Миронов Ю.Б.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
"Стратегічні перспективи туристичної та готельно-ресторанної
індустрії в Україні: теорія, практика та інновації розвитку"
(м. Умань, 30-31.10.2019 р.). Умань: Візаві, 2019. 350 с. С.247-249.

Філософські мотиви паломництва Шляхом святого Якова

Шлях святого Якова, Шлях Сантьяго (ісп. El Camino de Santiago) - відома паломницька дорога до передбачуваної могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела (Santiago de Compostela), головна частина якої пролягає по Північній Іспанії. Завдяки своїй популярності та розгалуженості цей маршрут справив великий вплив на поширення культурних досягнень в епоху Середньовіччя. Шлях входить до числа об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Офіційна довжина маршруту - 765 км.

Походження назви шляху пов’язане з іменем одного з дванадцяти апостолів Ісуса Христа - святого Якова, галилейського рибалки, який став згодом місіонером і прийняв мученицьку смерть за нову віру. Сталося це у 44 році н. е., а після його загибелі в Єрусалимі учні та послідовники вирішили переправити тіло вчителя на Піренейський півострів, де той проповідував. Потрапивши в сильний шторм, човен перекинувся і затонув, а коли був піднятий з дна, виявився увесь густо обліпленим мушлями вієйра (Concha de Vieira). З тих пір мушля є головним символом Шляху святого Якова та дороговказом - відмітним знаком, який вказує шлях пілігримам.

Через століття після смерті апостола люди стали помічати загадкове світіння, яке виходило з-під землі в районі нинішнього собору Сантьяго-де-Компостела. Так проявили себе мощі святого Якова, які дивовижним чином опинилися у цьому місці. Згодом тут збудували храм. Але ще до його спорудження до місця чарівного світіння стали сходитися паломники. Дорогу собі вони прокладали по зірках, тому Шлях Сантьяго називають ще Зоряним шляхом. Він дійсно повторює небесну лінію Чумацького Шляху.

Першим відомим паломником на Шляху був єпископ Годескальк (Готшальк) з Ле-Пюї, який здійснив свою паломницьку подорож взимку 950-951 років. Вважається, що основні маршрути сформувалися приблизно в XI столітті [4].

У другій половині XX століття значний внесок у справу популяризації паломницького маршруту вніс Еліас Валінья Сампедро (Elías Valiña Sampedro). У 1965 році у Папському університеті міста Саламанка він захистив дисертацію на тему «Шлях Святого Якова. Історико-юридичне дослідження» («El Camino de Santiago. Estudio historico-juridico») і з цього часу активно виступав з доповідями в церквах, університетах і на Європейських форумах про необхідність розвитку паломництва по Шляху святого Якова як загальноєвропейському культурно-історичному проекті, який потребує державної підтримки. Завдяки, зокрема, його старанням починаючи з 1980-х років популярність маршруту почала суттєво зростати: так, якщо у семидесятих роках минулого сторіччя по ньому проходили від кілька десятків до двох сотень паломників за рік, то у 2000 - понад 55 тисяч, у 2010 - понад 272 тисячі, а у 2018 році - більш ніж 327 тисяч паломників [5] (рис. 1.).

Рис. 1. Щорічна чисельність паломників на Шляху святого Якова у 1980-2018 рр.

Побудовано за даними [5]

За останні десятиліття Шлях набуває усе більшої популярності в масовій культурі, кінематографі, літературі. Велику роль у популяризації Шляху Сантьяго зіграв автобіографічний роман Пауло Коельйо «Щоденник мага», вперше виданий у 1987 році [2]. Після виходу в світ книги в Іспанії почалося реальне масове паломництво по Шляху, а сам письменник навіть отримав премію від уряду Іспанії та був прихильно прийнятий папою Римським Іоанном Павлом II у Ватикані у квітні 1999 року. У 2016 році Шлях пройшла українська письменниця та перекладачка Дзвінка Матіяш, яка враження та філософські роздуми щодо своєї паломницької подорожі виклала у книзі «Дорога святого Якова» [3].

Першопочатково Шлях сформувався як один з трьох християнських паломницьких шляхів (крім Римського і Єрусалимського), пройти який для істинного католика - така ж справа честі, як для мусульманина здійснити хадж до Мекки. Кінцевим пунктом подорожі є Кафедральний собор Сантьяго-де-Компостела, де у підземеллі зберігаються мощі святого Якова і куди щодня сходяться сотні пілігримів з усього світу. У цьому полягає зовнішня, видима частина Шляху святого Якова. Але основне відбувається всередині, у душі паломника. Сьогодні мотиви, які спонукають людей йти по Шляху, не завжди носять релігійний характер. Багато пілігримів йдуть з надією кардинально змінити своє життя. Різняться лише сфери та масштаби цих змін: хтось вірить у фізичне зцілення, а хтось - у духовне відродження; для когось мета - позбутись шкідливої звички, комусь достатньо скинути зайву вагу, а інші мріють змінити спосіб життя, рід занять чи знайти цікаву роботу. Хтось шукає свою «другу половинку», а хтось намагається втамувати біль від утрати близької людини. Мотивом також може стати пошук творчого натхнення. Тож не дивно, що святий Яків став вважатися покровителем мандрівників. Адже Шлях Сантьяго - це значно більше, ніж просто туристичний похід або туристична подорож. Хоча туризм у чистому вигляді на Шляху, безумовно, присутній. Серед наведених вище у статистиці паломників чимало і комерційних туристів, які долають Шлях за підтримки професійних гідів по придбаних у туроператорів турах.

«По дорозі ти перетинаєш не тільки міста і пейзажі, кілометри і простори, але і подорожуєш у часі, то пірнаючи вглиб віків, то заглядаючи в туманні обриси майбутнього. Проходиш крізь незліченні двері і ворота, переступаєш пороги і рубежі, долаєш роздоріжжя історії та перехрестя власного Шляху ... Зберігаючи міцний і непорушний зв'язок з матеріальним світом, придавлений до нього важким наплічником, болем і втомою тіла, ти отримуєш у нагороду можливість літати, нехай навіть тільки уві сні або в мріях … Нагорода за випробування тіла і сміливість духу - магія випадкових дорожніх зустрічей, сюрреалізм непояснених збігів, незавершеність уривчастих снів, тайнопис знаків і дежавю ... » (з книги Альони Даль «Ходіння по Чумацькому шляху») [1]. Саме це і є внутрішньою суттю, головною цінністю Шляху святого Якова та інших паломницьких подорожей.

Бібліографічний список

1. Даль А. Хождение по Млечному пути. М.: Новый взгляд, 2014. 384 с.
2. Коэльо П. Дневник мага. К.: София, 2006. 336 с.
3. Матіяш Дз. Дорога святого Якова. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. 224 с.
4. Camino de Santiago. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Camino_de_Santiago.
5. Oficina de Acogida al Peregrino. Statistics. URL: https://oficinadelperegrino.com/en/statistics/.