Миронов Ю.Б.
Матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф.
«Гостинність, сервіс, туризм: досвід, проблеми,
інновації» (м. Київ, 6-7 квітня 2023 р.)
К.: КНУКІМ, 2023. 478 с. С.208-209.

Філософські мотиви подорожей та туризму. Туризм як симулякр подорожі

Після подорожі складно залишитися таким, як раніше. Подорожі розширюють світогляд людини, змінюють її світосприйняття. Врешті-решт, подорожі та туризм змінюють і наше життя та ставлення до нього, наші цінності та пріоритети. Як влучно зазначив видатний американський письменник та художник Генрі Міллер, «істинне призначення Вашої подорожі - це не місце на карті, а новий погляд на життя» [1].

Подорожі та туризм - тісно пов’язані поняття, але не тотожні. Подорож - це переміщення з одного місця в інше, тоді як туризм - це діяльність, пов’язана з відвідуванням туристичних дестинацій зазвичай з метою відпочинку або оздоровлення, з отриманням платних туристичних послуг. Подорожі ж можуть здійснюватися і з низки інших причин та не бути комерціалізованими.

Філософія подорожей і туризму полягає в тому, що подорожі є важливою частиною життя, яка дозволяє нам досліджувати різні культури, дізнаватися про нові місця та відчувати красу світу. Це також можна розглядати як спосіб налагодження стосунків і сприяння порозумінню між різними людьми та націями. Подорож також може надати можливість для особистісного зростання, самопізнання та роздумів.

Кожна людина, відправляючись у мандрівку, ставить перед собою низку особистісних, а іноді й професійних цілей, тобто вона завжди керується певними мотивами. Зазвичай, головними філософськими мотивами подорожей та туризму зазвичай є такі:

1. Дослідження невідомого: подорожі мають за мету вивчення нових місць і культур, вони можуть слугувати засобом розширити свої знання та розуміння світу.
2. Самопізнання та пізнання світу: подорожі дають можливість досліджувати невідоме та розмірковувати про власну ідентичність, переконання та цінності. Вони також допомагають знайомитися з різними культурами та краще зрозуміти світ.
3. Втеча від буденності: подорожі та туризм - це спосіб втекти від повсякденної рутини життя, дозволити собі відпочити від буденності та отримати можливість для пригод.
4. Зв’язок із природою: подорожі допомагають возз’єднатися з природою таким чином, який неможливий у міському середовищі.
5. Міжкультурний обмін: подорожі та туризм надають можливість взаємодіяти з різними культурами значущими способами, дозволяючи змістовний міжкультурний обмін і розвиток.
6. Прагнення до особистісного зростання: подорожі сприяють особистісному зростанню, дозволяючи людям відчути нові речі та розвинути навички, яких вони, можливо, не мали раніше.
7. Переосмислення сутності буття: подорожі можуть дати можливість поставити під сумнів власні переконання, цінності та уявлення про світ. Це також шанс дослідити нові культури, релігії чи філософії, які можуть кинути виклик існуючим переконанням.

Останнім часом у середовищі мандрівників, туристів-практиків, а також науковців-туризмологів активно обговорюється теза про те, що туризм є симулякром подорожі (симулякр - ключовий термін постмодерністської філософії, який означає зображення, копію того, чого насправді не існує) [2].

Ця концепція припускає, що туристи, відвідуючи популярні туристичні дестинації, не сприймають реальний стан речей, не знайомляться з автентичною місцевою культурою (матеріальною, нематеріальною, гастрономічною тощо), а радше з її версією, яка була ретельно створена та упакована, щоб задовольнити їхні смаки та побажання. Цей симулякр по суті продукується індустрією туризму, яка бере реальні місця та досвід й «упаковує» їх у спосіб, який є одночасно привабливим і доступним для туристів. Результатом, відповідно, є штучна версія місця призначення, яке було створено спеціально для задоволення потреб туристів. Відтак, можна припустити, що туризм стає все більш штучним, коли мандрівникам пропонують ідеалізовану версію місця призначення. Це може включати такі практики, як створення фотозон, постановочні мізансцени, які відтворюють поведінку місцевих мешканців дестинації, театралізовані дійства та інші форми штучного досвіду (як от віртуальна чи доповнена реальність). Це також свідчить про те, що туризм став формою моделювання і туристам часто пропонують версію реальності, яка не точно відображає культуру чи середовище їхнього призначення. Таким чином туризм використовують для маніпулювання та контролю досвіду мандрівників.

Останніми роками ця ідея стає все більш популярною, і багато людей сумніваються, чи справді вони сприймають «справжню» версію місця, коли відвідують його як туристи.

Список використаних джерел

1. Miller H. Big Sur and the Oranges of Hieronymus Bosch. New York: New Directions, 1957. 400 p.
2. Shian Loong B.L. Tourism and Simulacrum: the Computational Economy of Agorithmic Destinations // Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2014. Vol.144. pp.237-246.