Мункачій І.З.
Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф.
«Туристичний та готельно-ресторанний бізнес:
сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку»
(м. Старобільськ, 16-17 листопада 2021 р.)
Старобільськ: Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка, 2021. 380 с. С.62-65.

Ринок туристичних послуг як об’єкт теоретичного аналізу

Важливою умовою ефективної та успішної діяльності є дослідження ринку туристичних послуг, на якому здійснюють свою діяльність суб’єкти підприємництва. Об’єктивно оцінити стан ринкового середовища, переваги і недоліки суб’єкта туристичної діяльності дає змогу маркетингове дослідження. Отримана таким чином інформація слугує підставою для вироблення та ухвалення оптимальних стратегічних рішень як щодо характеру маркетингової діяльності, так і щодо методів ведення успішної конкурентної боротьби на вітчизняному ринку туристичних послуг.

Перш ніж перейти до дослідження ринку туристичних послуг, слід проаналізувати зміст основних понять цієї сфери: «ринок», «послуги», «ринок послуг» як об’єкт теоретичного аналізу.

Ринок - це регульована сукупність економічних відносин між покупцями та продавцями з приводу купівлі-продажу. Іншими словами, це взаємовідносини, які виникають при обміні між постачальниками та споживачами, рішення яких формують попит і пропозицію.

Ринок як економічна категорія з’явився одночасно з появою товарного обміну. Початково термін мав виключно географічно-територіальний характер, - яким позначали реальне місце, в якому «зустрічалися» продавці і покупці. У сучасній економічній літературі єдиного, загальноприйнятого визначення цієї категорії немає.

Відомий науковець у сфері теорії і методології дослідження територіальних систем сфери послуг, принципів функціонування туристичного бізнесу, менеджменту і маркетингу туризму професор М.П. Мальська у монографії «Просторові системи послуг (теорія, методологія, практика)» розглядає ринок «як систему економічних зв’язків, яка характеризується актами купівлі-продажу. Він визначає суспільне значення окремих товарів, розмір суспільно необхідних витрат праці на їх виробництво, формує та задовольняє економічні інтереси продавців і покупців, передбачає свободу споживання та свободу господарської діяльності як «недоторкані основні права» кожного громадянина» [1, с.126-127].

Методологія дослідження ринку також може бути різною. Одні науковці спрямовують своє дослідження переважно у філософський чи політико-економічний напрям, зосереджуючи увагу на таких аспектах, як ринок як спосіб мислення та поведінки; ринок як спосіб організації суспільного виробництва. Інші тлумачать ринок як явище, що має конкретний економічний зміст і є формою організації споживання на певній території, в межах якої збалансовується попит та пропозиція товарів і послуг.

Поняття «послуги» сучасна наука також тлумачить по-різному.

М.П. Мальська зазначає, що послуги - це діяльність, яка належить до категорії суспільної праці. Її наслідком є деякий корисний результат: не нове матеріальне благо, а лише нова споживча вартість [1, с.45].

О. Ланге визначає послуги як діяльність, пов’язану із задоволенням людських потреб, але не спрямовану безпосередньо на виробництво товару. Таке визначення сформульоване на основі марксистської теорії, яка вважала надання послуг особливим виявом «споживчої вартості», створеної працею. На думку вченого, результатом цієї праці є дія, а не послуга [2, с.54].

За визначенням Ч. Невадзі, послуги - це діяльність з обслуговування одних фізичних чи юридичних осіб іншими, що задовольняє людські потреби, але не пов’язана безпосередньо з виготовленням продукції. Л. Беррі визначав послугу як «справу, виконання, зусилля» [2, с.69].

У визначеннях, орієнтованих на результат, послуга трактується як продукт нематеріальний, тобто реальне нематеріальне благо. Р. Малері зазначав, що послуга є нематеріальним наслідком комбінації чинників виробництва. Докладніше про це писав І. Герхардт, визначивши послуги як нематеріальні блага, наслідок процесів «output - input» (надання - отримання) [2, с.70].

