Нездоймінов С.Г.
Матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф.
Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури:
виклики постіндустріальної економіки (м. Львів, 18-19 травня 2017 р.)
Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2017. 996 с. С.322-324.

Круїзний туризм як чинник розвитку постіндустріальної економіки приморських територій України

Дослідження розвитку ринку морських пасажирських перевезень показало, що скорочення круїзних рейсів з України до портів Середземномор'я було викликано їх нерентабельністю і зменшенням кількості пасажирських суден, придатних до експлуатації. В той же час, динаміка розвитку Чорноморського круїзного ринку показує, що впродовж 2010-2014 років, до анексії Криму, кількість заходів міжнародних круїзних лайнерів до портів України зросла на 40%, а кількість пасажирів - на 53,4%. [1, с.540]. Морські круїзи є одним з найбільш швидкозростаючих сегментів туристичного потоку в'їзного туризму, що володіють істотним потенціалом постіндустріальної економіки, особливо для морських портів північного Причорномор'я України.

Світовий досвід розвитку круїзного ринку свідчить, що для успішного функціонування морського круїзного туризму необхідно комплексний розвиток усіх елементів економіки круїзної індустрії [2, с.124]. З цією метою, Європейська Міжнародна асоціація круїзних ліній і MedCruise, - асоціація круїзних портів в Середземному морі і прилеглих до нього морів, підписали угоду про стратегічне партнерство. Країнами, що представлені в MedCruise є Хорватія, Кіпр, Єгипет, Франція, Грузія, Гібралтар, Греція, Італія, Мальта, Монако, Чорногорія, Португалія, Румунія, Росія, Словенія, Україна, Іспанія, Сирія, Туніс, Туреччина. Членами MedCruise є порти в Чорному морі - Батумі, Констанца, Одеса, Севастополь, Трабзон, Синоп, Сочі. Загальна кількість круїзних пасажирських візитів щодо 74 портів-членів MedCruise в 2014 році досягла 25,8 млн. [3].

До анексії кримські морські порти успішно розвивалися як міжнародні пасажирські термінали. У 2013 році Ялтинський морський порт прийняв 109 круїзних лайнерів (крім суден типу «річка-море») і 77880 пасажирів, Севастопольський морський порт - 58 лайнерів і 23400 пасажирів, Феодосійський морський порт -18 лайнерів і 3479 пасажирів, по одному лайнеру відвідали Євпаторійський і Керченський морські порти. Після окупації Криму заходи іноземних круїзних лайнерів до кримських портів повністю припинилися ще 2014 року.

Порти Чорноморського регіону мають досить великий потенціал для подальшого розвитку прийому туристів з Середземномор'я. За оцінками, 6,7 млн. пасажирів круїзних суден вирушили у круїзи з портів Європи в 2016 році. Європейський ринок збільшився на 111% за останні десять років. Як показують дослідження, туристи з чорноморських країн: Росії, України і Грузії складають 1,7% від загального європейського круїзного ринку. Сьогодні, 39 круїзних ліній працюють на європейському ринку, круїзи здійснюють 123 судна, з них 8,3% судів в Середземному морі. У 2015 р круїзна індустрія Європи генерувала 360 571 робочих місць. Загальний внесок галузі в європейську економіку склав 41 млрд. євро, а виплати на заробітну плату досягли понад 11 млрд. євро [3].

В дослідженнях з проблем круїзного ринку, звертається увага, що Чорне море за своїм географічним положенням не є транзитним, тому, для того, щоб виділитися в самостійний напрям для масового круїзного туризму, що найменше, п'ять портів повинні мати інфраструктуру, здатну обслуговувати сучасні круїзні судна довжиною понад 300 м. Таку інфраструктуру мають у своєму розпорядженні порти Чорного моря - Одеса (Україна), Констанца (Румунія), Сочі (Росія). Модернізація об'єктів для прийому пасажирів відбувається в портах Бургас (Болгарія) і Батумі (Грузія). Після цього Чорноморський регіон може заявити про себе як дестинація масового круїзного туризму [4, с.186].

