Михайлюк І.І.
Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф.
«Управління економічними процесами: сучасні реалії
і виклики» (м. Мукачево, 22-23 березня 2017 р.)
Мукачево: МДУ, 2017. 407 с. C.316-318.

Особливості рекреаційного природокористування в Закарпатті

Закарпатська область характеризується багатим потенціалом лісових ресурсів, що можуть бути використані для відпочинку і оздоровлення населення регіону, країни та інших держав. Контрастність і мальовничість ландшафтів гірських масивів, відносна чистота екологічного середовища, загальновідомі кліматотерапевтичні, бальнеологічні ресурси роблять даний регіон привабливим для іноземних туристів. Валютні надходження від курортно-рекреаційної діяльності в цьому регіоні можуть стати тим первинним капіталом, який дасть змогу істотно зміцнити регіональну економіку.

Закарпатська область має велику перспективу в розвитку лісорекреаційної сфери. Найбільш поширеними видами лісової рекреації в Карпатах є лікувальна, оздоровча, спортивно-туристична та пізнавальна. Карпатський регіон багатий на джерела мінеральних вод. Тому лікувальна рекреація відіграє тут важливу роль. Вона базується на використанні широкого спектра можливостей цієї бази: оздоровчих властивостей лісів у комплексі з мінеральними водами, грязями, ваннами та кліматотерапією. Ліс - складна екологічна система, що також підтримує дебіт джерел мінеральних вод. Всі компоненти лісу тісно взаємозв’язані між собою і з оточуючим середовищем. Ці взаємозв’язки вироблялись і поступово регулювалися протягом тривалого періоду, тому відзначаються певною стійкістю і збалансованістю. Всяке користування лісом, у тому числі й рекреаційне, істотно впливає на його компоненти.

У лісах рекреаційного призначення основні лісогосподарські й організаційно-технічні заходи проводяться диференційовано по функціональних зонах відповідно до типів лісу і стану насаджень. Вони дають можливість створити сприятливі санітарно-гігієнічні, естетичні, психологічні умови для відпочинку, а також зменшити рекреаційні навантаження шляхом продуманого перерозподілу навантажень по території рекреаційного лісу. Популярними місцями довготривалого відпочинку і, зокрема туризму є ліси передгір’я та гірської частини регіону. Цілющий вплив лісу пояснюється його мікрокліматичними властивостями. Відпочинок на природі сприяє задоволенню естетичних і пізнавальних потреб сучасних людей. Таким чином оздоровчі властивості лісових територій часто значно перевищують їхню господарську цінність. Сумарний еколого-економічний та соціальний ефект, отриманий в результаті рекреаційного використання лісів, економісти оцінюють у кілька разів вище, ніж вартість вирощеної на цій ділянці деревини.

Важливою характеристикою лісового масиву, є його атракторність. Вона визначається чотирма складовими: відносною віддаленістю, функціональністю, естетичною цінністю, емоційною дією. Естетичний вплив лісу викликає позитивні емоції та асоціації. Збереження самобутності та естетичної цінності кожної ділянки лісу - важлива умова при перетворенні його в рекреаційне середовище [1].

Лісові ресурси використовуються для наступних основних занять:

• туризм і спорт - масовий пішохідний і лижний туризм, види лижного спорту, автотуризм, кінний спорт, спортивне та ліцензійне мисливство, спортивне орієнтування;
• загальнооздоровчий відпочинок - пішохідні прогулянки, спортивні ігри, пікнік, лижні прогулянки;
• любительські промисли - збір грибів, ягід, лікарських рослин, колекцій лісових порід;
• лікування - кліматичне, фітолікування, відтворення фізичних і моральних сил шляхом споглядання естетичних пейзажів.

Найважливішими функціями лісів є екологічна та рекреаційна. Під екологічною функцією лісів, як еколого-економічної системи, розуміють рекреаційну (оздоровчу) цінність лісових масивів, захист ґрунтів від ерозії, підвищення урожайності сільськогосподарських культур, регулювання водостоку, продукування кисню та ін. [2].

Рекреаційні функції можуть повністю чи частково виконувати ліси різних груп та категорій, що дозволяє запропонувати таку їх класифікацію:

• ліси рекреаційного призначення або власне рекреаційні ліси - це особлива категорія земель лісового фонду, на якій функція рекреаційного лісокористування є основною. Рекреаційна діяльність тут допускається в тих місцях і в тому обсязі, який гарантує збереження природних комплексів. Сюди відносять рекреаційні ліси в національних природних парках і ландшафтних заказниках, курортні ліси та ліси зелених зон;
• ліси, які частково виконують рекреаційні функції - водоохоронні, грунтоохоронні, захисні, експлуатаційні.

Програма раціонального освоєння і охорони лісового рекреаційного фонду області, основу якого становлять гірські курортні ліси та ліси зелених зон міст і населених пунктів, визначається регіональною лісовою та рекреаційною політикою. Метою такої політики має стати перспективне перетворення рекреаційно-туристичної індустрії області на одну з провідних сфер регіональної економіки. Для підвищення ефективності використання лісових рекреаційних ресурсів області необхідно:

• розробити систему економічних інструментів, яка б стимулювала лісокористувачів використовувати і облаштовувати лісові території для туризму і відпочинку населення;
• проводити політику заохочення місцевих органів влади і приватних інвесторів до розвитку сучасної туристичної та рекреаційної бази на лісових територіях;
• посилити співпрацю та координацію дій органів місцевого самоврядування і постійних лісокористувачів в питанні освоєння, благоустрою та впорядкування лісових територій з метою раціонального використання і охорони рекреаційних лісів.

Література

1. Криницька Н.Г. Особливості лісових рекреаційних ресурсів Львівщини // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. 2004. Вип.14.2. С.64-68.
2. Кравців В.С., Євдокименко В.К., Габрель М.М., Копач М.В. Рекреаційна політика в Карпатському регіоні: принципи формування, шляхи реалізації. Чернівці: Прут, 1995. 72 с.