different social, pedagogical and psychological peculiarities of junior schoolchildren, teenagers, youth, students, family young people who influence the organization of tourism activity are described. Various forms of tourism are explored, in which Volyn students take part. Collected statistics on the quantitative indicators of tourist activity in different classes of Lutsk and Volyn region; tourist places, most often visited by Volyn pupils, depending on their age. The reasons of different number of tours and directions of trips for pupils of different age limits are analyzed.

Keywords: age, school tourism, youth tourism, age category, tourist routes, tourist places.