Мисько В.З.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
"Проблеми та перспективи розвитку сучасної науки"
(м. Рівне, 10 травня 2019 р.). Рівне: НУВГП, 2019. 427 с. C.401-403.

Використання геологiчних об’єктів Національного природного парку «Подільські Товтри» для розвитку геотуризму

Об’єктами геотуристського інтересу є об’єкти та явища неживої природи, які утворилися природним способом, а також антропогенні форми і утворення, які виникли внаслідок несвідомої чи цілеспрямованої діяльності людини. Серед них: форми рельєфу, геологічні форми і явища, структурно-тектонічні утворення, геологічні й геоморфологічні процеси, інженерно-геологічна діяльність, твори матеріальної культури, музейні та інші експозиції [1; 6].

Геологічні рекреаційні об’єкти - це елементи геологічного середовища, поєднання різних форм і типів рельєфу, що мають психолого-естетичну, пізнавальну, медико-біолопчну цінність та використовуються або можуть бути використані для відновлення фізичних і духовних сил людини. їх інвентаризація передбачає складання переліку геологічних об’єктів із детальним описом особливостей, чіткої прив’язки до місцевості, зазначення морфометричних показників [3].

Складна геологічна і геоморфологічна будова території Національного природного парку «Подільські Товтри» сприяла утворенню різноманітних цікавих з наукової, освітньої та туристичної точки зору об’єктів, які за відповідної їхньої підготовки можуть стати геотуристичними атракціями.

Територія природного парку володіє значними геологічними рекреаційними ресурсами, серед яких особливою групою виділяються геологічні пам’ятки природи, відслонення гірських порід палеозойського віку, розрізи різних свит, печери, гори-останці.

В межах НПП «Подільські Товтри» розташовано три геологічні пам’ятки природи загальнодержавного значення: Китайгородське відслонення, печера «Атлантида» і Смотрицький каньйон.

Китайгородське відслонення - всесвітньо відомий геологічний розріз, розташований на околиці села Китайгород. Це один із найповніших у світі розрізів відкладів силуру і девону. Міжнародний геологічний еталон відслонення третього і четвертого періодів Палеозою починається на лівому березі річки Тернава і охоплює весь схил пагорба в південно-західній околиці села Китайгород [5].

У вапняках зустрічається численна палеофауна. Із брахіопод на території дослідження є: Atrypa retichlaris, Leptaena transvernalis, Pentaremus podolicus, Spirifer togatus. Досить часто трапляються рештки трилобітів: Phacops, Leaemes, Calymene, Praetus. З коралів найбільш поширеними є Fagosites gothlandica, Halisites catenularia. З наутишд тут часто знаходяться Orthoceras podolicum.

Зустрічаються велетенські раки, з яких для подільського силуру типові Eurypterus lisceri і панцирні риби Scaphaspis та інші.

З огляду на викладене вище - Китайгородське відслонення є унікальною геологічною пам’яткою загальнодержавного значення, тому дане відслонення має належати до Світової геологічної спадщини.

Атлантида - карстова печера біля села Завалля, відкрита 1969 року, довжиною близько 3000 м., площею 3120 м². Атлантида - єдина в межах Поділля печера з чітко вираженою триповерховою будовою. На стінках, склепіннях і підніжжях печери поширені натічні форми гіпсу різного забарвлення. Трапляються волокнисті кристали завдовжки до 1,5 м. [4; 5].

У печері туристів в першу чергу приваблюють сталактити та сталагміти, кристали, які утворюють білі, жовтуваті, рожеві, прозорі за кольором і різноманітні за формою квіти, зірочки та бурульки. Печера має окремі зали (Маків, Золота осінь, Радості, Сміху та інші), галереї (Трьох нещасних, Партизанська), гроти та коридори (Чортів хвіст).

Смотрицький каньйон - це глибока вузька долина річки Смотрич із стрімкими схилами, що сягають висоти понад 50 м та унікальними виходами на денну поверхню силурійських вапняків. У межах каньйону є постійні та сезонні водоспади [4].

В окремих місцях в результаті вивітрювання гірських порід утворилися мальовничі останці та скельні утвори: карстовий міст - «Райська брама» (житловий масив «Жовтневий»), останці «Голова римського воїна» (в околицях турбази «Подолянка») та «Сова» (с. Цибулівка).

У межах Національного природного парку «Подільські Товтри» під охорону взято цілий ряд стратиграфічних пам’яток, серед яких відслонення викопних ґрунтів, алювіальних терасових відкладів ріки Дністер та її приток, крейдових, юрських, девонських та силурійських відкладів.

