Монастирський В.Р., Ганич Н.М., Гаталяк О.М.
Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної
Інтернет-конференції "Географія та туризм"
(м. Харків, 28 лютого 2022 р.). Харків:
ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2022. 256 с. С.231-237.

Тенденції розвитку апітуризму: світовий досвід

Помітний інтерес до розвитку апітуризму зумовлений необхідністю забезпечення оптимальних умов відпочинку, профілактики, лікування та відновлення здоров’я населення. Сьогодні пасіки стають екскурсійним об’єктом для туристів.

Апітуризм (медовий туризм, бджолиний туризм) - різновид туризму, що має на меті дегустацію, споживання, купівлю продуктів бджільництва (мед, віск, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута, бджолиний підмор, перга, забрус, гомогенат з трутневих личинок) безпосередньо на місці у виробника. За дослідженнями Кляп М.П., апітуризм за всіма ознаками є сталим видом туризму, що не виснажує ресурси, а сприяє їх збагаченню. Його розвиток сприяє соціально-економічному відродженню сільської місцевості, забезпечує диверсифікацію сільськогосподарського виробництва, створює нові робочі місця [2, с.198].

Апітуризм виконує декілька функцій:

• просвітницька функція - апітуризм популяризує екологічну діяльність, інформуючи туристів про величезну роль, яку бджоли відіграють у функціонуванні багатьох екосистем;
• туристична функція привертає увагу до специфіки природи та традицій регіону, особливо до роботи бджоляра й історії бджільництва;
• функція оздоровлення - просування природних методів лікування та продуктів бджільництва, які у разі правильного використання можуть замінити складні лікарські засоби.
• соціальна функція - апітуристична пропозиція дає змогу активізувати місцеву громаду через створення нових робочих місць, розвивати агротуристичні господарства та скористатися потенціалом знань і досвіду пасічників [3, с.177].

Починаючи з 2017 року, 20 травня святкують Всесвітній день бджіл. Окрім того, 20 травня 1734 року народився словенський бджоляр, засновник сучасного бджільництва Антон Янша. Ініціатором виступила Словенія, яка і запропонувала, щоб цей день відзначався в травні, коли медоносні бджоли в Північній півкулі є найбільш активними, а потреба в запиленні є найвищою.

Словенію вважають лідером апітуризму у світі. У країні бджільництво добре розвинене, а словенський мед відрізняється різноманітністю смаків, високою якістю і екологічністю, тому зовсім не дивно, що саме тут виник апітуризм. У Словенії 10000 бджолярів, 12500 пасік і 170000 вуликів, медові масажі, інгаляції повітрям вулика і ночівлі в бджолиних господарствах.

Бджоли відіграють величезну роль у словенській культурі. Словенія є єдиною державою-членом Європейського Союзу, яка захистила рідну бджолу-карніольську, та однією з перших в Європі, хто заборонив використовувати пестициди, шкідливі для бджіл. Словенський мед має статус захищеної географічної вказівки. Відомими апітуристичними центрами в Словенії є: Любляна, Блед, Радовлиця, Лашко, Брда, Жировниця, Марибор, Водоле, Бохінь та багато інших, тобто села, міста, цілі регіони [3, с.178].

«Найсолодше» місто Радовлиця - найкраще місце для того, щоб познайомитись з традицією бджільництва Словенії. Тут можна відвідати музей апікультури та подивитись на 600 вручну розмальованих вуликів. У цьому місті також можна спробувати традиційні медові настоянки та лікери, а також каштанове вино на основі меду.

Словенія - перша у світі зелена країна за міжнародними стандартами «Green Destination» і одна з перших у світі країн, що пропонують інноваційні та сертифіковані форми апітуризму. Країна систематично перевіряє туристичні угоди, пов’язані з бджільництвом. Постачальники послуг класифікуються відповідно до строгих критеріїв. На підставі оцінки вони отримують знак з однією, двома або трьома бджолами [3, с. 180].

Отже, на прикладі Словенії ми бачимо, як потрібно розвивати апітуризм в Україні, а саме - покращити інфраструктуру, популяризувати апітуризм серед населення та забезпечити державну підтримку на захист бджільництва.

Україна є однією з провідних країн світу, що має розвинене бджільництво. Його розвиток забезпечений сприятливими природно-кліматичними умовами, достатком медоносів у лісах, луках і степах, що сприяло одержанню високоякісного меду різних ботанічних сортів та інших цінних продуктів бджолиного гнізда. Україна займає вигідне географічне положення, що робить доцільним розвиток бджільництва в масштабах, які дають змогу виробляти продукцію не лише для задоволення внутрішнього попиту, а й на експорт. Мед і медові продукти українці здавна використовують для харчування та лікування. У наш час “медова” тема поширена у косметології, лікуванні, оздоровленні та, останнім часом, у туризмі, як окремий підвид екологічного туризму - апітуризм [1, с.72].