На даний час, морський круїзний ринок Чорноморського регіону знаходиться в стані занепаду завдяки анексії Криму та міжнародних економічних санкцій щодо Росії. За оперативними даними відділу туристичного обслуговування та євроінтеграції адміністрації Одеського порту, рахунок візитів пасажирських суден до Одеси в 2016 р. зупинився на цифрі 36, що в чотири рази менше аналогічного показника 2013 року. Звернемо увагу, що з грудня 2016 р. відновлено морське пасажирське сполучення між Україною і Туреччиною. Комфортабельні пороми виконують 1-2 кругових рейси на тиждень між портами Чорноморськ і Стамбул (термінал Хайдарпаша). Туристам також надається можливість здійснити морські подорожі за маршрутом: Чорноморськ - Поті / Батумі - Самсун - Чорноморськ.

Серед основних проблем вітчизняної галузі, найбільш вагомими є недостатні обсяги залучення інвестицій щодо модернізації портової круїзної та туристичної інфраструктури, у будівництво сучасного круїзного флоту. Так інвестиції в галузі транспорту у загальному обсязі капітальних інвестицій економіки України, у 2015 р. склали 6,5%. А обсяг освоєних капітальних інвестицій в секторі водного транспорту, складає 0,3 млрд. грн. або 0,1% у загальному обсязі інвестицій (див. табл. 1) [5].

Таблиця 1. Капітальні інвестиції за видами економічної діяльності у сфері транспорту України (2015 р.)

На наш погляд, стримуючими факторами розвиту круїзного туризму є наступні: географічне розташування, зокрема, «нетранзитність» Чорного моря, що ставить чорноморський круїзний туризм у залежність від круїзного ринку Середземного моря з його чітко визначеною сезонністю: «піками» активності навесні та восени, та майже повною відсутністю потоку туристів у червні та серпні; існуючі обмеження для проходження круїзних лайнерів через протоку Босфор.

На сучасному етапі розвитку економіки України, перед вітчизняними підприємствами туризму постає проблема формування динамічного попиту на послуги щодо транспортування туристів водними шляхами України. Круїзний ринок українського Причорномор'я, а також в'їзного туризму потребує реновації. Одним з варіантів завантаження інфраструктури українських портів і виходу з кризи, може стати відновлення і розвиток круїзних і пасажирських рейсів по Чорному морю між портом Одеса і портами Батумі, Самсун, Варна, Констанца. Позиціонування України як морської держави вимагає розгляду глобальних тенденцій у світовій морській торгівлі. Необхідність розвитку морської інфраструктури продиктовано високою прибутковістю ринку круїзних послуг.

Таким чином, основною метою державної морської політики України в контексті розглянутих проблем, є створення умов для динамічного збалансованого соціально-економічного розвитку приморських рекреаційних територій, повного використовування переваг їх розташування. Розвиток круїзного ринку має стимулювати розвиток суміжних галузей туризму, інвестиційного клімату та економіки приморських регіонів в цілому.

Література

1. Нездоймінов С.Г. Круїзний ринок України є умовах міжнародної інтеграції регіонів // Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. №6. С.565-570.
2. Dowling R., Weeden C. Cruise Ship Tourism. CABI, 2017. 621 p.
3. CLIA Contribution of Cruise Tourism to the Economies of Europe - 2015. URL: http://www.cliaeurope.eu/8-latest-news/86-cruise-industry-continues-to-deliver-positive-contributions-to-europe-s-economy.
4. Yatsyna N., Nezdoyminov S. The Analysis and Development Prospects of the Cruise Market in the Conditions of Globalization and Regional Integration // Науковий вісник Одеського національного економічного університету. Науки: економіка, політологія, історія. 2016. №2(234). С.182-195.
5. Капітальні інвестиції у січні-грудні 2015 року. URL: https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/ioz.htm.