Мельник І.М.
Матеріали наукової конференції
"Актуальні проблеми економіки і торгівлі
в сучасних умовах євроінтеграції"
(м. Львів, 11-12 травня 2017 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2017. 440 с. C.224-225.

Формування якості готельного продукту

якість готельного продукту Реструктуризація господарського комплексу України в цілях його планомірної інтеграції в світове господарство, зумовила необхідність перебудови існуючих систем управління економікою, а так само розвитку їх змісту з урахуванням становлення ринкових відносин, необхідності створення конкурентоздатного на міжнародних ринках і привабливого для вітчизняного споживача диференційованого національного продукту й послуг, забезпечення ефективного функціонування окремих ринкових структур у перманентно змінних умовах. Актуалізуючи "якість" у ролі одного з основних чинників успішності даного процесу для вітчизняної індустрії туризму в цілому, і готельного господарства зокрема, як базова розглядається гіпотеза про можливість і необхідність управління процесами забезпечення необхідного рівня якості з погляду взаємозв'язаного функціонування інтегрованих в підсистему суб'єкта елементів, що синергетично визначає ефективність системи якості готельного продукту.

Допускаючи диференціацію цільового і організаційно-правового стану елементних груп суб'єкта системи якості, необхідною вимогою є реалізація узгоджених дій по забезпеченню однорідності інтересів окремих господарюючих суб'єктів, органів державного і місцевого управління та колективних представників споживачів. Спільність досягнення мети функціонування системи забезпечується компромісом інтересів елементних груп. Підтвердженням об'єктивності даної думки є, на наш погляд, той факт, що навіть в умовах вільної конкурентної економіки діяльність окремих суб'єктів господарювання (як державних, так і приватних) вимагає загальної координації, організації, контролю, тобто управління виробництвом і реалізацією якісної продукції (послуг). Важливість скоординованого управління зростає для тих видів економічної діяльності, які розглядаються як бюджетоутворюючими, які виконують роль мультиплікаторів економічного розвитку.

Здійснювані в даному контексті заходи повинні забезпечувати, з одного боку, формування стійкої ідеології управління якістю не тільки в короткостроковому періоді, але й на перспективу, а з другого - мінімізувати ресурсоспоживання компонентів суб'єкта системи для забезпечення даного процесу (табл. 1).

Таблиця 1. Стадії формування системи якості готельного продукту

№ Мета Суб'єкти, що беруть участь у реалізації Комплекс заходів Прогнозний ефект
1 Формування структурного, нормативно-правового і методичного базису якості Уповноважені органи державного управління, виконавчі органи суб'єкта господарювання, об'єднання виробників і споживачів 1) створення сприятливого ліцензійно-дозвільного режиму для суб'єктів з відповідним рівнем якості;
2) спільна участь в програмно-методичному і нормативному процесах		 - стабілізація структури готельних підприємств;
- нормативне закріплення нової господарської ідеології;
- цілісність і адекватність розвитку готельного господарства;
- горизонтальна і вертикальна кооперація;
- структурування інфраструктури
2 Побудова організаційно­го середовища якості Уповноважені органи регіонального управління, виконавчі органи суб'єкта господарювання, об'єднання виробників і споживачів 1) створення системи господарського консультування;
2) впровадження системи моніторингу;
3) реалізація спільного маркетингу;
4) регулювання процесів ціноутворення;
5) пільгове кредитування;
6) інвестиційні гранти		 - розвиток готельного господарства;
- підвищення оперативності управління;
- посилення відповідальності;
- підвищення привабливості готельних послуг;
- стабілізація економічного становища господарюючих суб'єктів;
- перспективний ріст бюджетної віддачі готельної сфери
3 Забезпечення ефективності управління якістю Уповноважені органи регіонального та місцевого управління, виконавчі органи суб'єкта господарювання 1) бюджетне фінансування програм управління якістю;
2) надання податкових пільг і розвиток системи муніципального замовлення;
3)надання цільових бюджетних кредитів		 - розвиток інструментів трансформації готельного господарства;
- розширення ринкової інтеграції готельного господарства;
- стабілізація соціально-економічного становища;
- створення робочих місць;
- підвищення життєвого рівня населення

З цієї позиції, висунуто пропозицію про необхідність і можливість реалізації комплексу заходів-стимуляторів, направлених на створення нормативно-правового і методичного базису управління якістю, стабілізацію складу діючих готельних підприємств за критерієм якості на основі структуризації суб'єктів господарювання відповідно до можливості їх участі в системі. Реалізація цих заходів повинна здійснюватися паралельно процесу формування організаційного середовища і розвитку інфраструктури якості (другий етап), оскільки фактично вони взаємодоповнюють один одного. Тягар витрат не покладається на яку-небудь одну групу елементів суб'єкта, будь то структури державного, місцевого управління або суб'єкти господарювання, а мають паритетний характер.

В умовах обмеженості ресурсної бази місцевого і державного управління, доцільним є відхід від традиційної схеми початкового стимулювання на основі надання яких-небудь фінансово-економічних пільг. Бюджети всіх рівнів повинні відігравати роль донорів тільки в частині ініціації ринкових процесів, надаючи можливість економічним системам розвиватися за рахунок наявних внутрішніх і можливих до залучення ззовні ресурсів. У зв'язку з цим, автор розглядає комплекс високо витратних заходів (третій етап) як необхідних до реалізації, що стабілізують процес управління якістю готельних послуг в довгостроковій перспективі, співпадаючій з втратою первинної позитивної інерції первинних заходів. Реалізація даних заходів як основних на початковому етапі не матиме належних стимулів, оскільки створює, перш за все, "тепличні" умови.

У контексті реалізації першого і другого комплексу заходів бачиться необхідним створення ефективно діючої інфраструктури управління якістю готельного продукту:

  • банки, інвестиційні і фінансові компанії;
  • посередники у сфері збуту і постачання;
  • центри підготовки кадрів, центри зайнятості, учбово-наукові програми;
  • консалтингові центри, маркетингові центри, конференції, клуби, інкубатори бізнесу, виробничі комплекси;
  • засоби зв'язки і обробки інформації, конкурси, виставки, інформаційні банки.

У контексті виділених заходів повинна бути здійснена підготовка існуючої і створена нова інфраструктура управління якістю готельного продукту, що забезпечує виробничо-технічну, кредитно-фінансову, правову, кадрову і інформаційну підтримку.