Конкурентом у бджолиному туризмі України може стати Непал. Бджолярі з Непалу вважають, що апітуризм може вплинути на рівень життя сільських жителів. Унікальне бджільництво Непалу з давніми традиціями може розвиватися як нова форма туризму, пропонуючи новий вид відпочинку з позитивним впливом на людей та навколишнє середовище. Туристи можуть спробувати смачний домашній мед і одночасно дізнатися про історію, традиції та культуру. Уряд також приділяє пріоритетну увагу розвитку апітуризму в районах, популярних серед туристів. Також можна просувати апітерапію, нову форму альтернативної медицини. Пік виробництва меду в Непалі припадає на період з середини вересня до середини грудня і з середини лютого до середини травня через сезон цвітіння.

Апітуризм можна розвивати в багатьох країнах світу. Найпопулярнішими місцями апітуризму в світі є:

1. Нова Зеландія. Вишуканий мед манука з Нової Зеландії та Австралії вважається одним з найефективніших методів лікування ран та інших інфекцій. Чудовим місцем для вивчення тонкощів лікарського меду є Comvita, компанія, створена в 1974 році, щоб зв’язати природу з міцним здоров’ям. Зараз вони відомі у всьому світі своїми продуктами для здоров’я на основі меду. Захоплююча екскурсія здійснює світ очима медоносних бджіл і розкриває секрети кастової системи бджіл.
2. Уганда. Бджільництво давно стало традиційним способом життя угандійців, і нещодавній інтерес бджільницьких кооперативів пропонувати сільськогосподарську підготовку та знання про бджільництво робить усе для того, щоб вивести його на новий рівень. Серед найбільш успішних кооперативів є Бджільницький кооператив «Буньянгабу», розташований на дорозі між Касесе та фортом Портал. Він не тільки інформує місцевих жителів про ключові стратегії бджільництва, але також пропонує відвідувачам унікальне уявлення про роль бджільництва у цій східноазіатській державі. Можна дізнатися про традиційний процес бджільництва та про те, як він приносить користь громаді, а також взяти участь у дегустації меду та зробити власні свічки з місцевого бджолиного воску.
3. Греція. Без бджіл немає рослин, а без рослин немає життя. Це девіз парку меду «Анель», першого в Греції проекту бджолиного туризму та навчального центру, який базується на тому, що в країні, де бджільництво сягає глибокої давнини, щорічно гинуть сотні тисяч бджіл. За допомогою гідів, які проповідують бджільництво та діляться цікавими фактами про бджіл, є можливість вивчити грецькі традиції бджільництва та скуштувати натуральні продукти вуликів з усієї Греції. Найкращою частиною є розслаблення та антистреси в будинку апітерапії, де рекомендується медитація.
4. Італія. FICO Eataly World - це гігантський тематичний парк їжі неподалік Болоньї, де можна дізнатись все про їжу та напої Італії у стилі Діснея. Тут є мультимедійний досвід, практичні заняття, фермерський ринок та відкрита ферми. Яскраво тут представлене і бджільництво. Можна спостерігати за тим, як бджоли працюють на величезній фермерській фабриці, або стати бджолярем на день. Також можна спостерігати за живим видобуванням меду, дізнатися, як етруски використовували мед у своїх косметичних засобах, або навчитися виробляти власний мед. І, звичайно, можна придбати кінцеві медові вироби - маточне молочко, мед, свічки тощо.
5. Поки деякі туристи вирушають на популярне сафарі у пошуках слонів та антилоп гну, "Бджоли для розвитку", присвячені сприянню стійкому бджільництву для боротьби з бідністю шляхом сприяння самостійності, пропонують сафарі з бджільництва в Тринідаді та Тобаго. Можна дізнатися все про бджільництво на тропічних островах, відчути різницю між європейськими та африканізованими медоносними бджолами, насолодитися гостинністю на острові, а кошти будуть спрямовані на захист бджіл та їх середовищ існування.

Отже, ми маємо приклади та досвід апітуризму в світі. В Україні є також унікальні можливості для розвитку апітуризму. Крім того, апітуризм є сталим видом туризму, що не виснажує ресурси, а сприяє їх збагаченню. Його розвиток сприяє соціально-економічному відродженню сільської місцевості, забезпечує диверсифікацію сільськогосподарського виробництва, підвищує рентабельність бджолярської справи та створює нові робочі місця. Україні слід розвивати наявний потенціал апітуризму, зокрема, забезпечити сприятливу нормативно-правову базу і створити регіональні програми розвитку апітуризму та бджільництва. Необхідно заборонити вирубку медоносних дерев (акації, липи та ін.), захистити бджіл від пестицидів. Український апітуризм може стати візитною карткою нашої держави на міжнародному туристичному ринку та сприятиме зростанню поваги до української культури загалом.

Література

1. Ганич Н.М. Гаталяк О.М. Особливості розвитку апітуризму в Україні // Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний досвід: Матеріали XІІ Міжнар. наук. конф. Львів, 2018. С.72-74.
2. Кляп М.П., Шандор Ф.Ф. Сучасні різновиди туризму: навчальний посібник. К.: Знання, 2011. 334 с.
3. Сеньків M., Габа М., Шевчук А. Географія і сучасний стан апітуризму в Україні та Словенії // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Туризм. 2020. Вип.3(2). С.175-184.