Олексин І.І.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.114-117.
Проблемні питання розвитку рекреаційно-туристичного бізнесу
В економічній системі України значна роль відводиться ринку туристичних послуг. Започатковані в державі реформи призвели до його прискореного розвитку. У Львівській області спостерігаємо зростання обсягів надання платних послуг населенню, особливо це стосується надання туристсько-екскурсійних послуг. Так обсяг послуг наданих туристичними агентствами, туроператорами та іншими суб’єктами туристичного бізнесу становив у 2017 році близько 342 млн. грн., та збільшився порівняно з 2013 роком у 3,8 рази [1]. Проте за відповідний період спостерігаємо зменшення інтенсивності туристичних потоків на 7,1%. Кількість туристів упродовж 2017 року становила 175150 осіб (із них іноземні туристи - 3,4%; туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон - 47,2%; внутрішні туристи - 49,4%) [2]. Це свідчить про підвищення вартості туристичних послуг, які надаються туристичними агентствами та туроператорами та знищення їх якості.
Для розвитку туристичного бізнесу у Львівській області окреслені тенденції є непритаманними та тимчасовими, оскільки область як функціонально-територіальна одиниця входить до рекреаційного комплексу Карпатського регіону. Природно-кліматичні умови та характер історично сформованого розподілу праці обумовили у свій час формування рекреаційного комплексу. Особливість існуючого рекреаційного комплексу полягає в тому, що він не є замкненою системою, хоча його формування та розвиток спирається на місцеві природні, трудові та інші ресурси.
У процесі відтворення рекреаційний комплекс перебуває в тісних господарських зв’язках з іншими господарськими комплексами регіону, органічно впливаючи на ефективність їх господарювання. Так, розвиток рекреаційно-туристичного бізнесу прямо пропорційно збільшить обсяги товарообороту підприємств ресторанного господарства, роздрібний товарооборот продовольчих і непродовольчих товарів; стимулюватиме діяльність місцевих промислових підприємств із виробництва товарів рекреаційного призначення та сувенірів тощо. Розвиток екскурсійно-туристського бізнесу на сучасному етапі дозволить збільшити валютні надходження та поліпшити імідж нашої держави.
Сегментація туристського ринку Львівської області за спонукальними мотивами, які обумовлюють мету подорожі клієнтів, свідчить, що найбільшим попитом користуються такі види туризму як спортивно-оздоровний, дозвілля, відпочинок, питома вага яких становить 50,5%; діловий та бізнес-тур - 35,5% (рис. 1).
Рис. 1. Сегментація туристичного ринку Львівської області за спонукальними мотивами споживачів станом упродовж 2017 року (побудовано за даними опитування експертів)
Активізація бізнесу в галузі рекреацій позитивно вплине на розвиток інфраструктури регіону (будівництво доріг, транспорт, зв’язок тощо).
Варто зазначити, що в умовах посилення взаємодії суспільства та природи все більш вагомим стає принцип демоекологічної збалансованості розвитку виробничих сил. Питання розвитку продуктивних сил регіону повинно розглядатися в контексті забезпечення екологічної безпеки.
Володіючи значними за обсягами основними фондами рекреаційного призначення Львівська область повинна залучати інвестиції не стільки у промислове виробництво, скільки у сферу послуг. Інвестиції, вкладені у розвиток рекреаційного комплексу, почнуть приносити дивіденди вже через 2-3 роки, тоді як у важкій промисловості чи машинобудуванні - не раніше як через 4-5 років.
Основними джерелами надходження інвестиційних коштів можуть бути:
- приватний капітал населення регіону (випуск акцій);
- дольова участь зацікавлених підприємств зі всієї України;
- часткові іноземні інвестиції (наприклад, у розвиток готельного бізнесу та підприємств ресторанного господарства, що виступають на туристському ринку як виробники послуг та створюють туристській продукт).
Підтвердженням ефективності вкладення інвестицій у розвиток рекреаційного комплексу є те, що основні фонди рекреаційного призначення складаються із двох частин: засобів, створених людською працею; благ природи, якими щедро наділена область. Так, лише ЗАТ «Трускавецькурорт» може прийняти одночасно 6000 людей, проте використовується потенціал на 70-95 відсотків.
Зауважимо, що 42 санаторіїв та пансіонатів із лікуванням розташовано у Львівській області, кількість місць у них становить 13,2 тис. У Львівській області діє понад 18 будинків, пансіонатів та баз відпочинку (у них 1,4 тис. місць), 238 дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, які надають можливість відпочити 20299 дитині. Тому одне з основних завдань у процесі реформування економіки регіону полягає в тому, щоб усі елементи рекреаційних фондів використовувалися ефективно.
Для цього доцільно створити акціонерне товариство (холдингову компанію), яке акумулювавши кошти, активізувало б підприємницьку діяльність за такими напрямами:
- залучивши приватний капітал та незадіяні трудові ресурси, організувати в сільській місцевості (в місцях знаходження джерел мінеральних вод) невеликі виробничі підприємства з розливу мінеральних вод;
- використовуючи природні ресурси лісгоспів, інвестувати кошти в модернізацію (реставрацію) існуючих баз відпочинку, попередньо викупивши їх у тих промислових підприємств області, які не можуть їх утримувати;
- на основі існуючої матеріально-технічної бази збиткових профілакторіїв та пансіонатів відпочинку створити мережу готелів, кемпінгів тощо, залучивши підприємницькі структури приватної та колективної форм власності;
- відновити на промислових підприємствах Львівщини виробництво товарів спортивно-туристського призначення.
Саме рекреація повинна стати основною галуззю спеціалізації регіону, бо завдяки їй народногосподарський комплекс регіону отримає низку соціально-економічних переваг:
- зростуть надходження до місцевого бюджету завдяки зростанню обсягів наданих платних послуг (транспортні перевезення, ресторанне господарство, роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами);
- поступово буде легалізуватися тіньовий та незадіяний капітал населення для розвитку приватного бізнесу;
- збільшиться кількість робочих місць у сфері обслуговування, знизиться рівень безробіття і, тим самим, знизиться соціальна напруга в суспільстві;
- підвищиться рівень сервісного обслуговування клієнтів, що дозволить не тільки поліпшити міжнародний імідж України як європейської держави, але й збільшити валютні надходження;
- під впливом ринкових перетворень змінюватиметься ментальність населення стосовно перспектив розбудови держави й підвищення рівня життєвого рівня, спираючись на власні сили.
Список використаних джерел
1. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
2. Головне управління статистики у Львівській області. URL: http://www.lv.ukrstat.gov.ua/.