К. Полярчик під послугою розуміє продуктивну працю, результат якої - споживча вартість, відтворена внаслідок надання послуги. І. Квін, І. Боруш, Р. Пакветте називають послугу предметом обміну між людьми. За визначенням американського вченого Т. Хілла, послуга є конкретним результатом економічно корисної діяльності, що робить її предметом торгівлі [2, с.70].

Підсумовуючи міркування стосовно визначення послуг, зазначимо, що вони зорієнтовані як на діяльність, так і на результат, а це зумовлено комплексністю процесу виробництва послуг.

Ринок послуг - це відкритий, нелінійно функціональний інститут ринкової системи, що існує в єдності з товарним ринком, є одним з його видів і розвивається та функціонує за загальними законами ринкової економіки.

Внаслідок стрімкого розвитку суспільних відносин значних змін зазнала туристична термінологія. З’явилося чимало наукових досліджень і публікацій, присвячених питанням визначення сутності економічної категорії «ринок туристичних послуг». Серед них слід виокремити праці українських авторів Г. Алейникової, О. Бейдика, Ю. Забалдіної, В. Кифяка, О. Любіцевої, М. Мальської, Т. Сокол, І. Школи, а також західних дослідників М. Бейкера, Г. Болта, с.Бриггса, А. Дайана, Д. Джоббера, П. Диксона, П. Дойля, Ф. Котлера, М. Морриса, Д. Холловея [2, с.64].

Поняття «туристичний ринок» з’явилося раніше за поняття «ринок туристичних послуг». У фаховій літературі трапляються різні визначення туристичного ринку, наведемо деякі з них.

Г.М. Алейникова зазначає, що «туристичний ринок - економічні відносини між виробниками і споживачами турпродукту на туристичному ринку, що полягають у процесі перетворення туриcтично-екскурсійних послуг в гроші, і назад - перетворення грошей у туристично-екскурсійні послуги» [2, с.64].

Л.І. Гонтаржевська тлумачить туристичний ринок як «систему внутрішніх і зовнішніх зв’язків, в якій здійснюється процес перетворення туристично-екскурсійних послуг у гроші, перетворення грошей у споживачів туристичного продукту» [3, с.64].

О.О. Любіцева розглядає туристичний ринок як «сферу задоволення потреб населення в послугах, пов’язаних із відпочинком і змістовним проведенням дозвілля в туризмі. Система, багатоаспектна, поліструктурна, поліморфна та багаторівнева, що функціонує за законом урівноваження, який відтворює об’єктивно зумовлену необхідність відповідності в часі і просторі вартісних і натурально-речових форм платоспроможного попиту і товарної пропозиції, і діє на основі коливань виробництва та споживання турпродукту» [4, с.65].

Попри те, що багато вчених ототожнюють поняття «ринок туристичних послуг» і «туристичний ринок», вважаємо, що між ними існують деякі відмінності. Наприклад, М.А. Жукова вважає, що «туристичний ринок - це ринок послуг, оскільки є основним предметом обміну і становить 80% усього обсягу продажу на розвинених туристичних ринках» [2, с.65]. Ринок туристичних послуг є складовою, компонентом ринку послуг, який, у свою чергу, за критерієм економічного призначення об’єктів ринкових відносин є одним із видів власне ринку. Водночас дозволимо собі не погодитися з визначенням М.А. Жукової і зауважити, що ринок туристичних послуг - це ринок саме послуг, а не товарів, оскільки послуги є основним предметом обміну.

Узагальнення теоретичних засад понятійно-категоріального апарату обумовило виокремлення авторського визначення поняття «ринок туристичних послуг» як системи економічних відносин між виробниками і споживачами туристичного продукту на ринку туристичних послуг з метою виробництва та споживання туристичного продукту в просторово-часових межах.

Перелік посилань

1. Мальська М.П. Просторові системи послуг (теорія, методологія, практика): монографія. К.: Знання, 2009. 363 с.
2. Мальська М.П., Жук І. З. Управління маркетинговою діяльністю у сфері туризму: теорія, методологія, практика: монографія. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016. 224 с.
3. Гонтаржевська Л.І. Ринок туристичних послуг в Україні: навчальний посібник. Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. 180 с.
4. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). 3-тє вид., перероб. і доп. К.: Альтерпрес, 2005. 436 с.