Окрім вище названих геологічних об’єктів на території природного парку розташовано 23 геологічних пам’ятки місцевого значення: геологічні розрізи різних свит, печери, скелі та гори-останці, які також можна успішно використовувати у сфері геотуризму.

Значний туристично-рекреаційний інтерес в межах НПП «Подільські Товтри» становлять численні карстові утворення. Карстові явища в межах природного парку пов’язані виключно із карбонатними і сульфатними відкладами.

Незважаючи на незначне поширення цих відкладів у межах парку, тут часто зустрічаються не лише поверхневі, але й підземні форми карсту, зокрема гіпсові печери: «Атлантида» та інші, що розташовані поблизу неї - «Киянка-Малишка» (73 м), «Цапова Дюра» (40 м), «Новосілка» (20 м), «Абракатабра», «Іван-та-Мар’я». Нігинські (або Залучанські) печери знаходяться за 1,5 км на північний захід від c. Нігин, на лівому березі р. Смотрич [3].

Найбільшим рекреаційним потенціалом серед геолого-геоморфологічних об’єктів володіє унікальна ландшафтна система - Товтровий кряж. Товтри в межах НПП «Подільські Товтри» простягаються до 90 км, від селища Сатанів Городоцького району, через територію Чемеровецького району до с. Китайгород Кам’янець-Подільського району. Площа їх досягає 25,0 тис. га, з яких 15 тис. га вкриті лісом.

За походженням Товтрова гряда є давнім бар’єрним рифом, який сформувався вздовж берегової лінії неглибокого, теплого міоценового моря. Цей риф складений переважно рештками вапнякових водоростей, моховаток, молюсків, специфічних морських черв’яків (серпул) та інших організмів.

Абсолютні позначки гряди досягають 400 м і більше, відносні висоти - 50-60 м, а на ділянках перетину гряди річками Збруч, Смотрич, Мукша, Студениця, Тернава - до 100-150 м. Саме в цих місцях спостерігаються надзвичайно мальовничі краєвиди, що приваблюють усіх туристів [3].

В межах Товтрової гряди зосереджено ряд геологічних об’єктів, які мають важливе наукове, рекреаційне та виховне значення, а деякі з них являють собою унікальні археологічні пам’ятки:

- відшарування органогенно-уламкових вапняків верхнього тортону (с. Іванківці Городоцького району, с. Привороття Кам’янець-Подшьського району);
- мальовничі геоморфологічні утворення - групи сарматських конусоподібних горбів і грядок (околиці сіл Біле, Чорна, Нігин, Вербка);
- каньйоноподібні долини річок Збруч, Смотрич, Тернава, Студениця;
- окремі гори-останці, складені рифовими вапняками (Кармалюкова гора біля с. Гуменці Кам’янець-Подільського району).

Отже, НПП «Подільські Товтри» - важливий геологічний регіон, який наділений розмаїттям геологічних об’єктів, що суттєво впливає на формування геологічного туризму. Для формування якісних геотуристичних маршрутів слід здійснити низку відповідних заходів: створити базу даних наявних і потенційних геотуристичних атракцій, створити геотуристичні паспорти на кожен із обраних геологічних об’єктів, розробити відповідні найоптимальніші маршрути різного рівня складності і різної тематики, облаштувати допоміжну туристичну інфраструктуру біля кожного з об’єктів, а також розробити низку заходів щодо їх збереження.

Література

1. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. К.: Ін-т туризму, 1998. 130 с.
2. Геологічні пам’ятки України: У 3 т. / В. П. Безвинний, С В. Білецький, О. Б. Бобров та ін. ; за ред. В. І. Калініна, Д. С Гурського, І. В. Антакової. К. : ДІА, 2006. Т.1. 320 с
3. Мисько В.З. Природні рекреаційні ресурси Національного природного парку «Подільські Товтри» // Гуманітарний вісник Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Переяслав-Хмельницький: ПП «СКД», 2009. С.209-212.
4. Природа Хмельницької області / за ред. К.І. Геренчука. Львів: Вища школа, 1980. 152 с.
5. Природно-заповiдний фонд України загальнодержавного значення: довідник / Редкол.: В.Б. Леоненко та ін. К., 1999. 240 с.
6. Свинко Й.М., Сивий М.Я. Геологія. К.: Либідь, 2003. 480 с.